Однак рух вперед все-таки є. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснив 24 Каналу, що ці гарантії мають стати частиною законодавства країн, які їх надають, однак наразі цього немає.
Читайте також З декларації "Коаліції охочих" зникли зобов'язання США у разі повторного нападу Росії, – ЗМІ
"Рух вперед є. Я не готовий казати, що це жорсткі юридичні зобов'язання щодо направлення своїх військ. Але принаймні це вже контури того, що може бути", – сказав він.
Чи є просування вперед?
Іван Ус зазначив, що Україні потрібна фізична присутність європейських армій. Франція традиційно була одним з головних лідерів у цьому питанні. Велика Британія від початку повномасштабного вторгнення в усіх питаннях щодо нашої держави була більш активною та сміливою.
Проте постійно мовиться про те, що це буде "після досягнення перемир'я". Стоїть питання, коли це буде. Військові дії тривають. Вже був досвід з обіцянками, які не затверджені парламентами країн, з Будапештським меморандумом.
Гарантії не є частиною законодавства країни, яка їх надає. Частиною законодавства вони стануть, коли будуть підтримані у законодавчій гілці влади цих країн. Зараз це поки що має вигляд папірців, а не чогось реального,
– підкреслив аналітик.
Однак, за його словами, добре, що є такі розмови, є сигнали від Великої Британії, від Франції. Принаймні починає формуватися якесь бачення. Однак є нюанс, що це буде після досягнення перемир’я. Коли це станеться – поки що невідомо.
Європейські війська в Україні: останні новини
Україна, Франція і Велика Британія підписали декларацію про розгортання західних сил в Україні. У документі вперше мовиться про практичну узгодженість дій між 35 країнами "Коаліції охочих", Україною та США, а також визначаються гарантії безпеки. Зазначається, що країни узгодили ключові параметри розміщення сил, озброєння й участі країн "Коаліції охочих".
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що ЗСУ будуть першою лінією оборони для стримування Росії, і залишаться такими, коли буде перемир'я. А українська армія після завершення війни налічуватиме 800 тисяч, а західні партнери забезпечать підтримку наших військових.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні наголосила, що країна не відправлятиме свої війська в Україну у межах гарантій безпеки. Італія наполягає на принципі добровільності участі у миротворчих місіях.
Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що не надасть Києву війська. Проте він підкреслив, що мовиться про логістичну підтримку, навчання, підготовку українських військових в Румунії або в інших європейських країнах, участь у спільних програмах озброєння. За його словами, розміщення контингенту – це додатковий фактор.