Над чим зараз працює делегація?
– Українська делегація працює в штаб-квартирі у рамках заходів на рівні міністра оборони. Відправна точка полягає в тому, що наші внутрішні політичні процеси, які відбуваються, підтримують стратегічний курс України на євроатлантичну інтеграцію.
Читайте також: Що говорили про Україну та Росію: зустріч в штаб-квартирі НАТО
– Практичною маніфестацію такої підтримки є наша послідовність і прогресивність в розвитку відносин з НАТО. Це стосується оперативної складової і оборонної реформи за нашої участі в спільних операціях.
– Україна залучена до заходів в операції НАТО в Афганістані "Рішуча підтримка". До кінця року з нашими американськими та італійськими партнерами заповнимо всі позиції, які виділенні в структурі цієї місії. Наш контингент у Косові продовжуватиме виконувати завдання і буде навіть посилений технікою та особовим складом.
– Зараз в Україні завершили підготовку документів, які дозволять нам приєднатися до місії НАТО в Іраку. Туди поїдуть наші фахівці з реальним бойовим досвідом. Також приєднаємося до операції НАТО на морі "Морський охоронець". В першу чергу, зі сторони ситуаційної обізнаності і безпеки в Чорному та Азовському морі.
– По оборонній реформі у нас була важлива зустріч з ключовими союзниками, які нас підтримують по головних системо утворюючих елементах. Ми узгодили спільні зусилля по розвитку оборонного менеджменту, який включає демократичний та цивільний контроль. А також розвиток сучасної військової системи управління на принципах та засадах НАТО.
Анатолій Петренко
– Другий напрямок – це оборонне планування з новою методологією. Головний захід тут – це огляд, який ми проводимо для вироблення оборонної політики держави, на перспективу, після 2020 року.
– Третя важлива частина – це оборонні закупівлі та постачання необхідних матеріальних цінностей військам по всіх класам логістики. Четверте – це оптимізація нашої структури, бо зараз ми можемо стати краще та раціонально використовувати ресурси, які є в ньому розпорядженні.
– П’яте – ми уже маємо прогрес в Україні по всеосяжному підході, коли ми поєднуємо жорстку та м’яку силу в інтересах національної безпеки та охорони. Ми почали цю роботу між Міністерством оборони та Міністерством закордонних справ. Є потенціал з іншими безпековими структурами та спеціальними службами в Україні. Ми впевненні, що це буде давати додану вартість в тих умовах, в яких Україна захищає свої національні інтереси.
Чи інформували ви союзників по Альянсу про ситуацію на Донбасі?
– Ми звичайно обговорювали динаміку ситуації, яка наразі відбувається в Україні з урахуванням агресивних дій Російської Федерації. І не лише військового характеру. Ми звертали увагу й на процедури по спрощенню виданню паспортів для наших громадян на тимчасово окупованих територіях.
– Також на ігнорування рішення міжнародного трибуналу по звільненню наших моряків, кораблів і на визнання результатів розслідування по збиттю літака МН17.
Що відомо про катастрофу рейсу MH17 в небі над Донбасом?17 липня 2014 року у небі над Донбасом поблизу Тореза збили пасажирський літак "Боїнг-777". Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. В авіакатастрофі загинули усі пасажири авіасудна і його екіпаж – 298 людей. Австралія, Нідерланди та США вважають, що за трагедію несе відповідальність Росія. Спільна слідча група під керівництвом Нідерландів встановила, що для збиття MH17 використали ракету BUK TELAR. І що вона належить 53-й зенітно-ракетній бригаді армії Російської Федерації, що розташована в Курську. У РФ усі звинувачення заперечують.
– Це все речі, які відбуваються на фоні загострення військової ситуації на Сході. Там негативна динаміка. Однак, керівництвом держави, Збройними силами вживаються заходи для того, щоб стабілізувати ситуацію та захистити мирне населення. Тому це елемент, який, в тому числі стосується розведення в районі Станиці Луганської. Це велике гуманітарне завдання.
– Ми почнемо працювати над цими аспектами – економіка, соціальне життя людей. Важливо, щоб потім на основу безпеки прийшла економічна й соціальна складова, яка радикально покращить життя цивільного населення.
Чи відомо, коли на ту територію запустять акредитованих журналістів?
– Я впевнений, що ця процедура є стандартна і вона працює. Не завжди, це відбувається так швидко, як би це хотілося журналістам. Три дні потрібно для того, щоб розвести війська. Є речі, які потребують перевірки, бо важливо, щоб ця безпека була гарантованою, а не одномоментною.
Читайте також: НАТО відповість: в Альянсі дають останній шанс Росії повернутися до ракетного договору
– Я впевнений, що повинні прийти посадовці, які запустять процес соціально-економічного відновлення цього маленького регіону на Луганщині. Потім буде важлива інформаційна та публічна складова. І так само висвітлювати та показувати, яким чином ми дбаємо про українських громадян.