Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Правда і маніпуляція: як припинити спекуляції на перемозі у Другій світовій війні?

      Україні потрібно сформулювати свою позицію щодо участі в Другій світовій війні
      Україні потрібно сформулювати свою позицію щодо участі в Другій світовій війні / 24 Канал

      Відзначення Дня Перемоги в Україні перетворюється на акт маніпуляцій і пропаганди так званих радянських ідеалів. Останніми роками Кремль в Україні активізував проросійську провокаційну акцію "Бессмертный полк".

      Який вплив на українців здійснюють проросійські провокаційні акції і як припинити спекуляції на великій перемозі – в матеріалі сайту "24".

      День Перемоги – частина гібридної війни Росії

      Як зазначає директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк, травневі свята – сезон активізації кремлівської агентури в Україні – російських політтехнологів і проросійських політиків, які намагаються використати почуття і сентименти людей у брутальних політичних цілях. Зокрема, за допомогою таких проплачених акцій, як "Бессмертный полк".

      Для багатьох День Перемоги – велике свято. Фашизм був поборений, це треба поважати, шанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя за життя майбутніх поколінь. Але Кремль це перетворив у бутафорію для своїх політичних цілей. На почуттях людей топчуться, самих їх використовують,
      – зазначає Давидюк.

      Читайте також: В'ятрович пояснив, чому українцям варто відмовитися від святкування Дня перемоги

      Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко додає: Росія діє широко. У Кремлі добре розуміють, що таке м'яка сила. Росія, починаючи з 2008 року, організувала масштабний і системний наступ на Україну, починаючи від радянських дитячих пісеньок, культурних походів, до величезної кількості пропагандистської літератури і таких заходів, як "Бессмертный полк".

      День перемоги Росія
      Російська пропаганда експлуатує в Україні тему перемоги в Другій світовій війні

      Правник-міжнародник Геннадій Друзенко зауважує: нацизм треба було душити. І український вклад у боротьбу з нацизмом великий. Ми цим пишаємося. І без участі українців невідомо, чим би завершилася Друга світова війна.

      У великій перемозі брали участь мільйони українців. І це велика трагедія, тому що десятки мільйонів загинуло. Але розповідь про рускій мір і георгіївські стрічки, які історично використовували власовці, – це маніпуляція,
      – наголосив Геннадій Друзенко.

      В України і Росії – різні перемоги

      Фахівці відзначають: хоча боротися з маніпуляціями Росії на День Перемоги складно, але реально. Однак проблема в тому, що влада в Україні не хоче цього робити і з електоральних міркувань заграє з ветеранами. Крім того, говорить Небоженко, в правлячій еліті просто немає людей, які розуміють, що таке м'яка сила, ідеологія, інтереси держави у сфері масової свідомості. Все зводиться до того: не чіпайте Порошенка, Турчинова, Кабмін і так далі.

      Читайте також: День перемоги чи День пам'яті: що відзначають в Україні 8-9 травня та коли вихідний

      "Наші політики більше займаються виборами і корупційними скандалами, їх більше цікавлять персональні стосунки, а не великі ідеологічні теми. Війна і рейтинги. Немає інтересу до державної ідеології. А як припинити наступ Росії на Україну – таких спроб політики не роблять. Ще й Захід не підказує. В Україні звикли жити за підказками Заходу. А в цій ситуації Заходу байдуже. Там взагалі не можуть зрозуміти, де проходить культурний та ідеологічний кордон між Україною і Росією", – наголошує Віктор Небоженко.

      Геннадій Друзенко переконаний: щоб припинити спекуляції на перемозі у Другій світовій війні, треба законодавчо криміналізувати проросійські масові заходи і навести порядок з ветеранами.

      Боротьба проти нацизму та ідея "руского міра" – дві великі різниці. Такі проросійські масові заходи, як "Бессмертный полк", зараз навіть не є адміністративним порушенням. Тому треба відзначати День Перемоги і шанувати ветеранів, але криміналізувати проросійські заходи. Росія – країна-агресор. Фактично спадкоємиць німецького нацизму,
      – зазначив Друзенко.

      Також, за словами міжнародника, потрібно навести порядок з ветеранами, яких офіційно більше півтора мільйона. З них учасники АТО – лише 350 осіб. Насправді, зауважує експерт, сьогодні тим ветеранам, які воювали у Другій світовій війні, має бути близько 90 років. Звідки тоді ж півтора мільйона ветеранів? Треба з’ясувати у ветеранів, звідки вони мають медаль, посвідчення? І липових ветеранів одразу стане менше. Тим, хто дожив, честь і шана. Але в Україні їх кілька сотень, максимум – тисяч.

      Микола Давидюк також зазначає: державна програма повинна бути такою, щоб ветерани, якими сьогодні намагаються маніпулювати, були соціально захищені. І тоді впливи Росії будуть мінімальними.

      Читайте також: 9 травня: чи потрібно українцям святкувати "этот День победы"

      Водночас історик, координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" Кирило Галушко наголошує: політики і суспільство не дуже розібралися, в чому різниця між 8 і 9 травня. Держава повинна чітко сформулювати, що таке українська перемога, чому ми не святкуємо, а вшановуємо і згадуємо. Це, наголошує він, не перемога Сталіна. Це перемога над нацизмом, гітлеризмом.

      День Перемоги, Росія Україна
      Українець був серед тих, хто встановлював прапор перемоги над нацизмом в Японії

      Галушко зауважує: в України досвід Другої світової набагато складніший, ніж у більшості європейських держав. Ми не могли обирати між поганим Гітлером і добрим Черчиллем чи Рузвельтом. Був або Гітлер, або Сталін. Фактом є те, що "Карпатська Січ" (Організація народної оборони на Закарпатті – "24") почала воювати проти союзника Гітлера – Угорщини – за кілька місяців до офіційного початку Другої світової війни.

      В перший день війни українці воювали в складі польської армії, потім – червоної, американської, канадської. Прапор над Іводзімою (відома історична фотографія, зроблена 23 лютого 1945 року Джо Розенталем, зображує бійців морської піхоти США, що встановлюють прапор на горі Сурібаті у ході битви за Іводзіму. Старшим за званням серед бійців був Майкл Стренк – вихідець з русинської сім'ї – "24"), там теж є українець. Перемога була дійсно великою. Втрати України величезні. Та, заперечуючи московські підступи, треба не виплеснути дитину разом із водою. Має бути своє бачення. У нас із Москвою різні перемоги,
      – наголошує Кирило Галушко.

      Росія витрачає великі гроші на Україну, але особливих наслідків не буде?

      Микола Давидюк також вважає, що намагання російських політтехнологів героїзувати Сталіна в Україні марні. Як зауважує експерт, героїзація Сталіна має кілька причин. Перша – сантименти і нагадування про СРСР для старшого покоління, намагання повернути щасливі моменти їхньої молодості. Друга – награвання образу альфа-самця Путіна.

      Читайте також: Як українці ставляться до Сталіна: оприлюднили резонансне дослідження

      В Україні героїзація Сталіна знаходить все менше відгуків. Раніше це був політичний бренд, а зараз це політична нікчемність. Люди, особливо жертви сталінського режиму – кримськотатарський народ і українці – усвідомлюють, хто він такий, що це влада на крові. А позитиви робили ті ветерани, яких ми сьогодні вшановуємо, а не окремо взятий убивця,
      – наголошує політолог.

      День перемоги Росія
      В Росії пропаганда "перемоги" дійшла до абсурду

      За словами Віктора Небоженка, великих наслідків від таких заходів, як "Бессмертный полк", не буде. Тому що Росія сьогодні сама не визначилася з ідеологічним напрямком у середині своєї країни. РФ кидається між двома прямо протилежними ідеологічними конструкціями. І на все витрачає величезні гроші.

      "Росія витрачає великі гроші на боротьбу з Україною, але при цьому сама не визначилася з ідеологією. Там то виходять фільми про царя, то про його ліквідацію, то Троцького, а потім про прекрасне життя царської імперії. Але на підростаюче покоління, його розуміння історії, це не вплине. Історичне минуле викривив інтернет, і ніякі великі історичні образи – Ленін, Сталін, Бандера, Хрущов або Турчинов не стануть величними. Інтернет не дає можливості існування потужних ідеологій. Це більше нагадування старшому поколінню, яке любить і царя, і Сталіна, що поруч є грізна Росія. Історію важко склеїти після 20 років", – підкреслює Небоженко.

      Читайте також: "Джавеліни" в Україні: перемога чи запізніла реакція?

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук