Таку думку в розмові з 24 Каналом висловив політолог Володимир Фесенко, додавши, що це пов’язано зокрема з тим, що Абрамович після 2022 року опинився під санкціями. Як відомо, він має великі активи на Заході.

Дивіться також Він уособлює російський олігархат, – експерт NISS про зустріч Зеленського з Абрамовичем

Перевага Абрамовича – у багатосторонніх зв'язках

На думку політолога, Абрамович переслідує власні інтереси. Він хотів позбутися санкційних обмежень у свій бік. Крім того, конфлікт між Заходом і Росією, зі слів Фесенка, для олігарха означав величезні проблеми, оскільки він умовно однією ногою залишався в Росії, іншою – в Європі, де була зосереджена значна частина його активів.

Для нього припинення війни між Росією та Україною означало ще зменшення особистих ризиків: для його комфортного життя і бізнесу. Тому я схиляюсь до версії, що і тоді (у 2022 році), і зараз це особиста гра Абрамовича,
– озвучив Фесенко.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Політолог продовжив, що Абрамович все ще по інерції здійснює певний бізнес, але більше цікавиться сьогодні футболом, мистецькими проєктами й хотів би залишитись в історії як миротворець. Зі слів Фесенка, його перевага у тому, що він має комунікації – прямі у Кремлі, адже має доступ до Путіна, а також з Заходом, Туреччиною (президентом Ердоганом і його оточенням).

Саме тому Абрамович сприяв у 2022 році переговорам у Стамбулі. Він також сприяв обміну полоненими, зокрема поверненню "азовців" з російського полону. З українським керівництвом олігарх теж має контакти.

"Я так розумію, що це контакти через Арахамію, який був керівником переговорної групи з боку України. Думаю, це теж було невипадково у 2022 році. Потім були дивні мирні плани нібито від Туреччини у 2024 році. Я тоді казав, що з високою ймовірністю це був не турецький мирний план, а йшло це від Абрамовича. Він намагався просувати різні мирні ініціативи", – нагадав політолог.

Повне інтерв'ю з Фесенком: дивіться у відео

Ось і зараз, як припускає Фесенко, зустріч з Зеленським – ініціатива самого олігарха, а не Кремля. Однак він не виключає, що Москва могла використати Абрамовича, щоб неформально вплинути на президента України, щось запропонувати в обмін на виведення ЗСУ з Донеччини.

Зверніть увагу, що Зеленський нічого не сказав про те, в чому була суть послання, яке Абрамович передавав від Путіна. Єдине, про що ми можемо зробити логічний висновок, що якщо Зеленський передав свій меседж Путіну і наголосив про відмову вивести українські війська з Донбасу, значить той на цьому наполягав. Можливо, були компромісні варіанти,
– розмірковує Фесенко.

Як приїзд Абрамовича пов'язаний з листом Зеленського до Путіна?

Політолог висловив думку, що вся ця історія довкола приїзду Абрамовича у Київ у травні, неформальне послання Путіна Зеленському і потім зворотного, пояснює ситуацію з відкритим листом українського президента до очільника Кремля, яке було оприлюднене ввечері 4 червня.

"Пазл складається, чому з'явився цей публічний лист з критичними зауваженнями. Коли звертаються з пропозицією про мирні переговори, а разом з цим висловлюється різка критика в бік адресата, з яким хочуть домовлятися, то так не робиться. Це багатьох здивувало. Зеленський або не отримав відповіді на своє послання до Путіна (неформальне), тому вирішив звернутися публічно, або він отримав відповідь, що його сприйняли у Кремлі критично", – озвучив Фесенко.

Нагадаємо, раніше помічник російського диктатора Юрій Ушаков висловився про те, що між Україною та Росією триває комунікація як публічна, так і неформальна. У Кремлі заявили, що долучали для розмови з українською стороною поважного російського бізнесмена. Днями Путін озвучив, що Зеленський нібито домовлявся про зустріч з ним через олігарха. Згодом західна преса назвала його ім'я – Роман Абрамович.

Згодом президент України підтвердив, що спілкувався з Абрамовичем в українській столиці та розкрив певні деталі зустрічі. З його слів, Абрамович говорив про те, що хоче передати послання від Зеленського до Путіна і пропонував себе в якості посередника між сторонами. Український лідер наголосив, що позиція Києва незмінна – територіальні поступки неприпустимі.