Тепло, що виділяється радіаторами центрального опалення, розташованими вздовж стін, спрямовується вгору. Таким чином, для того щоб нижня частина приміщення теж була теплою, доводиться значно збільшувати подачу тепла. Якщо ж тепло буде виходити відразу від підлоги, то обігрів кімнати відбуватиметься скрізь і рівномірно, що дозволить значно заощадити на обігріві.

Є кілька видів теплих підлог – електрична, інфрачервона та водяна.

Принцип роботи водяної системи такий: під звичайну підлогу прокладаються труби, по яких циркулює тепла вода і таким чином підлога нагрівається, а разом з нею і все приміщення. Водяна тепла підлога може використовувати тепло від будь-якого джерела енергії, включаючи сонячні колектори, теплові насоси, будь-які види нагрівачів і котлів і навіть централізовану систему опалення.

Втім, стосовно останньої є один нюанс. У багатьох регіонах України місцеве законодавство забороняє підключати теплу підлогу до централізованої системи опалення. Адже узята для підігріву підлоги вода розрахована також на опалення сусідських квартир. Таким чином сусіди не тільки недоотримають тепло, але ще й повинні будуть платити за нього.

Тому водяна підлога більше підійде для приватних будинків. Або ж для квартир з автономним опаленням.

Читайте також: Поради, як правильно та дешево обрати побутову техніку

Основним елементом такої системи є труби. Найкращим матеріалом для труб теплої підлоги є, безумовно, мідь. Вона володіє відмінною теплопровідністю і довговічністю. Єдиним, але дуже істотним недоліком таких труб є їх ціна. Від 70 до понад 100 гривень за метр.

Найбільш поширений варіант для теплої підлоги – це труби з металопластику. Завдяки внутрішньому прошарку з алюмінію вони мають непогану теплопровідність, а внутрішній і зовнішній шари полімеру роблять їх стійкими до пошкоджень. Та й ціна цілком доступна. Від 13 до понад 20 гривень за метр.

РЕХ-труби або труби із зшитого поліетилену мають досить велику теплопровідність і зносостійкість. При цьому їх вартість також невисока – від 20 до 50 гривень за метр. Головним недоліком таких труб є те, що їх доводиться добре фіксувати при укладанні. В іншому випадку труба розігнеться.

Читайте також: Охоронні системи для захисту домівки: як вони працюють та скільки коштують

Як розрахувати кількість матеріалу. Для цього слід накреслити схему укладання. Робити це зручно на міліметровому папері, переносячи на нього розміри кімнати в масштабі. Також треба виміряти і нанести на схему всі великі меблі, які стоятимуть у кімнаті. Класти труби під ними не варто.

Найбільш поширені способи укладання – "змійка" і "спіраль". Перший значно легший. Але має один недолік. Теплоносій надходить у систему з одного боку кімнати і поступово по змійці направляється до іншого. По дорозі вода в системі охолоджується, а значить, найближча до врізки частина підлоги буде нагріватися значно більше, ніж найвіддаленіша. Прокладання труб по спіралі дозволяє значно рівномірніше розподілити температуру, адже труба від врізки прямує до центру кімнати, а звідти – назад до колектора.

Від стін слід відступити на 15-20 см і накреслити план прокладання труб. Відстань між сусідніми ділянками труби не повинна перевищувати 35 см, інакше підлога буде прогріватися нерівномірно. У середньому, труба діаметром 16 мм здатна прогріти на 10-15 см поверхні в обидві сторони від себе. Після того, як готова схема, рахуємо протяжність труби і множимо на масштаб - отримуємо метраж, який треба купити.

Але труби – це лише півсправи. Для монтажу також будуть потрібні тепло та гідроізоляція, які кладуться під низ. А також арматурна сітка, на яку кріпляться труби. Не обійтися і без колектора. Це пристрій, який розподіляє теплоносій по трубах. Коштує він від 2 і до понад 7 тисяч гривень.

Читайте також: Як значно скоротити витрати на гарячу і холодну воду: 10 дієвих порад

Після того, як систему змонтували і перевірили, кладуть бетонну стяжку, а вже на неї - покриття для підлоги - плитку, паркет, чи ламінат. Втім, можна обійтися і без бетону та арматури. А скористатися полістирольною системою. Вона складається з пластин з готовими пазами під труби. Ще один спосіб укладання труб – дерев’яна модульна система. Вона виготовлена з ДСП. Тут також є ніші для труб. Така система ідеально підійде для дерев’яних будинків.

За приблизними підрахунками один квадратний метр водної теплої підлоги коштуватиме від 500 до 800 гривень. Якщо ви не наважитеся встановлювати її самотужки, готуйте ще 100-200 гривень за квадрат робітникам.

Повний випуск програми "Корисні файли" дивіться за посиланням.