Про те, що збирається виїхати, Аркадій Бабченко повідомляв ще пів року тому, перед виборами президента. Тоді він казав, що у разі перемоги Володимира Зеленського залишить Україну.

Про це: Російський журналіст Аркадій Бабченко виїхав з України

Військовий

Бабченко родом із Москви. У 18-річному віці, у 1995 році, був призваний в армію, брав участь у першій чеченській війні. Демобілізувався за 2 роки.

Брав участь у "відновленні конституційного ладу" на території республіки Чечня. Служив у військах зв'язку. Що говорили – робив, куди наказували – йшов, що вішали – ніс, на що саджали – їхав, у що показували – стріляв. Хоча толку від цього не було ніякого. Минулося без поранень і нагород. У 1997-му демобілізувався,
– описував сам Бабченко цей період свого життя.

Аркадій Бабченко
Аркадій Бабченко під час першої чеченської війни (фото з Facebook-сторінки Аркадія Бабченка)

Згодом закінчив юридичний факультет Сучасного гуманітарного університету.

Та вже з початком другої чеченської війни підписав контракт зі Збройними силами РФ, брав участь у "контртерористичній операції" в Чечні. Демобілізувався у 2000 році і зайнявся журналістикою.

Читайте також: Воскресіння Аркадія Бабченка: як інсценували "вбивство" журналіста та чому це важливо

Журналіст

Шлях у журналістиці Аркадій Бабченко почав з "Московського комсомольця", де був військовим кореспондентом. Також був кореспондентом програми "Забытый полк" для низки каналів. Співпрацював з численними газетами, журналами і передачами.

Згодом пішов працювати в "Новую газету". Був у Південній Осетії у 2008 році як військовий кореспондент. Із початком війни на сході України працював військовим кореспондентом на Донбасі.

Аркадій Бабченко
Аркадій Бабченко на Донбасі, Карачун, 2014 (фото з Facebook-сторінки Аркадія Бабченка)

Військова служба далася взнаки у журналістській діяльності – у будь-який критичний момент Бабченко завжди зберігав холодний розум. Його колега з "Нової газети" Ілля Азар пригадує про Аркадія таке:

У Києві в день масової бійні. Я на Інститутській, вже не такий зелений, але все одно ох**ваю від того, що мимо вниз носять трупи, а вгору наполегливо повзуть самогубці з дерев'яними щитами, і десь поруч чітко свистять кулі. Ти теж тут, наверх не йдеш (як деякі фотографи), але абсолютно спокійно міркуєш, що так, це снайпери, але, судячи по звуку, там, де ми стоїмо, безпечно. Хоча, може, і ні.

Аркадій Бабченко
Бабченко активно висвітлював події Революції Гідності, грудень 2013 (фото з Facebook-сторінки Аркадія Бабченка)

З жовтня 2017 року до цих днів Аркадій Бабченко вів програму "Prime: Бабченко" на кримськотатарському телеканалі ATR.

Читайте також: "Аркадія в студію": реакція соцмереж на "воскресіння" Бабченка

Започаткував проект "Журналістика без посередників".

Письменник

Бабченко є автором книги "Війна одного солдата", збірки оповідань "Алхан-Юрт" та інших книг. Він одним із перших описав сучасні російські війни в художньому стилі і є одним із засновників сучасної воєнної прози. Книги Бабченка перекладено 16-ма мовами і видано в 22 країнах світу. Був лауреатом кількох літературних і журналістських премій.

Будучи критиком російської влади, Бабченко неодноразово зазнавав переслідувань в Росії. Зокрема, у березні 2012 року проти нього було порушено кримінальну справу за пост про можливу тактику мітингувальників "за чесні вибори".

Бабченко послідовно звинувачував російську владу у розв'язанні війни на сході України. На початку 2017-го року почалася справжня травля журналіста в Росії після того, як він опублікував у соцмережах пост про катастрофу Ту-154 над Чорним морем. Журналіст висловив думку, що артисти, які летіли в Сирію, недостойні жалю. Після цього йому почали надходити серйозні погрози, і Бабченко вирішив виїхати із сім'єю з Росії. Спершу переїхав до Праги, а коли там закінчилася віза, перебрався в Україну, працював тут на телебаченні.

Читайте також: За що в Росії ненавидять Аркадія Бабченка

Ось пост Бабченка, у якому він пояснює усі мотиви і причини переїзду:


Чому Аркадій Бабченко виїхав з Росії: дивіться відео

  • 29 травня 2018 року з’явилась інформація, що російського журналіста Аркадія Бабченка нібито розстріляли на порозі його квартири у Києві. Були навіть фото.
  • 30 травня голова СБУ Василь Грицак заявив, що Бабченко насправді живий. Це була лише частина спецоперації, аби попередити справжнє вбивство.
  • В СБУ пояснили, що російські спецслужби нібито завербували українця, який найняв для вбивства колишнього АТОвця. Однак той СБУ, а організатору сказав, що "вбивство відбулось".
  • "Організатором" виявився Борис Герман, який також проходить як обвинувачений в інших кримінальних справах. Герман назвав "замовника з фонду Путіна" – ним нібито є громадянин України В’ячеслав Пивоварник.
  • За даними прокуратури, Пивоварник переховується від слідства на території Російської Федерації. 19 червня 2018 року його оголосили в розшук. Йому інкримінують державну зраду, фінансування тероризму та незаконне поводження зі зброєю.
  • Ще один ексфігурант справи Бабченка Тарас Стельмашенко отримав умовний термін за незаконне зберігання зброї. Обвинувачення в тероризмі з нього зняли та відпустили з-під варти.

Аркадій Бабченко під час передвиборчої президентської кампанії заявив, що залишить Україну, якщо таки переможе кандидат, якому пророкують перемогу (це був Володимир Зеленський – ред.).

У своєму блозі Бабченко критикував діяльність Зеленського. Зокрема через співпрацю із російським телевиробництвом, яке "зомбує людей".

Я ось в принципі не можу зрозуміти, як можна співпрацювати з російським зомбоящиком. В принципі. Взагалі. Як можна робити якісь спільні проєкти з усією цією (цензоред) "Нашею Рашею". Мені це недоступно, –
писав Бабченко про роботу Зеленського.

Критикував Бабченко і те, що Зеленський не мав чітко окресленої передвиборчої програми, називаючи обіцянки Зеленського "забаганками кожної бабці з під'їзду, які збирали усім фейсбуком".

Тепер, на його думку, Україна повільно скочується вниз:

В країні повзуче захоплення влади, капітуляція і відкат в дев'яності – пояснив він.

Читайте також: Зеленський таємно зустрічався з Хорошковським