У 2014 році кандидати в президенти у своїх передвиборчих програмах в першу чергу використовували тему національної безпеки.
Читайте також: Які повноваження має президент України, або Чому обіцянки кандидатів – це популізм
Обіцяли все й одразу – в лічені дні закінчити АТО, повернути анексований Крим, збільшити витрати на армію.
Цьогоріч війна теж на залишається осторонь. Гриценко вважає, що зможе закінчити її за 5 років. Тимошенко хоче запровадити Будапештський формат переговорів і ввести миротворчу місію ООН на Донбасі.
Порошенко, хоч ще і не заявив про своє балотування на другий термін, але на білбордах нагадує про свій вектор.
Реклама Петра Порошенка у 2014 році
На хвилі Революції Гідності у 2014 році обіцяли асоціацію з Європейським Союзом, а Тимошенко навіть повноцінне членство у найкоротші терміни. Під час чинної кампанії тема євроінтеграції стала менш популярною. Її місце зайняли внутрішньополітичні питання.
Кандидати хочуть кардинально реформувати Верховну Раду, скоротивши кількість нардепів, та зробивши двопалатний парламент. Юлія Тимошенко пішла ще далі, ставши президентом, обіцяє змінити форму правління на парламентську канцлерського типу.
Тема – хто ж головніше, суспільство чи влада, Верховна рада чи президент – буде залишатися на кожних президентських виборах однією з топових тем, тому що радянсько-командна адміністративна вертикаль до цього часу жива,
– наголосив політичний експерт Олександр Солонтай.
П'ять років тому чи не кожен кандидат обіцяв глобальну люстрацію. Зараз про очищення влади майже забули. Натомість яскравою стала тема тарифів. Якщо у 2014 році більшість хвилювала безпека країни, тепер же майже кожен кандидат обіцяє власну ціну на газ, яка буде обов'язково нижчою ніж тепер.
Бідність й економічна криза призводить до того, що мільйони людей мають проблеми зі сплатою за елементарні житлово-комунальні послуги, тому ця тема повернулася назад в топові,
– додав Олександр Солонтай.
Якщо раніше обіцяли підвищення пенсій, зарплат та стипендій лише після стабілізації економічної ситуації в країні, то тепер апелюють конкретними цифрами.
Цьогорічна обіцянка Юлії Тимошенко
Наприклад, за Гриценка середня зарплата буде 700 євро – це близько 16 тисяч гривень. А питання мови наразі залишається лише на зовнішній рекламі Порошенка.
Всі ті теми, які вони сьогодні підіймають, підіймав ще третій Президент України (Віктор Ющенко – 24 канал). Всі ці питання вони за 15 років не змінилися,
– сказав політолог Микола Давидюк.
Змінилася лише форма правління. Україна стала парламентсько-президентською республікою, де президент має лише ті повноваження, які записані у Конституції. Тож і більшість своїх обіцянок кандидати не зможуть виконати.
Нагадаємо, перший тур голосування за майбутнього президента України відбудеться 31 березня. Його офіційні результати повинні повідомити до 10 квітня. Якщо буде рішення про проведення другого туру президентських виборів, то він відбудеться 21 квітня.
Станом на сьогодні документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатами у президенти України подали 12 осіб. Десятьох із них ЦВК зареєстрував.