Поява цього законопроєкту без консультації з представниками медіаспільноти вже є порушення будь-яких журналістських стандартів. Таку думку 24 Каналу висловив народний депутат Ярослав Юрчишин, зауваживши, що Європа діє за принципом інклюзивності, тобто перед ухваленням законів потрібна комунікація з тими, кого він насамперед стосуватиметься.
Дивіться також Членство в OECD: Рада погодила законопроєкти щодо корупції в країні
Які загрози могли виникнути
У законопроєкті під "соусом" збереження інформації в реєстрах подавалися зовсім інші речі. Ідея полягала в тому, щоб, наприклад, правоохоронці не торгували секретною інформацією, не використовували її для шантажу.
Але все було написано так, що відповідальність покладалася не лише на тих, хто несанкціоновано втрутився в реєстри, інформаційні системи, а і на тих, хто поширив інформацію.
Тепер уявімо, що журналіст отримує інформацію, яка має публічний інтерес, від джерела з влади. Він не перевірятиме, чи її здобули офіційним шляхом. Позиція журналіста полягає в тому, що коли є публічний інтерес, то громадськість треба проінформувати,
– пояснив народний депутат.
Важливо підкреслити, що тут не мовиться про секретну інформацію, яка є державною таємницею. Вона регулюється по-іншому. Якби законопроєкт ухвалили, то, наприклад, публікація про перетин кордону якимось чиновником без дозволу, дасть можливість притягнути медійника до відповідальності на 8 років.
Ніякого захисту для журналіста, який поширив цю інформацію, не було передбачено. Відповідно, медіаспільнота мала конструктивну вимогу не розглядати законопроєкт без додаткових консультацій.
Чи можна вдосконалити законопроєкт
Більшість народних депутатів не проголосували за документ. Тепер його відправили на повторне друге читання, є час провести консультації і запровадити більший захист інформації в реєстрах, не перешкоджаючи при цьому діяльності ні журналістів, ні викривачів інформації.
Наприклад, митник бачить, що його керівництво покриває корупцію. Він має факти, записані на флешку, яку несе до Національного агентства запобігання корупції. Він як викривач мав би бути захищений, але законопроєкт, який пропонувався, навпаки покладав на умовного митника кримінальну відповідальність за такі дії,
– додав Ярослав Юрчишин.
Насправді вдосконалити законопроєкт можна. Наприклад, прописати, що він не стосується журналістської діяльності, якщо у слідства не має фактів, що журналістам заплатили за поширення неправдивої інформації, або що журналісти знали, що інформація здобута незаконним шляхом. Те саме стосується викривачів.
Якщо захистити журналістів і викривачів корупції, то цей законопроєкт можна ухвалювати. Думаю, жодних застережень з боку медіаспільноти не буде. Але важливий момент у тому, щоб спершу поговорити з журналістами,
– наголосив Ярослав Юрчишин.
Немає змісту створювати регуляцію, яка і так має не дуже хороші показники щодо доведення до кінцевих рішень корупційних розслідувань. Але навіть якщо подивитися ті справи, які позитивно впливають на зміну ситуації, то їхня значна частина починалася саме з журналістських розслідувань.