Наближається зима і ймовірність паузи у санкціях
Попри те, що нещодавно європейські політики погодили вже сьомий пакет санкцій проти держави-агресорки росії, серед них є й скептики, які з наближенням зими починають сумніватися у правильності та доцільності таких жорстких обмежень. Про це 24 каналу розповів директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
До теми Які країни найбільше блокують російські активи
За його словами, є величезний ризик того, що в Європі все ж вирішать взяти паузу у санкційному тиску на росію. Станом на сьогодні це абсолютно реальний сценарій.
Зараз ми активно рухаємося до точки, де така пауза буде ухвалена, і потім вона стане дуже важким бар'єром для того, щоб його зрушити,
– вважає Солонтай.
Як діяти Україні, щоб уникнути перерви
Щоб уникнути цього бар'єра, на думку експерта, треба зробити так, щоб Україна планово рухалася вперед.
"Нам потрібна планова робота щодо демонстрації успіхів України – від військових успіхів до успіхів реформ всередині країни", – каже він.
Солонтай вважає, що про Україну повинні говорити як про державу, яка в умовах війни здатна на реформи та відновлення, яка одночасно вміє залучати міжнародну допомогу для просування на лінії фронту і робити внутрішні реформи, виконувати зобов'язання.
Він пояснив, що, отримавши статус кандидата в ЄС, Україна взяла на себе низку зобов'язань. Серед них є такі, які досить легко технічно виконати, як от створення антикорупційно спеціалізованої прокуратури, і складніші до виконання, наприклад, ухвалення законодавства про перехід до інших систем сортування сміття, водопостачання, каналізування тощо. Але рухатися вперед цілком реально.
Ми – країна, яка має можливість демонструвати у внутрішньому житті країни зміни, попри те, що є війна, і, звичайно, показувати успіхи на фронті. Вони будуть ключовими,
– переконаний Солонтай.
Експерт додав, що найважливіше – дати європейцям відчуття, що все це не даремно, а дійсно важливо, і допомагає нам перемагати росію і змінювати Україну.
Потрібна інформаційна кампанія в ЄС
Відтак, нашій державі необхідна потужна інформаційна кампанія, спрямована на Євросоюз. Необхідно демонструвати та розповідати про те, що відбувається в Україні, як це відбувається і які складнощі ми долаємо.
Звичайно, цю роль добре виконує наша діаспора в ЄС, українські переселенці, мітинги та акції, які вони влаштовують. Але зараз це відбувається стихійно та поза планом держави. Натомість це потрібно взяти під контроль.
"Держава повинна розуміти, що ми, ставши кандидатом до ЄС, повинні проводити потужну, величезну інформаційну кампанію всередині ЄС. Інакше нас обіграють", – підсумував Олександр Солонтай.
Скільки ЄС витрачає на російські енергоносії під час війни в Україні
- Хоч Європейський Союз і ввів потужні санкції проти росії, його члени все ж витрачають гроші на енергоносії країни-агресорки. Попри те, що суми зменшилися, вони все одно жахають.
- Як виявилося, від початку повномасштабної війни країни ЄС заплатили росії значно більше грошей, ніж витратили на допомогу Україні. Відтак, ціни на нафту зростають, а рубль стає міцнішим. Про це заявив литовський політик Лінас Лінкявічюс.
- Раніше ж повідомлялося, що за перші 100 днів повномасштабної війни росія отримала з експорту викопного палива 93 мільярди євро. Понад 60% цієї суми заплатили їй країни ЄС.