Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу сказав, що найближчими днями партнери все ж таки зрозуміють, що війна має бути паритетною. Також він говорив про катастрофу в Ірані та нові бажання Владіміра Путіна – читайте усе далі у матеріалі.

Читайте першу частину "Це дозволяє їм нахабно поводитися": інтерв'ю з Подоляком про обіцянки Заходу й удари по Росії

Була інформація про те, що росіяни біля Сум зараз концентрують максимальні військові сили, а бити по території Росії нам ще досі дозволу не дали. З Харківщини теж ворог не відходить, хоч наступ активний зупинили, але ситуація залишається складною. В Донецькій та Луганській областях бої не припиняються. Була інформація і про те, що катер із семи окупантами йшов штурмувати острів Нестрига на Херсонщині. Що стосується їхнього наступу і нашої протидії найближчим часом?

На всіх напрямках бої тяжкі, але ситуацію військові контролюють попри все. Росія накопичувала понад рік ресурси, завдяки чому у неї ініціатива.

Росіяни хочуть за будь-яку ціну просунутися трохи вглиб території України для того, щоб показати, що вони "не програють війну". Росіяни суттєво нарощують лінію фронту для того, щоб розтягнути лінію фронту та змусити нас розтягнути свої резерви. Все через перевагу в ресурсності, зокрема у мобілізованих.

Чи будуть вони мати тут позитивні зиски? Ні, не будуть мати. Вони продовжуватимуть ще певний час тиснути, бо для того, щоб вийти на певний паритет у ресурсності, у зброї, треба якийсь час. Росія прийняла відповідні стратегічні чи тактичні рішення, а потім, протягом місяця, двох, трьох, шести, в залежності від обсягу фронтової операції, накопичувала ці ресурси.

Чи зможе Україна втримати фронт? Безумовно. Чи розуміє Європа про необхідність збільшити постачання зброї для України? Так. Чи буде така можливість? Безумовно.

Військові виробництва в Європі суттєво доінвестовані. Ми будемо мати не тільки безпосередньо складську допомогу від США, а також її допомогу в більших обсягах від європейських країн.

Чи отримаємо ми з вами дозвіл бити по території Росії? Хоча, це швидше спроба пояснити європейцям, американцям, що не можна воювати з країною-агресором тільки на території окупованій, тому що вона використовує свою територію для логістичного розміщення додаткових ресурсів. Якщо ти їх не знищуєш там, то ти маєш їх знищувати в прямих боєзіткненнях.

Враховуючи обсяги ресурсності Росії, ставлення цієї країни до людського життя як такого, це нонсенс.

Я думаю, що незабаром, найближчими днями, ми це пояснимо, і партнери все ж таки прийдуть до розуміння, що війна має бути паритетною, тобто і на території країни-агресора.

Знищення накопиченого ресурсу має бути на далеких підступах до лінії фронту.

Росія запустила супутник, який, як вважає американська розвідка, є зброєю, здатною перевіряти та атакувати інші супутники. Також країна-агресорка вирішила в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою і Фінляндією у Балтійському морі. З сайту російського уряду зник законопроєкт про цю зміну. Швеція висловила занепокоєння щодо того, що Путін поклав обидва ока на острів Готланд в Балтійському морі.

Щойно з'явилася пропозиція визнати "внутрішніми водами" елемент Фінської затоки, ми побачили дивні заяви від Міністерства закордонних справ країн Балтії та Фінляндії про те, що вони закликають Росію дотримуватись міжнародного права. Це "стьоб"?

Росія, яка демонстративно "обнулила" міжнародне право і масово вбиває цивільне населення іншої країни, вона така, мовляв: "Ой, точно, це ж ми порушуємо міжнародне право. Ні, ми цього робити не можемо, ми ж там ріжемо людей. Це ж неспівставно. Різати людей можна, а визнати, що "це наша внутрішня територія", ми не можемо. Тому так, ми дослухатимемося до ваших заяв".

Я не можу зрозуміти, чому люди продовжують продавати під виглядом певної серйозної дипломатії, роботи цей інфантилізм?

Дивіться також Балтійське море стало внутрішнім для НАТО: які провокації задумала Росія

Росія не буде нічого дотримуватись. Жодні заклики на неї не впливатимуть. Ти або завдаєш поразки Росії у різних сенсах цього слова, або ізолюєш її, або вона буде тебе принижувати, захоплювати у тебе щось, "обнуляти", продовжувати все й у двосторонніх, і в багатосторонніх відносинах тощо.

Не треба взагалі ніяких закликів до Росії, не треба з нею ніяк розмовляти, окрім посередників гуманітарного сенсу – як це було під час Другої світової війни.

Не треба продовжувати удавати, що Росія – це "легітимна країна", що там є президент, що вона має право бути присутньою у тих чи інших міжнародних інституціях. Не треба одночасно однією рукою говорити "ми закликаємо дотримуватися міжнародного права", а іншою – продовжувати з ними торгувати.

Треба ухвалити жорсткі рішення щодо того, як треба себе поводити в акваторії Балтійського моря чи в акваторії Фінської затоки тощо. І, відповідно, збільшити прояви мілітарної компоненти на цих напрямках.

Не треба нам казати про те, що "Росія виводить супутник у космос".

Мені це дуже подобається, коли люди, у компетенції яких ухвалення рішень, які мають мінімізувати ті чи інші ризики, виходять і говорять: "Росія накопичує ресурс на кордоні з Сумською областю". Це ж ваша компетенція. "Ми бачимо, що накопичує. Ми для цього робимо відповідні заходи, і вони будуть реалізовані у таких-то логістичних схемах". Це правильно.

Також тут – виходять компетентні люди й говорять: "Ми бачимо, що Росія відправила у космос супутник, який може знищувати американський супутник". І що далі?

Ми з вами, що маємо зробити? Задонатити гроші на те, щоб збити цей супутник? Чи збити його самотужки? Що треба зробити? Чи треба ще більше налякати людей?

Усі ці заяви виглядають для мене так: Росія "обнуляє" усе міжнародне право, поводить себе максимально агресивно. Усі виходять і говорять: "Ми бачимо, що вони ще додали відсоток експансії, агресії, ескалації, і тому ми не знаємо, що будемо з цим робити. Даваймо боятися цього, не ухвалювати своєчасно рішення, не займатися превенцією ризиків, не знищувати, якщо вона щось порушить. Не ізолювати її. Продовжуймо казати: "Росія тут, вона накопичує мілітарний потенціал".

Бєлоусова призначили: "Бійтесь усі нікчемного персонажа, який також корумпований". Уже є розслідування щодо його французької чи італійської нерухомості. Ви говорите "біймось Бєлоусова", а він має нерухомість у ваших країнах? Ви про що?

Тоді ми це все будемо говорити, щоб налякати простих людей, які не мають ресурсу для відповідних дій.

Це ж ваші ресурси, ваші компетенції. Ми будемо продовжувати лякати для того, щоб сказати: "Ми тут побудували цивілізацію, яка не вміє відповідати на агресію. Тому давайте ми дозволимо Росії поставити на коліна всіх, знищувати усіх, кого вона забажає. Не відповідати за воєнні злочини, які вона скоює і скоїть у прямому етері – демонстративно, маніфестно. Здаймось Росії". Це так має виглядати.

Україна говорить: "Ні". Давайте все ж таки шукати рішення.

  • Перше – пасивний захист. Це буде червона лінія? Ні, це захист території суверенної держави.
  • Друге – якщо Росія тримає артилерію у Бєлгородській області, маємо її право знищити? Безумовно. Це чітко прописане міжнародне право.

А якщо країна-агресорка хоче передивитися кордони у Фінській затоці, то, певно, ці країни мають достатньо жорстко на це відреагувати.

Закрити, наприклад, дипломатичні відносини з країною під назвою "Росія" та суттєво підсилити морські контингенти, які перебувають у цій акваторії. Ескалація? Так. Але це відповідь на ескалацію. Відправмо тоді інший супутник, який триматиме його під прицілом.

Це ескалація? Так. Але це і є відповідь на головне, що Росія постійно продає. Вона завжди підвищує ставку і дивиться, що всі бояться її прийняти. Навіть якщо всі мають значно потужніші інструменти.

У Великій Британії кажуть про те, що мають підтверджені докази військової допомоги Росії від Китаю. Сполучені Штати заявляють, що вони таких доказів не мають, що такі побоювання були у 2022 – 2023 роках. Чи є у світу докази, що ще 2,5 мільйона снарядів було доставлено до Росії з КНДР?

Безумовно. Навіщо розвідка виходить і каже: "Ми бачимо докази"? Після того як ви покажете, що вони є, які рекомендації будуть для глобальних спільнот? Що робити? "Є докази" – і що далі? Санкції, обмеження, ізоляції? Щодо Північної Кореї докази є, вони в Радбезі ООН.

Північна Корея офіційно говорить, що передає. Є ілюстративні докази, не лише української розвідки, але й у США. Це потяги, кораблі, які переправляють це все. Відповідно, є снаряди на полі бою.

Це все зафіксовано і відповідними кримінальними справами. Питання в іншому – що далі? Не Україна ж має розв'язати цю проблему.

Ви ж сказали, що є певні санкції. Північна Корея надає зброю Росії – і що? Росія постраждала чи Північна Корея додатково отримала певні обмеження? Ні. Тобто це факт, на який немає відповіді у межах міжнародного права. Цей факт стимулює країни типу Північної Кореї збільшити можливість допомоги Росії.

Північна Корея розуміє – якщо Росія не впаде, то тоді вона допоможе КНДР суттєво ескалювати ситуацію на Корейському півострові та розв'язати питання, які потрібні Північній Кореї. Адже до Росії не буде вже ніяких питань, претензій. Вона буде надто потужною, щоб чогось боятись.

Щодо заяви британської розвідки. Можливо, вони мають ці факти. Для чого вони це говорять? Що вони пропонують далі? Ми повинні злякатись? Що ми повинні зробити? Я не зовсім розумію концепції вийти й сказати: "У нас є щось", – і не говорити далі, що ви будете з цим робити юридично, фізично, санкційно, фінансово. Тобто далі будемо проводити саміт, на який покличемо Росію, Китай, і ми будемо просто про щось говорити?

У цьому є проблема сучасного політичного процесу. До початку повномасштабного вторгнення багато проблем, і ти вийшов, щось сказав і вважаєш, що все це розв’язано. Далі воно саме по собі хай живе.

Але повномасштабне вторгнення показало інше – ви такими заявами лише стимулюєте Росію до збільшення агресивної інформаційно-дипломатичної поведінки.

Росія починає нахабніти все більше і більше, починає казати: "Примусьте Україну стати на коліна, тому що у нас все є. Ніхто не зупинить. У нас є багато ресурсів тощо". А ви продовжуєте грати в цю гру, їм допомагають. Україна ставить одне питання: "Якщо Росія допомагає, наприклад, Ірану, що ми робимо з тим?". Він допомагає? Так. Усі ж бачать "Шахеди". Що ми робимо з тим? Нічого.

Україна говорить: "Добре, ви нічого не готові зробити, тоді давайте ми суттєво наростимо спроможності повітряної оборони. Давайте F-16, вони активно працюватимуть по дронах. Тоді проблема Ірану буде розв’язуватись нами на нашій території". Однак чуємо: "Ні, ми не можемо, тому що це ж ескалація".

Іран створив проблему, ми її всі бачимо. Він під санкціями понад 20 років. Росія, яка атакуватиме нас – це не про ескалацію? "Це правильна поведінка, усе супер, нормально. Просто зайде, вб’є ще декілька десятків тисяч людей ракетами й дронами – це не про ескалацію. А якщо ти будеш на своїй території, у своєму повітряному просторі це збивати – це про ескалацію".

Варто прочитати У Китаї зробили цинічну заяву після звинувачень у військовій допомозі Росії

Також Північна Корея. У них є 2,5 мільйона снарядів. Це говорить ваша, наша розвідка – космічні розвідувальні заходи дають підтвердження. Усе бачимо – які потяги, кораблі це все тягають. Що будемо робити з тим? "Нічого". Чому? "Нічого, це ж про ескалацію буде. Хай вони дають Росії далі снаряди". А куди ці снаряди будуть йти? Вони прилітатимуть у Харків вбивати цивільне населення.

Що будемо робити з тим? Може, побудуємо певну додаткову протиракетну оборону, Patriot? "Ні, не будемо. Це ж про ескалацію". Так це виглядає. І що це все говорить Росії? "Збільшуй ескалацію, більше вбивай, суттєвіше руйнуй, атакуй Фінську затоку, скажи, що "це – внутрішні води".

Щодо Чорноморської акваторії. Там вже практично немає Чорноморського флоту. Це у них такі "внутрішні води".

Якщо ви говорите про ризики, то скажіть, як ми проти них працюємо. Якщо Росія намагається, наприклад, зайти у космос і там щось руйнувати, що ви будете робити, щоб цього не було? Яка превенція?

Також, якщо ви бачите, що країна-агресорка щось пробує зробити у Балтійській акваторії, що ви будете робити? Не просто заява, що "вона хоче це зробити". А що ви будете робити? Це буде зупиняти, мобілізувати інші країни на розуміння ризиків, і вони шукатимуть рішення.

З'явилася думка про те, що на борту гелікоптера президента Ірану був ще якийсь таємничий громадянин Росії з прізвищем Кручев. Детальної інформації про нього немає, Росія абсолютно нічого не говорить і не коментує. Однак, коли стало відомо про те, що гелікоптер розбився, то на нараді у Путіна зібралося все військове політичне керівництво Росії і, відповідно, запросили туди посла Ірану для того, щоб поговорити або узгодити певні питання. Хто це міг бути й для чого він там був, чому інформацію про нього всі так приховують?

Очевидно, що це був оператор військово-технічної співпраці з Росією, оператор ядерних програм Росії та Ірану. Однак варто дочекатись офіційних даних про те, з чим пов'язана катастрофа. Там не тільки були президент Ірану та Кручев, там були й інші люди. Вони, з огляду Міністерства закордонних справ Ірану, мали відносини до КСІРу.

Між Іраном та Росією дуже тісні зв'язки. Очевидно, що покійний президент Ірану Раїсі мав добрі відносини, побудовані на співпраці у військовій галузі з Росією.

На базі штабу Раїсі була побудована ефективна співпраця між Росією та Іраном, яка завдає Україні величезного клопоту на полі бою та дозволяє Ірану агресивно себе поводити на Близькому Сході. Росія допомагає Ірану побудувати іранську протиракетну програму та добудувати іранську ядерну програму

Немає сумнівів, що ця людина (росіянин, який був на борту – 24 Канал) був достатньо впливовим куратором військової співпраці з Іраном.

Чи змінить смерть Раїсі щось у відносинах Ірану та Росії?

Нічого не змінить. Іран є безпосереднім союзником, навіть не партнером, Росії. Для прикладу, Північна Корея не має таких тісних зв'язків з Росією, бо вона відстала в технологічному сенсі, тому не може надати певну кількість снарядів Росії. Іран же має впливи на Близький Схід. Буде хіба зміна певної логістики, з'являться інші люди.

Єдине, що вплине на співпрацю з Росією, – це падіння путінського режиму, що приведе до паралельного суттєвого послаблення Ірану на Близькому Сході.

Це було б бажано зрозуміти арабським країнам, які мають конфлікти з Іраном в різних галузях, а також Ізраїлю. На Близькому Сході ситуація налагодиться лише через зменшення впливів Ірану, що можливо лише при падінні путінського режиму.