Новий прем'єр
Фракція "Блок Петра Порошенка" запропонувала призначити прем'єр-міністром Володимира Гройсмана. У "Народному Фронті" заявляють, що готові розглянути цю кандидатуру. То ж які шанси має Володимир Гройсман на пост прем'єра?
– Шанси Гройсмана на пост прем'ра я оцінюю на 95%. "Народний фронт" також не довго буде думати. Для них основне, щоби залишився Аваков міністром внутрішніх справ, Петренко – міністром юстиції. А Парубій, щоби став спікером і щоби відбулась заміна міністра освіти на Лілію Гриневич.
Ця вся гра з Наталією Яресько була розіграна, щоби показати суспільству, що є варіанти, але від самого початку було зрозуміло, що діючий парламент не хоче підтримувати технократичний уряд.
Українська "прем'єріада"
Експерти запевняють, що Кабмін на чолі з Гройсманом лише погіршить ситуацію в країні, тому що побудований на політичних домовленостях, і розподіл портфелів між членами нової коаліції, навряд чи запустить процес кардинальних реформ. Чи зможе уряд з прем'єром Гройсманом вирішити актуальні проблеми?
– Ми отримали знову квотний принцип формування уряду. Якщо Гройсман стане прем'єром, то вся відповідальність за економічну політику в країні буде покладена на президентську команду. І вже не можна буде сказати, що винен у всьому уряд.
Шанси технократів
Наталія Яресько довший час заперечувала свої прем'єрські амбіції. Але неочікувано для всіх зробила заяву, що готова очолити уряд технократів. Слух про можливе її призначення став позитивним сигналом для Заходу і призвів до подорожчання українських євробондів у березні. Чи залишились шанси у Наталії Яресько набрати достатню кількість голосів та чи вона зможе протидіяти політичним торгам?
– Такий уряд був би незалежним, на нього не можуть впливати олігархи, "сірі кардинали". А кому це зараз вигідно, якщо вони контролюють парламент? Навіть, якщо б законопроекти, які б пропонувала Яресько були не популярні і не підтримувались парламентом, її уряд міг би зробити багато саме в реформуванні самого уряду, самих міністерств. Це все одно в позитивному світлі відобразилось би на усіх процесах.
Обґрунтування, яке дають нинішні керівники фракцій не зовсім щире. Кожна фракція хоче мати вплив на державну політику і маючи своїх людей в уряді – вони забезпечують цей вплив.