ЄСПЛ охопив максимальні межі російської агресії
Тепер так звана "велика справа по Донбасу" стала ще більшою.
Читайте також Байден зрозумів, де твориться історія
Міждержавна справа "Україна та Нідерланди проти Росії" (№8019/16, 43800/14, 28525/20) стосується порушень Росією прав людини на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей з 2014 року. У ній вже є проміжне рішення – про прийнятність справи, в якому підтверджено захоплення Росією Донбасу весною 2014 року.
25 січня 2023 року ЄСПЛ виніс рішення у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" щодо прийнятності, де визнав присутність російських військ на Донбасі щонайменше з квітня 2014 року, та окремо вказав, що ефективний контроль Росії над так званими "Л/ДНР" зберігався щонайменше до початку 2022 року. Таким чином суд охопив максимально можливі часові рамки, які розглядають у цій справі.
Заява ж щодо повномасштабного вторгнення "Україна проти Росії (Х)" (№11055/22) була подана 23 червня 2022 року та стосується порушень Росією прав людини на території України з 24 лютого 2022. До речі, їй передувало кілька звернень до ЄСПЛ за забезпечувальними заходами, починаючи з 28 лютого 2022 року.
Хоча справи стосуються різних часових періодів, однак її предмет має однаковий контекст – агресія Росії: чи то в так званому "гібридному вигляді", який ми спостерігали з 2014 року, чи у вигляді повномасштабного вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року.
Чим важливе об'єднання справ
Об'єднання справ значно полегшить роботу суддям ЄСПЛ, адже у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" вже поданий великий масив доказів. Вони необхідні для розуміння логіки дій Росії, починаючи з 2014 року та передумов широкомасштабного вторгнення в Україну, які є предметом розгляду справи "Україна проти Росії (Х)".
ЄСПЛ буде набагато простіше прослідкувати умисну політику Росії, направлену на знищення українців та їхньої ідентичності. "Русскій мір", який Росія насаджує на окупованих територіях України, проявляється у численних вбивствах, викраденнях, тортурах, посяганні права на приватне та сімейне життя, знищенні майна, дискримінації за мовою, віросповіданням, поглядами. Все це частина офіційної політики Росії з 2014 року, і вона отримала продовження на тих територіях України, які держава-агресорка захопила після 24 лютого 2022.
Крім того, воно дозволяє юридично закріпити факт того, що вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року існує не окремо від загального контексту протистояння з Росією і не перебуває "у вакуумі" саме по собі.
Цікаво Путін пережив приниження на найвищому рівні
Воно підтверджує, що гібридна агресія, активна фаза якої почалася у 2014 році, є закономірними та умисними діями Росії в цілому. Тобто все це лягає в загальну "картину" та парадигму агресивних планів Кремля щодо нашої держави.
Ключовим завданням уряду України у міждержавних справах у ЄСПЛ є доведення того, що порушення прав людини, які вчиняє Росія на території України з 2014 року, є безперервними. Вони відбуваються за толерування Москви та по своїй суті є цілеспрямованою політикою Росії.
Нова сторінка для ЄСПЛ
Міністерство юстиції України вже досягло чудових результатів на цьому напрямку – в нас є рішення ЄСПЛ щодо прийнятності в Кримській справі (справа "Україна проти Росії (щодо Криму)", яку ЄСПЛ визнав прийнятною 14 січня 2021 року та підтвердив захоплення Росією Кримського півострову) і тепер в Донбаській ("Україна та Нідерланди проти Росії"), які підтверджують існування так званої "адміністративної практики" щодо масових порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях.
Об'єднання справ якнайкраще покаже, що масові порушення Росією прав людини в ході широкомасштабного вторгнення, свідками яких став весь світ, не є випадковими. Маючи докази, які Україна вже подала до ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії", ЄСПЛ чітко зможе побачити, що такі порушення відбувалися задовго до 24 лютого 2022 року і лише збільшились за масштабами та стали більш цинічними за своєю природою.
Рекомендуємо Цивілізація після кількох днів "пустелі": 28 день марафону чеха на Донбас
Не варто випускати з уваги й інший переможний елемент такого процесуального рішення – об'єднання справ пришвидшить розгляд ЄСПЛ справи щодо повномасштабного вторгнення. У справі "Україна та Нідерланди проти Росії" ЄСПЛ вже перейшов до провадження по суті, що поглинає необхідність пройти той самий етап у справі "Україна проти Росії (Х)", а відтак Україна економить щонайменше рік – два (а насправді набагато більше) в цьому процесі з погляду тайм-лайну розгляду цих справ ЄСПЛ.
Наостанок варто вказати, що рішенням про об'єднання міждержавних справ ЄСПЛ відкриває для себе нову сторінку свого функціонування. Адже ще ніколи в історії цього суду не перебувало настільки масштабних за обсягом, комплексністю, часовими рамками та важливістю (нікого не применшуючи, звісно) справ, які важливі не тільки для двох сторін провадження, а й для міжнародної спільноти і правопорядку загалом.