“На 1 червня 2010 позачергово були проліковані люди, які виявилися, як один із співробітників МОЗ сказав, що це співробітники МОЗ України, позачергово були проліковані люди, в результаті цього померло 5 дітей зі списку 2010 року. Я звинувачую МОЗ України у зловживанні і звинувачую у смерті цих дітей”, - заявила керівник благодійного фонду "Допомоги онкохворим дітям" Валентина Маркевич.
Аби відновити справедливість, Маркевич звернулася до Генпрокуратури. Там дійшли невтішного висновку.
“Немає строгої черги для відправки людей на лікування за кордон і за державні кошти, немає чіткого обліку всіх, немає обліку надходження грошей, немає порядку розподілу цих державних грошей і немає відповідальних осіб за дотримання ось цієї черги і цього порядку”, - сказала начальник відділу захисту прав і свобод неповнолітніх ГПУ Ірина Кучеріна.
У ГПУ кажуть - просто міністерські чиновники, які їздили без черги, швидше оформили документи, знайшли клініку й донора.
Чи дійсно діти померли від того, що надто довго чекали лікування, з’ясовуватиме саме Міністерство. Якщо це підтвердиться, на членів міністерської комісії чекає кримінальна відповідальність. Втім, у величезному апараті МОЗу відповісти на такі запити не знайшлося кому. Кажуть тільки, що винних покарано. А отже, вони таки були.
“Там один факт був, і тому цього працівника вже звільнено, а інші працівники Міністерства за кордон не їздили”, - запевнив заступник міністра охорони здоров'я України Сергій Копитов.
В Адміністрації Президента переконані - на шляху лікування повинні бути лікарі, а не чиновники. Втім погоджуються - такого можна скоро не чекати.
“Коли ми робимо реформу охорони здоров'я, напевно, ми повинні підходити до цього питання системно, щоб подібні варіанти суб’єктивного проштовхування того чи іншого пацієнта сходили нанівець. Піти від них, напевно, як піти від корупції повністю - завдання дуже складне, і ніхто його не ставить на найближчі 2-3 роки - це неможливо”, - сказала заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова.
Україна - єдина держава в Європі, де не пересаджують кістковий мозок від донора. Просто в нас немає відповідного банку донорів і центру для його трансплантації. Пересадку від родичів робить лише кілька клінік і тільки по 5-6 операцій на рік. Для країни, де тільки за минулий рік 1 000 однорічних дітей захворіли на рак - цього не достатньо. Відтак, діти лікуються деінде - в Італії, Росії, Білорусі.
“Ми в Україні лікуванню не підлягаємо, так як у Ярослава немає ні братиків, ні сестричок - він у нас один, тому спорідненої трансплантації ніякої немає - треба від чужого донора, тільки за кордоном”, - каже мати Оксана.
У Ярослава рідкісна форма раку. Про міністерську програму лікування за кордоном їм не сказали, навіть, в лікарні "Охматдиті", де лежить хлопчик. Хоча були зобов’язані.
Відтак, лікуватимуть хлопчика за гроші міжнародного благодійного фонду. Наразі сім'я чекає на вердикт італійських ескулапів. Вони мають сказати коли вже можна починати лікування, адже за кордоном чи не більшість хворих - наші діти. Скільки чекати в "Охматдиті" не кажуть.
Як підкреслюють фахівці, сьогодні медичну допомогу складно надавати вже не лише дітям, що потребують трансплантації кісткового мозку, але й тим, кого можна вилікувати за допомогою хіміотерапії. Держава не забезпечує їх ліками. А це 90% онкохворих.