Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Річниця Майдану. Що змінилося за три роки

21:40, 21 листопада 2016 13895 Читать новость на русском
Вимоги Майдану виконанні лише частково
Вимоги Майдану виконанні лише частково / www.pohlyad.com

Рівно три роки тому розпочалася Революція Гідності. Саме 21 листопада 2013 року тодішній уряд Миколи Азарова відмовився від угоди про асоціацію з ЄС, чим викликав обурення в українців – тоді ж увечері почалися збиратися перші мітингувальники. Що змінилося за ці три роки – оцінили експерти.

Фонд "Демократині ініціативи" імені Ілька Кучеріва провів опитування експертів присвячене оцінці подій на Майдані, з 11-18 листопада 2016 року. Для порівняння соціологи використали результати експертного опитування, яке Фонд проводив у 2014-2015 роках. Всього опитали майже 70 експертів.

Про це розповіла директор Фонду Ірина Бебешкіна під час круглого столу "Річниця Майдану: уроки революції і погляд в майбутнє".

Перемога. Часткова

Події, які дістали назву "Євромайдан" експерти стисло визначили "Революцією Гідності" – революцією за демократизацію та європейський вибір. Друге найбільш поширене, серед опитаних експертів, визначення Майдану – масові протести й зростання громадської активності на фоні масового незадоволення політикою влади. А от останню позицію зайняло визначення – "спроба змінити щось в країні".

На думку більшості експертів, Майдан лише частково досяг своїх цілей. Вдалося відновити курс на європейську інтеграцію, підписати Угоди про асоціацію з ЄС, повалити владу Віктора Януковича та його соратників. Окрім перемог, які були згадані експертами у 2014-2015 роках, зараз також називають початок боротьби з топ-корупцією та змінну цінностей у суспільстві.

Найбільш позитивними наслідками Майдану експерти назвали активність громадянського суспільства, поява волонтерського руху, повернення до євроінтеграційного курсу.

Нового Майдану – не буде

На жаль, поки що багато вимог Майдану, не виконано. Зокрема, не поборена системна корупція, не відбулося повного "перезавантаження" влади та її якісного оновлення. Як і три роки тому, так і зараз, погоджуються експерти, не притягнуті до відповідальності винні у злочинах проти учасників Євромайдану, а також не покаразі за вчинені правопорушення особи попереднього режиму.

Тим часом більшість експертів вважає повторення Майдану найближчим часом – неможливим, натомість може відбутися не Майдан-3, а а штучно організований заколот, переворот (Росією, олігархами, політичними силами тощо).

Попередні два майдани, вважає Олексій Гарань, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи", це протести проти спроб встановити авторитаризм в Україні. Зараз такої загрози немає. Тобто ми можемо мати масові акції протестів, але природа їх інша.

Плюралізм думок та критика влади

Водночас, погоджується Гарань, зміни в політичній сфері відбулися. Причому, частина з них втілилася в життя відразу після перемоги Майдану. За словами експерта, насамперед, повернення до Конституційної реформи 2004 року. Це означає, що можливість відбудувати авторитарну модель правління Януковича, фактично зведена нанівець.

Зараз я не бачу загрози монополізації влади. Скоріше є загроза анархії, повторення того, що відбулося після Помаранчевої революції,
– відзначив Гарань.

За його словами, не меншими досягненнями Майдану є свободи, які зараз є, плюралізм думок, можливість критики влади.

Із незробленого та суперечливого, відзначає експерт, не відбулося повного очищення влади, боротьби з корупцією й верховенства права. У майже на 60% оновленому парламенті, нові обличчя часто грають за старими схемами, каже експерт.

Вимога Майдану запровадити нову виборчу системи за відкритими партійними списками – теж в списку обіцяного, але не виконаного. Як результат, знову ж таки, на дострокових виборах парламент обрано новий, але за старим виборчим законом.

Поки що я не бачу можливості як в цьому парламенті буде прийнятий закон про вибори за відкритими партійними списками. Хоча очевидно, що за нього треба вести боротьбу,
– наголосив експерт.

Також, відзначає Гарань, хоч наразі результатів реформ люди не відчувають, вони є. Однак, ці зміни, так би мовити, зигзагоподібні. Що робити далі? Іншого виходу, ніж тиснути та контролювати владу немає. Лише спільний тиск громадянського суспільства, підкреслює Гарань, західних партнерів змусить українську владу реагувати.

Економічна сторона Майдану

З іншого боку, Майдан зібрався не "на пустому" місці. Він проходив в країні, що вже перебувала в стані економічної кризи, яку штучно стримували за рахунок використання певних ресурсів, відзначив заступник Голови стратегічної групи радників з питань реформ в Україні Павло Кухта. Янукович намагався штучно підтримувати стабільність. Але це було тимчасово.

Насправді Україна кризу 2008-2009 року не пережила. За два роки після того, економічне зростання зупинилося, почалося падіння на сировинних ринках. З 2012 року ми витрачали резерви Нацбанку на штучну підтримку свого курсу гривні,
– відзначив Кухта.

В 2014 році, наголошує він, Майдан фактично став додатковим шоком для економіки. Впав курс валюти, посипалася банківська система, до всього додалася війна на Донбасі. Тобто, відбувся "ідеальний шторм" для економіки.

Власне, лише зараз, коментує експерт, ми з цієї ситуації "виходимо".

Українці зрозуміли, хто їх ворог

На думку, українського дипломата, міністра закордонних справ України у 2007-2009 роках Володимира Огризка, основними є дві речі: українці вибрали європейський вектор розвитку й нарешті зрозуміли, хто наш головний ворог.

Водночас вважає Огризко, Україна повинна підтримувати проактивну позицію у зовнішній політиці. Тобто, формувати свій "вигідний" порядок денний.

Ми повинні сказати нашим гарантам, що ми вимагаємо двосторонніз безпекових угод, реальної військової допомоги,
– коментує Огризко.

Експерт погоджується, що гарантією будь-яких змін наразі це тиск громадянського суспільства та Заходу, а також створення "антипутінської коаліції" з метою стримування агресора по всіх можливих параметрах.

Не менш важливу роль під час Майдану варто віддати волонтерам, котрі в перші півтора року війни на Донбасі допомогли армії стати на ноги й продовжують допомагати українським захисникам й дотепер, наголошує Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного Фонду "Відродження". Разом з тим, не лише армія, а й переселенці зі Сходу – багато в чому завдячують волонтерам. Саме вони "розрулили" ту напругу, яка прийшла в суспільство. Бо політикам та депутатам – таке завдання чомусь не завжди до снаги.

Читайте також: День Гідності і Свободи: спецпроект

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук