Зі звичайними хлопцями, які перевіряли транспорт, поспілкуватися пресі тоді так і не дали, а от офіційна комісія винесла вердикт.
Більше за начальство, кілька тижнів по тому, наважилися сказати звичайні військові водії, яким на війні доведеться цими машинами перевозити поранених солдатів.
Більше половини водіїв цієї роти – добровольці, добровільно і машини ремонтують, хто як уміє і чим може. Сержант Андрій Люлькун узимку стояв на Майдані, сьогодні ходить автобазаром, збирає запчастини для своєї "швидкої".
Цей чоловік у звичайному житті підприємець, вдома на нього чекає дружина та дві доньки. Поставити машину на колеса намагається сам, а ще друзі допомагають.
А от Олександр з власної волі пішов з посади сільського голови в роту старшим водієм і пригнав зі собою швидку в робочому стані.
Бійці автомобільної санітарної роти кажуть, що вони просто виконують те, що має робити кожна нормальна людина в теперішніх умовах. На прохання допомогти з ремонтом теж відгукуються швидше звичайні люди, ніж посадовці, – кажуть солдати. Поставити кілька машин у стрій допомогли підприємці, власники СТО, друзі, колишні колеги.
Деяким машинам більше 30 років. Самі військові не можуть зрозуміти, як швидкі в такому стані могла прийняти комісія на баланс Міноборони.
Нагадаємо, сьогодні закінчують формувати роту, відремонтувати вдалося лише 20% машин. Солдати просять небайдужих допомогти запчастинами, грішми, кваліфікованим ремонтом, касками, бронежилетами. А також звертаються до підприємців за допомогою в пошитті пасків та нош і сподіваються, що влада та місцеві депутати таки посприяють привести швидкі в бойову готовність.