Такі удари, зазвичай, завдають по виробничих потужностях, тобто по установах, які переробляють нафту. Про це 24 Каналу розповів військовий експерт, засновник БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний, додавши, що також цілями можуть бути склади нафтопродуктів.

До теми Генштаб ЗСУ заявив про влучання по Московському НПЗ

Які наслідки від ударів

Внаслідок атаки буде кілька результатів. Перший ефект моментальний і він полягає в тому, що запаси Московського заводу знищені, відповідно росіянам треба перемикатись на інші джерела палива. Навряд чи вони розташовані поруч, бо це доволі складний логістичний процес.

Довготривалий ефект залежить від того, наскільки серйозно були уражені виробничі потужності. Він може тривати навіть до декількох років, бо переробка нафти – високотехнологічний процес,
– пояснив Павло Нарожний.

Нафта, природний газ зберігаються під високим тиском, температурі. Після вибуху все це потрібно відновлювати дуже довго, навіть якщо вже є всі деталі для ремонту.

Щодо військової логістики, то там потрібен дизель. Він необхідний для перевезення боєприпасів, техніки, основного складу. Близько 70% військових перевезень відбувається на вантажівках, для яких потрібне дизпаливо.

Чому Росія не може протидіяти дронам

Уже третій рік поспіль українські атаки доволі успішні. Одна з причин в тому, що дрони – це відносно невеликі цілі. Вони летять на малій висоті, а такі системи як С-300, С-400 не є проти них ефективними. Наприклад, С-300 може не побачити дрон, тому що розрахований на швидші цілі більшого розміру, наприклад, крилаті ракети чи літаки.

У складі С-400 є спеціальний радар для виявлення невеликих цілей. Але навіть якщо їх виявляють, то для збиття треба використати ракету вартістю кілька мільйонів доларів. Це неефективно.

В Україні ці дрони збиває велика кількістю мобільних вогневих груп. На їхніх джипах встановлений кулемет, автоматизована гармата, або системи, які передають нам союзники. Їхні радари можуть з декількох пострілів збивати цілі,
– підкреслив військовий експерт.

Більшість російських систем ППО стоять не розміщені в Росії, а на тимчасово окупованих територіях України. До того ж Росія дуже велика за площею, тому закрити всі об'єкти практично неможливо.

Як вплинула зупинка розвідданих від США

"Було багато шуму, що після того, як американці перестали надавати розвідувальну інформацію, ми нібито не можемо завдавати далекобійні удари. Як показує практика – можемо", – наголосив Нарожний.

Причина в тому, що такі цілі як НПЗ – стаціонарні. Вони нікуди не рухаються, їхню геолокацію можна визначити. Наприклад, агент зробить фотографії, де стоять запаси ППО чи де розміщені військові частини. Тоді Україна може прорахувати маршрут дрона так, щоб він облітав ці місця та прямував до цілі.

Тому, скоріш за все, удари продовжаться. Росіяни повідомляли, що 11 березня на них летіло понад 300 дронів. Це свідчить про те, що Україна може одночасно запускати таку велику кількість й завдавати ударів по російській території.