4 тисячі правок до закону про мобілізацію: Веніславський сказав, до яких моментів є питання

Тільки 7 лютого нардепи у Верховній Раді проголосували за проєкт закону в першому читанні. Член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів про те, як комітет розглядає поправки та які питання є найбільш дискусійними.

Дивіться також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково

Які питання у новому законі про мобілізацію викликали найбільше дискусій

Народний депутат розповів, що до проєкту закону про мобілізацію внесли понад 4 тисячі поправок.

За його словами, в комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок.

Тому 4 тисячі поправок розділили на 16 блоків з ключових речей, які нардепи пропонували змінити чи викласти в інші редакції.

Це, по-перше, стосується обмеження конституційних прав і свобод, що було найбільш дискусійним з усіх норм цього законопроєкту. Мова йде про обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, про обмеження прав на керування транспортним засобом, а також про накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках– розповів Веніславський.

Також нардепи вирішили, що обмеження у праві виїзду за межі України для військовозобов'язаних чоловіків призовного віку вже прописане в законі про правовий режим воєнного стану. Тож це питання не потребує додаткового регулювання у новому проєкті закону. Окрім того, це питання врегульоване в законі про затвердження указу президента України про запровадження воєнного стану.

Чи обмежуватимуть можливість ухилянтів керувати транспортом

Щодо обмеження права фізичної особи в керуванні транспортним засобом: якщо вона не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо – ми дійшли консенсусу, що в тому чи іншому варіанті це обмеження може залишитися у законопроєкті. Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітеті цю норму відхилили– пояснив Веніславський.

Щодо електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з'явитися до ТЦК та СП, то це фактично альтернатива електронних повісток.

"Ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов'язок. І також ми залишили можливість, передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду. А це мова може йти й про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон", – пояснив політик.

Які повноваження матиме поліція та місцева влада

Член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки сказав про ще один важливий блок – повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. За його словами, нардепи дійшли згоди, що потрібно уточнити повноваження відповідних суб'єктів, тому що тепер ТЦК та СП фактично залишились сам на сам з необхідністю здійснювати всі мобілізаційні заходи. Хоча закони України передбачають, що ціла низка суб'єктів бере участь у забезпеченні мобілізації.

Але вони, з огляду на різні причини й нечіткість законодавчих норм, цього не робили, або уникали. Тому ми дійшли згоди, що й органи державної влади, і органи місцевого самоврядування, і військові адміністрації, і підприємства, і органи соціального захисту, освітні та інші установи та організації спільними зусиллями будуть забезпечувати мобілізаційні процеси, сприяти, допомагати, брати участь у різних формах – це точно залишиться в новому законі– заявив Федір Веніславський.

За його словами, норми розглядають за участі суб'єктів, відповідних міністерств, яких стосується той чи той блок. Тобто залучають поліцію, МВС, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров'я, з питань ветеранів та інші відомства.

Щодо повноважень поліції, то комітет вирішив, що:

• представники поліції за зверненням ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні громадян;
• в їх присутності представники ТЦК та СП можуть вручати повістки для того, щоб не допускати якихось неправомірних дій в адресу працівників ТЦК та СП;
• всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але одночасно всі правоохоронці на 100% підлягають бронюванню – тобто вони не можуть бути призвані під час мобілізації.

Федір Веніславський зауважив, що у період дії воєнного стану поліція та представники ТЦК та СП мають право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред'явити разом з документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ, який вони будуть зобов'язані мати при собі. Правоохоронці та представники ТЦК та СП матимуть право записувати це на відповідні засоби відеофіксації.

Коротко про законопроєкт про мобілізацію

• Проєкт закону №10449 про мобілізацію внесли в Раду 30 січня 2024 року. Він містить норми про обмеження для ухилянтів, електронний кабінет та інші нововведення.
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначав, що проєкт закону містить суперечливі норми. Попри це він рекомендував ухвалити проєкт закону в першому читанні.
• Вже 7 лютого нардепи проголосували за проєкт закону в першому читанні. Після цього нардепи подали 4 тисячі 195 правок. Комітет з питань оборони почав їх розглядати 27 лютого.
• Федір Веніський заявив щодо термінів, що орієнтовно 4 березня секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроєкту.
• Нардеп пояснив, що: "І далі, починаючи з 5 – 6 березня ми зможемо приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі наших колег, які їх подавали. Оптимістично – що комітет до 10 – 15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати та направити законопроєкт на друге читання до Ради".
• Політик пообіцяв що і за оптимістичного, і за песимістичного сценарію – до кінця березня є всі шанси, що Верховна Рада проголосує за цей законопроєкт в другому читанні.