Тільки 7 лютого нардепи у Верховній Раді проголосували за проєкт закону в першому читанні. Член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів про те, як комітет розглядає поправки та які питання є найбільш дискусійними.

Дивіться також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково

Які питання у новому законі про мобілізацію викликали найбільше дискусій

Народний депутат розповів, що до проєкту закону про мобілізацію внесли понад 4 тисячі поправок.

За його словами, в комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок.

Тому 4 тисячі поправок розділили на 16 блоків з ключових речей, які нардепи пропонували змінити чи викласти в інші редакції.

Це, по-перше, стосується обмеження конституційних прав і свобод, що було найбільш дискусійним з усіх норм цього законопроєкту. Мова йде про обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, про обмеження прав на керування транспортним засобом, а також про накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках,
– розповів Веніславський.

Також нардепи вирішили, що обмеження у праві виїзду за межі України для військовозобов'язаних чоловіків призовного віку вже прописане в законі про правовий режим воєнного стану. Тож це питання не потребує додаткового регулювання у новому проєкті закону. Окрім того, це питання врегульоване в законі про затвердження указу президента України про запровадження воєнного стану.

Чи обмежуватимуть можливість ухилянтів керувати транспортом

Щодо обмеження права фізичної особи в керуванні транспортним засобом: якщо вона не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо – ми дійшли консенсусу, що в тому чи іншому варіанті це обмеження може залишитися у законопроєкті. Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітеті цю норму відхилили,
– пояснив Веніславський.

Щодо електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з'явитися до ТЦК та СП, то це фактично альтернатива електронних повісток.

"Ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов'язок. І також ми залишили можливість, передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду. А це мова може йти й про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон", – пояснив політик.

Які повноваження матиме поліція та місцева влада

Член комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки сказав про ще один важливий блок – повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. За його словами, нардепи дійшли згоди, що потрібно уточнити повноваження відповідних суб'єктів, тому що тепер ТЦК та СП фактично залишились сам на сам з необхідністю здійснювати всі мобілізаційні заходи. Хоча закони України передбачають, що ціла низка суб'єктів бере участь у забезпеченні мобілізації.

Але вони, з огляду на різні причини й нечіткість законодавчих норм, цього не робили, або уникали. Тому ми дійшли згоди, що й органи державної влади, і органи місцевого самоврядування, і військові адміністрації, і підприємства, і органи соціального захисту, освітні та інші установи та організації спільними зусиллями будуть забезпечувати мобілізаційні процеси, сприяти, допомагати, брати участь у різних формах – це точно залишиться в новому законі,
– заявив Федір Веніславський.

За його словами, норми розглядають за участі суб'єктів, відповідних міністерств, яких стосується той чи той блок. Тобто залучають поліцію, МВС, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров'я, з питань ветеранів та інші відомства.

Щодо повноважень поліції, то комітет вирішив, що:

  • представники поліції за зверненням ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні громадян;
  • в їх присутності представники ТЦК та СП можуть вручати повістки для того, щоб не допускати якихось неправомірних дій в адресу працівників ТЦК та СП;
  • всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але одночасно всі правоохоронці на 100% підлягають бронюванню – тобто вони не можуть бути призвані під час мобілізації.

Федір Веніславський зауважив, що у період дії воєнного стану поліція та представники ТЦК та СП мають право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред'явити разом з документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ, який вони будуть зобов'язані мати при собі. Правоохоронці та представники ТЦК та СП матимуть право записувати це на відповідні засоби відеофіксації.

Коротко про законопроєкт про мобілізацію

  • Проєкт закону №10449 про мобілізацію внесли в Раду 30 січня 2024 року. Він містить норми про обмеження для ухилянтів, електронний кабінет та інші нововведення.
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначав, що проєкт закону містить суперечливі норми. Попри це він рекомендував ухвалити проєкт закону в першому читанні.
  • Вже 7 лютого нардепи проголосували за проєкт закону в першому читанні. Після цього нардепи подали 4 тисячі 195 правок. Комітет з питань оборони почав їх розглядати 27 лютого.
  • Федір Веніський заявив щодо термінів, що орієнтовно 4 березня секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроєкту.
  • Нардеп пояснив, що: "І далі, починаючи з 5 – 6 березня ми зможемо приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі наших колег, які їх подавали. Оптимістично – що комітет до 10 – 15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати та направити законопроєкт на друге читання до Ради".
  • Політик пообіцяв що і за оптимістичного, і за песимістичного сценарію – до кінця березня є всі шанси, що Верховна Рада проголосує за цей законопроєкт в другому читанні.