Речниця МЗС України Катерини Зеленко на брифінгу в Києві заявила, що саме для українських громадян в першу чергу важливо, щоб "ми і далі просувалися в напрямку європейських та євроатлантичних інституцій", пише "Європейська правда".
Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення: у Євросоюзі вщент розбили аргументи суду
Катерина Зеленко сказала, що таке рішення означає необхідність пошуку шляхів з цієї ситуації. "Президент вже подав відповідний законопроект", – зазначила Зеленко.
Ми всі розуміємо, що на карту поставлено наш європейський шанс і ми не можемо його впустити,
– наголосила речниця.
Вона запевнила, що МЗС зі свого боку робитиме все, щоб знайти оптимальне рішення і не допустити шкоди для інтересів українських громадян.
Що таке стаття про незаконне збагачення та чому суд скасував її? 12 грудня 2017 року до Конституційного суду на статтю про незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення.
У кримінальній статті сказано, що якщо держслужбовець не може підтвердити законність придбання своїх активів, то може бути позбавлений волі. У суді пояснили, що положення статті нібито не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості, а законодавча конструкція статті "допускає звинувачення, засновані на припущеннях".
Цю статтю в Україні ввели у 2015 році і вона була однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. А ще це було одним із зобов’язань України перед МВФ.
Найтяжче покарання за незаконне збагачення передбачало ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.
В Україні у незаконному збагаченні підозрюють:
• екс-виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана;
• міністра інфраструктури Володимира Омеляна;
• екс-чиновника Генпрокуратури Дмитра Суса;
• екс-військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика;
• лідера "Радикальної партії" Олега Ляшка;
• заступника голови СБУ Павла Демчини.