Стягування російських військ
Військовий експерт Михайло Жирохов каже, що 2021 рік відзначився позиційними боями. За його словами, ситуація на Донбасі не відрізнялася від 2020 року. Загострення, каже він, не закінчувалося нічим. Тобто, жодна територія не була захоплена та не була звільнена.
Читайте Росія недооцінює втрати у разі вторгнення в Україну, – посол Польщі в НАТО
Були моменти наприкінці року біля Старомар'ївки, але це мало характер позиційної війни. Вперше була використано турецький ударний оперативно-тактичний безпілотний літальний апарат Bayraktar. Також Україна вперше заявила, що на фронті є Javelin, але реальних змін на фронті не відбулося,
– каже Жирохов.
Стягування російських військ навесні та восени носить, перш за все, геополітичний характер. Це тиск на Західні держави у зв’язку з будівництвом та запуском "Північного потоку-2". І, на жаль, цей тиск виявився ефективним – очільник Росії Володимир Путін зміг отримати для себе якісь преференції, каже фахівець. Після розмови з президентом США Джо Байденом, він вирішив якісь моменти та зробив це саме "брязканням зброєю" на кордоні з Україною.
Протилежну думку має військовий експерт Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Експерт вважає, що стягуванням російських військ та техніки до кордону з Україною Путін добивався головної цілі – залякати Україну та Захід. Він хотів показати реальність своїх намірів щодо просування України в сторону НАТО, тобто виходу "з орбіти впливу" Росії.
Путін добивався головної цілі, вважає експерт / Фото Апостроф
Тобто, він хотів заблокувати підтримку Заходу щодо України в цьому напрямку, а Україну змусити капітулювати. Як на мене, Путін добився протилежного – певного степеня згуртованості цивілізованого світу в цьому напрямку. США першими виступили з попередженням щодо загрози такої ситуації та змогли в цьому переконати своїх європейських партнерів,
– вважає фахівець.
Завдяки цьому, вийшла консолідована позиція, що Вашингтон, ЄС і НАТО попереджають Росію щодо неприпустимості таких дій. Це не лише попередження на словах, а й готовність посилення воєнної присутності США у Східній Європі, каже військовий експерт. Мовиться, зокрема, про продовження візитів кораблів та літаків, в тому числі, й на території України та вздовж російських кордонів.
Результати для Путіна вийшли трохи не такими, які він чекав. Він не добився ніякої згоди з боку України. Тут українська влада нарешті, мабуть, зрозуміла, що з Путіним розмови розмовами, а справи справами. В Олександра Солженіцина у книзі "Архіпелаг ГУЛАГ" був вираз "Не вір, не бійся, не проси". Цей девіз має бути у відносинах з Росією, саме таким.
Микола Сунгуровський
Військовий експерт Центру Разумкова
Військові навчання України та Росії
Жирохов каже, що важливими військовими навчаннями для України були міжнародні навчання із західними партнерами – Sea Breeze 2021. Вони проходили у Чорному морі, на території Херсонської та Миколаївської областей, мали оборонний характер та були пов’язані з навчаннями НАТО по всій Європі.
У них були залучені 32 бойові кораблі, 40 літаків і п’ять тисяч особового складу з 17 країн-членів НАТО, а також партнерів Альянсу. Від України в навчаннях брали участь понад 20 кораблів і катерів, 17 літаків, десятки одиниць озброєння і військової техніки.
До теми Україна проведе навчання Sea Breeze з рекордною кількістю країн-учасниць
Науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков каже, що Росією було проведено три наймасштабніші навчання. Перші – маневри навесні з переміщенням додаткових сил і засобів до українських кордонів, відпрацювання десантних операцій у кримських полігонах.
Відпрацювання висадки за допомогою вертольотів армією РФ / Іноземні ЗМІ
Другі масштабні військові навчання, проведені Росією та Білоруссю навчання "Захід 2021" у вересні. Тоді в російському Міноборони заявляли, що в навчаннях залучені майже 3 сотні танків, кількасот одиниць артилерії, півтори десятки кораблів, вісімдесят літаків і гвинтокрилів. В Міністерстві оборони Білорусі зазначили, що під час навчань відпрацьовували сценарій "загострення міжнародних розбіжностей, який призводить до розв'язання агресії проти Союзної держави".
Треті важливі військові навчання, проведені Російською Федерацією, – командно-штурмові навчання на території Південного військового округу (ПдВО) за участі сотень одиниць озброєння, включно з танками Т-62МВ, які відбувалися у жовні. Південний військовий округ проходить біля кордону з материковою Україною та знаходиться на окупованій території України в Криму. Бєлєсков каже, що як і органи управління, так і солдати в полі отримали відповідні навички.
Військові округи Російської Федерації (без окупованого Криму) / Фото карти – "Мілітарний"
Сьогоднішню концентрацію військ я не рахую, адже певне переміщення військ є, але тренувань як таких нема, вони нічого не відпрацьовують,
– каже Бєлєсков.
За словами фахівця, найсерйозніші навчання України – стратегічне командно-штабне навчання "Об’єднані зусилля – 2021", які є традиційними та проводяться у вересні щороку. Він каже, що це аналог російських щорічних стратегічних командно-штабних навчань, де відпрацьовуються дії створення та застосування угруповання військ, відбиття російської агресії.
В Україні відбулося стратегічне командно-штабне навчання "Об'єднані зусилля 2021" / Фото АрміяInform Інформагентство Міноборони
Це відбувалося одразу на низці полігонів з залученням майже 13 тисяч осіб та понад 600 одиниць озброєння і військової техніки. До проведення стратегічного командно-штабного навчання для спільного виконання навчально-бойових завдань було залучено військові підрозділи 15 країн, серед них – 11 країн-членів НАТО та 4 країни-партнери.
Бєлєсков каже, що також відпрацьовували дії та в степовій Україні, окремо на Львівщині – інструкторсько-методичні заняття. Такі серйозні заняття проводили у травні цього року на Рівненському загальновійськовому полігоні та на полігоні "Широкий лан", каже експерт.
Інструкторсько-методичні заняття у Рівненькій області, травень 2021 року / Фото – ЗСУ
На тих і на тих навчаннях відпрацьовувалися, наприклад, формування батальйону тактичних груп, використання сучасного озброєння на кшталт ПТРК Javelin та Bayraktar,
– зазначає Бєлєсков.
Яку військову допомогу отримала Україна у 2021 році
За словами Бєлєскова, найбільш значна військова допомога, яку отримала Україна, – це партія безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2. Завдяки безпілотникам Bayraktar TB2 Військово-морські сили (ВМС) отримають ефективне спостереження та прикриття узбережжя та акваторій Чорного та Азовського морів, можливість ураження надводних та наземних об’єктів супротивника високоточними засобами.
До теми Bayraktar – відповідь Росії: чим грозяться в Кремлі та що кажуть експерти
Bayraktar TB2 для Військово-Морських Сил України / Фото – Defense Express
Також Україна цьогоріч отримала два катери класу типу "Island". Ці катери є частиною безпекової допомоги на понад 2,5 мільярди доларів, яку США надали Україні з 2014 року, вони допоможуть зміцнити морську безпеку України та підвищити оперативну сумісність ВМС України з НАТО.
Також була партія допомоги на 60 мільйонів доларів, яку оголосили, коли президент України Володимир Зеленський був у Вашингтоні. США надали медичне майно, озброєння, боєприпаси, високоточне озброєння та засоби радіолокаційного спостереження. Сполучені Штати Америки в рамках пакету військової допомоги передали Україні 30 пускових установок протитанкових ракетних комплексів Javelin та 180 ракет.
"У України залишається тільки один засіб реагування"
На думку Сунгуровського, те, що відбувається зараз, – "не кінець всієї цієї "оперети". Експерт вважає, що Путін спробує впливати силовим методом і спробує змусити Україну капітулювати у результаті якогось не дуже приємного інциденту з використанням озброєння, ракет, артилерії та авіації.
Нам залишається тільки один засіб реагування – укріплювати свою оборону. Це дуже широке поняття, яке включає готовність ЗСУ та всього суспільства. В другій частині особливо багато потрібно зробити і я так розумію, що вже робиться,
– каже експерт.
Зокрема, зараз готуються заходи на випадок надзвичайних ситуацій. Військовий експерт зазначає, що це робиться в більших масштабах та глибше. Однак, Україні, на його думку, заважають внутрішні фактори, в тому числі – розкол всередині еліт. Якщо подолати ці речі, то Україна могла виглядати та виступити на свій захист більш підготовлено.
Фахівець вважає, що до оборони України треба готуватися всьому суспільству / Фото – Арміяinform
Військовий експерт зазначає, що необхідно підтримувати боєздатність самих військ. На сьогодні, каже він, боєздатність ЗСУ на достатньому рівні. Однак, необхідно було б посилити оснащеність новими видами озброєння, яких немає, – протитанкове озброєння, протиповітряної оборони, авіація, радіоелектронна боротьба.
Тут ми розраховуємо на допомогу Заходу, але, на жаль, ми її навряд чи отримаємо невдовзі в тому об’ємі та в ті терміни, які нам потрібні. Тому, тут залишається сподіватися на майстерність нашого Генерального штабу в плануванні операцій оборони. А також на масовий виступ самого населення України,
– додав він.
Нещодавно був прийнятий Закон України "Про основи національного спротиву", де передбачене посилення територіальної оборони та добровольчого руху. Це достатньо сильний закон, який дає підстави для того, щоб, не очікуючи наказу зверху, населення само брало зброю та виступало за свій захист, каже експерт.
Цього не було у 2014 році, коли добровольці бігали та шукали правові підстави для того, щоб не порушуючи закон, ставати на захист Батьківщини. Це була ціла проблема, оскільки багато хто з них знаходився, так би мовити, поза законом у той час. Зараз вже цього не буде,
– зазначає Сунгуровський.
На його думку, необхідно діяти прямо зараз і готувати територіальну оборону "насичувати" її хоча б стрілецькою зброєю. А також готувати добровольчі батальйони.
Фахівець вважає, що Путін не піде на повномасштабне вторгнення, адже у нього немає завдання захопити всю Україну, він хоче добитися капітуляції. Тобто, він намагається залякати "жахливим ударом та змусити, щоб в українського політичного керівництва затремтіли колінка та щоб воно проповзло до нього з проханням про капітуляцію". Однак, якщо Росія піде на чергове вторгнення, то "бійня" буде кривава, але кривава з двох боків.
Чого очікувати в 2022 році?
Олег Жданов каже, що на свята традиційно було загострення та обстріли. Тому, не зважаючи на те, чи буде різдвяне перемир’я чи не буде, – обстріли, на жаль, будуть. На його думку, ситуація в 2022 році також буде змінюватися в залежності від того, які домовленості будуть у Байдена та Путіна. Однак, експерт впевнений, що ні американці, ні наша Адміністрація не підуть на якісь радикальні кроки, на кшталт визнання або початок перемовин з окупаційною владою. Тому на фронті буде така ж тягуча позиційна війна, яку ми бачимо в останні роки.
Станіслав Асєєв вважає, що Росія не наважиться на повномасштабне вторгнення в Україну. На його думку, це політичний тиск саме на США перед розмовою Путіна та Байдена, яка відбулася 7 грудня. Але і зараз, вважає експерт, це форма тиску.
Я думаю, що в цьому випадку не буде існувати якихось раціональних пояснень, чому російські дивізії увійшли вздовж всього кордону до української території. Вони кажуть, що "на Донбасі нас немає, це все місцеве населення". Якщо ж вони входять регулярними військами вздовж усього кордону, то так вже сказати не вийде. І тут не буде існувати пояснень для світу, чому це відбулося.
Станіслав Асєєв
Український письменник, журналіст і блогер. Експерт Українського інституту майбутнього з питань окупованої частини Донбасу
Якщо це і відбудеться, то Російська Федерація отримає другу Чечню, але розміром усієї України й це вже буде зовсім інший масштаб, це навіть не чеченська кампанія, каже фахівець. Це буде катастрофа для Росії та російської армії, не дивлячись на те, що чисельно вона переважає українську.
Я думаю, що на свята нас нічого катастрофічного не чекає, якщо говорити саме про військовий наступ. Все буде відбуватися приблизно так, як і відбувається. А ось щодо 2022 року, то тут величезне питання. Все буде залежати від стосунків Росії з колективним Заходом та США, зокрема. Тобто, перш за все, я маю на увазі НАТО та наближення Альянсу до кордонів РФ, яке перш за все турбує Росію,
– каже експерт.
Станіслав Асєєв каже, якщо Росія наважиться на повномасштабне вторгнення в Україну, то отримає другу Чечню / Фото – Вікіпедія
Якщо це буде продовжуватися, то Москва буде підіймати ставки, в тому числі в економічному секторі та через Білорусь, яка де-факто стала білоруською областю Російської Федерації, каже Асєєв. Україна, каже він, отримала на північному кордоні де-факто ще одну територію Російської Федерації.
Де-юре, звичайно, Білорусь є незалежною країною, але ми розуміємо, що там від незалежності від Росії вже нічого не залишилося. І я думаю, що там вже присутні російські війська в якійсь кількості,
– додав він.
Асєєв зазначає, що це виклики для РНБО та для української розвідки, які мають розуміти, що Білорусь – не така тиха держава, яка, можливо, колись у чомусь була союзником України. Зараз атмосфера абсолютно змінилася й треба зважати на ті фактори, які відбуваються, в тому числі й на білорусько-польському кордоні.
Фахівець зазначає, що загальна мета Росії – те ж саме зробити з Україною – перетворити її на ще якусь губернію чи то область РФ. Це головне завдання, до якого Кремль буде завжди йти, незалежно від того, який рік на дворі. Тут питання в тому, чи розуміє українська держава це, додав він.
Тиск буде і до цього треба готуватися. Бо головна проблема для Російської Федерації – наш вступ до НАТО. Як каже Путін: "военное "освоения" территории Украины странами НАТО", він так це називає. Але з усім тим, як би він не дивився на ці речі, це головна загроза для Росії й головний страх самого Путіна,
– додав експерт.
Тому, каже він, поки це питання не вирішиться на ту чи іншу користь, Путін буде продовжувати тиск. Асєєв додав. що якщо Україна все ж таки колись дійде до того, щоб вступити до НАТО, то нічого катастрофічного не відбудеться і російський очільник не наважиться на повномасштабну війну.