Місцезнаходження табору польських військовополонених виявили історики Віктор Філас та Валерій Стойчев.
Між виявленням першої згадки про концтабір у науковому виданні та визначенням його місцезнаходження – п’ять років кропіткої роботи з архівними документами. Науковці кажуть: порядки, побут, та умови утримання в’язнів були дуже схожі на нацистські табори. Чого вартий тільки один приклад – за сім місяців утримання ув’язненим дозволили помитися лише двічі.
Радянські наглядачі намагалися відвернути ув’язнених від своєї віри. Останньою краплею була заборона святкувати католицьке Різдво. Цей вчинок викликав бунт у концтаборі.
У підсумку були вжиті заходи ліквідації цих таборів і пересилання цих рядових в північні табори подалі від очей, щоб не було ніяких бунтів. Найцікавіший момент, що надалі ці військовополонені стали якраз основою польських частин. У діючій Червоній Армії були створені польські частини, які в подальшому звільняли Україну і Польщу від фашистської Німеччини,
— зазначив історик.
Згідно з архівними документами, частина полонених продовжила свій уже бойовий шлях у військових конфліктах в Ірані, Лівані та Італії. Імена окремих полонених були знайдені у ще одній відомій сторінці історії – у Катинській трагедії.
Більше про це наразі невідомо.