Зокрема, молода політична партія "Демократичний Альянс" іде на вибори спільно з "Громадянською позицією" Анатолія Гриценка. До того ж, нещодавно український політикум був здивований новиною про спільний похід на вибори "Самопомочі" мера Львова Андрія Садового, політичної партії "Воля", представників батальйону "Донбас" та громадських активістів з "Реанімаційного Пакету Реформ».
Так, згідно з останнім опитуванням Київського Міжнародного Інституту Соціології (КМІС) п’ятивідковий бар’єр долають чотири політичні об’єднання правого спрямування: "Блок Петра Порошенка", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Громадянська позиція (А.Гриценко)", ВО "Батьківщина" і лише одна "лівоцентриська" Сильна Україна Сергія Тігіпка.
Сила президента
Беззаперечним лідером парламентських перегонів залишається партія президента Петра Порошенка під новою назвою "Блок Петра Порошенка". Угоду про спільний похід на вибори, ще у березні підписали Порошенко та Віталій Кличко. Між іншим, ця угода не була широко обговорена і більшість "ударівців" не встигли навіть зрозуміти, що відбулося. Така собі внутрішньопартійна демократія по-ударівські.
До команди президента також приєдналась головний лікар "Швидкої допомоги Майдану" Ольга Богомолець. Це теж позитивно впливає на імідж нової сили. Вже у цьому складі, згідно з опитуванням КМІСу, ця сила набирає — 37 % голосів виборців.
Але є ще "важковики", які увійшли до пропрезидентської сили. З’явилась інформація, що ТОП-5 блоку президента очолить Арсеній Яценюк, а також до нього потрапляє Олександр Турчинов. Таке супероб’єднання може розраховувати на підтримку понад 40 % виборців, якщо президент не зробить серйозних помилок. На таку підтримку не могла розраховувати Партія регіонів у свій "зоряний час" в 2007 році, коли набрала 34,37 %.
Той, що з вилами
Олег Ляшко на позачергових президентських виборах несподівано фінішував третім з результатом у понад вісім відсотків. За останнім опитуванням КМІСу, його партія набирає 13 % голосів, що дозволяє їй претендувати на друге місце.
Після кількох "красивих" телекартинок цькування Олегом Ляшком регіоналів та комуністів, до нього причепився образ Робін Гуда, який може забрати у багатих і віддати бідним, але це лише популізм. У складні для країни часи, популісти концентрують велику політичну підтримку населення, тому що люди бажають швидких змін. У суспільстві з’являється запит на людину, яка буде обіцяти зростання економіки, покращення життя вже сьогодні. Однак, насправді за красномовством подібних політиків, дуже мало реальних справ.
Звісно, що Ляшко, як медіаперсонаж — унікальний: обдарований демагог з почуттям гумору. За час Майдану, Ляшко із карикатурного персонажа зробився політичною фігурою, яку важко не помічати. Нині він поступово займає нішу, в якій донедавна була ВО "Свобода" — правий популізм.
Розгублена "Свобода"
"Свобода" розгубила свою підтримку з двох основних причин. Перша — недостатня радикальність на Майдані. Позиція "Свободи" розчинилась у тріумвіраті з "Батьківщиною" і "УДАРом". У домайданівські часи існував міф, що "Свобода" це — справжня радикальна націоналістична сила, яка має продовжити українську справу ОУН-УПА. З початком Майдану цей міф почав руйнуватись. Усю славу праворадикалів та "екстремістів" забрав "Правий сектор".
А друга — звичайне розчарування виборців. Не дивлячись на те, що у багатьох фізичних протистояннях у Раді, «свободівці» були силовим блоком опозиції, на практиці для народної любові вийшло замало товкти пики комуністам.
"Свобода" потрапила у пастку. Парламентська партія, яка на той час була пов’язана коаліцією, не могла дозволити заклики до силового повалення режиму, але люди, котрі голосували за "Свободу", саме цього від неї і чекали.
Анатолій Гриценко
"Громадянська позиція" Анатолія Гриценка непомітно піднялася на третє місце (9,7 %) за останнім опитуванням КМІСу, обійшовши навіть Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" (6,1%).
Сам Гриценко зізнався, що їхня внутрішня соціологія демонструвала, що найбільшу підтримку «Громадянської позиції» надають люди від 45 років, що суттєво звужує електорат партії.
Спільний похід на вибори з молодою партією "Демократичний Альянс" вирішує цю проблему. Це позитивно вплине на імідж партії Гриценка, так як активісти Демальянсу були активними учасниками Майдану і допоки залишаються політично цнотливими.
Юлія Тимошенко
"Батьківщина" отримала, згідно з дослідженням КМІСу, найменшу підтримку, з тих партій, що потрапляють до нового парламенту (6,1 %). Але на кожних виборах "Батьківщина" демонструє дещо кращі результати, ніж у соціологічних опитуваннях.
Зростання електоральної підтримки цілком можливе, з огляду на ті речі, які взяла на озброєння Юлія Тимошенко на цій виборчій кампанії. "Батьківщина" взялася за дуже "жирний" шматок електорального пирога — вони вирішили побудувати виборчу кампанію на ймовірному вступі України до НАТО.
У рамках кампанії "Батьківщина" стимулює збір підписів для проголошення референдуму за вступ до НАТО.
Зараз, дійсно НАТО у свідомості багатьох українців трансформується від військового ворожого блоку до символу безпеки і миру на противагу руйнуванню образу дружньої Росії. Це довгий процес, але перспективний. Сьогодні багато українців налякані, на цьому страху можна спекулювати та використати для виборчої кампанії. Людям потрібно повернути мрію про мир. Але ця гра — дуже небезпечна. Вона може спричинити нову хвилю протестів на сході України.
Виборча система і нові об’єднання
Діючу систему виборів обіцяв змінити кандидат у президенти Петро Порошенко, але він цього не досягнув. Вірогідно, президент вважає, що парламент якісно оновиться за будь-яких виборчих правил, а кількість колишніх поплічників Януковича буде мінімальним. Досконалих виборчих систем не існує.
Складність цієї виборчої системи для політичних партій полягає у подоланні виборчого бар’єру в 5 %. За таких умов у молодих політичних сил є два шляхи потрапляння до Верховної Ради.
Перший — шукати місце своїм партійцям у списку рейтингових політичних сил. Цим шляхом пішов «Демократичний Альянс».
Або Другий — об’єднюватись поміж собою. Де один виборчий список формують багато суб’єктів — політичні партії, громадські організації, різноманітні об’єднання, товариства тощо. Цей шлях набагато складніший. Рейтинг такої політичної спільноти збирається по крупицях.
Цим шляхом пішла партія "Самопоміч" мера Львова Андрія Садового, партія «Воля», представники батальйону "Донбас" та суспільної ініціативи "Реанімаційний пакет Реформ". Усі ці суб’єкти, здивували політикум, оголосивши про свій спільний похід на вибори.
Згідно з опитуванням КМІСу, лише одна партія "Самопоміч" має 2,9 %, інші союзники, крім «Волі» не є політичними партіями, тому їх електоральна підтримка наразі не відома. Водночас тут може спрацювати синергетичний ефект і нове опитування продемонструє якісно нові цифри для "Самопомочі" і союзників.
Другим шляхом також намагається йти атомізована "Партія Регіонів" та її клон "Партія розвитку України (ПРУ)" і ще 25 невідомих загалу громадських організацій. Заяву щодо формування "Опозиційного блоку" на базі колишньої провладної партії зробив голова виконкому ПРУ Сергій Ларін.
І наостанок. Реєстрація кандидатів у депутати в одномандатні виборчі округи здійснюється до 25 вересня. За даними ЦВК, наразі зареєструвались 69 кандидатів, а місць у парламенті для мажоритарників передбачено більше 200. Ажіотажу реєстрації в кандидати у нардепи поки не спостерігається.
Підготував Дмитро Бобрицький
Фото: РИА Новости, УНІАН, IPress, Лівий берег. соцмережі