Чи зможе Україна найближчим часом повернути контроль над окупованими територіями і якими шляхами це відбуватиметься – в матеріалі сайту "24".
Мінські угоди та Нормандський формат
Формально єдиною дорожньою картою з врегулювання конфлікту на Донбасі є мінські домовленості. За них міцно тримається Петро Порошенко, який постійно акцентує увагу на мирному врегулюванні ситуації на сході України.
Читайте також: Кремль тримає паузу, демонструючи, що остаточне слово за ним, – експерт про миротворців
Водночас, чимало експертів вважають: якщо Україна повністю виконає мінські угоди, то це буде нашою капітуляцією перед Росією. Тому що угоди передбачають, по суті, федералізацію нашої держави. Україна має амністувати колаборантів і провести місцеві вибори в ОРДЛО. Втім, на Заході визнають, що угоди практично не працюють. Про це нещодавно вкотре заявила Ангела Меркель після зустрічі з Петром Порошенком. Як відомо, перший пункт – безпековий – повне припинення вогню – за чотири роки війни жодного разу не дотримувався проросійськими бойовиками.
Але шукати інші варіанти Захід, а тим більше Росія, не хочуть. За словами експерта фонду "Майдан Закордонних Справ" Олександра Хари, для Заходу мінські угоди важливі, тому що це єдиний документ, де Росія присутня в Україні.
Москва не визнає себе стороною конфлікту, хоча на Заході розуміють, що це не так. З іншого боку, інших можливостей начебто знайти мирний шлях до припинення війни вони не бачать. За нас Захід воювати не хоче. Принаймні, Європа не хоче надавати нам зброю, щоб ми могли підвищити ціну агресії. І складається таке гібридне мислення Порошенка, яке посилюється небажанням європейців до більших дій,
– вважає Олександр Хара.
Мінський і Нормандський формати стали малоефективними
З іншого боку, на думку політичного експерта Петра Олещука, нинішнє протистояння між Заходом і Росією може вплинути на мінські угоди. Хоча ніхто не готовий від них відмовлятися офіційно, але в нинішній ситуації навряд чи від України вимагатимуть чіткого виконання.
Стратегічних шляхів виконання "Мінська-2" ніхто не бачить і не може запропонувати. Все залежатиме від стосунків Заходу і Росії. Якщо вони будуть напруженими, то виконати угоди буде складно. Якщо ж намітяться компроміси з Росією, то мінські домовленості можуть дістати будь-коли,
– наголосив Петро Олещук.
Читайте також: "Великоднє перемир'я" зірвано: жодного дня тиші
Практично припинив свою роботу Нормандський формат, в рамках якого кілька разів зустрічалися лідери Німеччини, Франції, України і Росії. З жовтня 2016 року Росія блокує ці зустрічі. Переговори Меркель, Макрона і Порошенка в Німеччині – без Путіна – заплановані на травень. Для України ця зустріч важлива з точки зору отримання запевнень, що Захід і далі нас підтримує. Але на проблему конфлікту на Донбасі це ніяк не вплине. Кремль дав чітко зрозуміти, що не дуже переживає з приводу того, що Путін не братиме там участі.
Формат Волкер-Сурков і місія ООН
Більш активними є двосторонні зустрічі спецпредставника США Волкера і помічника Путіна Суркова. США після перемоги Трампа посилили свою роль в питанні збройної агресії Росії проти України. Цей формат спрямований на вирішення питання введення місії ООН. Наразі і Захід, і Україна прийшли до згоди, що без миротворчої місії врегулювати конфлікт неможливо.
Росія теж ніби дає свою згоду, але її сценарії неприйнятні для Києва і Вашингтона. Кремль наполягає на тому, щоб місія була лише на лінії розмежування і тільки для охорони спостерігачів ОБСЄ. Жодного контролю над україно-російським кордоном. Це заморозить конфлікт за прикладом Абхазії чи Південної Осетії, чого дуже не хочуть на Заході. Крім того, Москва постійно наголошує, що введення місії Київ має погодити з колаборантами. Звичайно, ніхто не збирається розмовляти з путінськими маріонетками.
Головна проблема – Росія має право вето в Радбезі ООН і заблокує будь-яку резолюцію щодо миротворців, яка їй не вигідна. Власне, в переговорах Волкера і Суркова з минулої осені триває пауза. Навіть Волкер уже заявив, що Сполучені Штати вже три місяці не отримують відповіді від Росії щодо ідеї розмістити миротворців ООН на Донбасі.
Ідея миротворців, швидше за все, не буде реалізованою
Але США, схоже, намагаються шукати різні варіанти, аби якось спонукати Росію. Зокрема, Волкер заявив, що це не буде традиційна ООНівська миротворча операція. Місія буде базуватися на добровільній участі різних країн. Хоча, як зазначає співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов, участь у місії і так добровільна, так само, як і її фінансування. На його думку, певно, США не знають, як реалізувати план введення миротворців, тому Волкер говорить, що участь у місії ООН буде цілком добровільною.
США готові до компромісів з Росією щодо миротворців на Донбасі. Не виключено, що і на російський варіант введення "блакитних шоломів". Тому що США хочуть вирішити питання військового конфлікту на Донбасі і розв’язати собі руки,
– вважає Дмитро Снєгирьов.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко більш скептично розцінює взагалі перспективи введення місії. По-перше, через загострення стосунків між Заходом і Росією – отруєння екс-російського розвідника Скрипаля, дипломатична війна, яка стала наслідком такого теракту РФ на території Великобританії. США запровадили персональні санкції проти наближених до президента Росії Володимира Путіна олігархів і пообіцяли на цьому не зупинятися. Загострилося протистояння США і РФ у Сирії. Це, вважає експерт, може ще більше загальмувати переговорний процес.
Зараз нове загострення з Росією, хоча не треба очікувати, що так буде кожен день. Але, якщо врахувати ще й суд по збитому "Боїнгу", який має розпочатися цього року в Нідерландах, не вирішені проблеми щодо Донбасу й Сирії, то навряд чи варто очікувати потепління відносин між Заходом і РФ. Головне, щоб це не дійшло до ризиків військових зіткнень,
– наголошує Фесенко.
По-друге, в Україні в 2019 році відбудуться президентські і парламентські вибори. За його словами, підготовча фаза введення місії ООН – півроку. А далі в Україні почнуться вибори, і в парламенті буде важко проголосувати за будь-які дії по Донбасу. Тому, вважає Фесенко, на напівзакритому рівні лідери США, Німеччини, Франції, України і Росії можуть домовитися. Але будь-які рішення можна буде реалізувати лише після президентських і парламентських виборів в Україні – тобто не раніше 2020 року.
Росія хоче "запхати" ОРДЛО Україні
На думку спостерігачів, Кремлю окуповані території Донбасу не потрібні. Як зазначає Снєгирьов, саме тому Росія не знає, як заштовхнути окуповані території назад Україні і вигадує різні способи. Один з останніх – так звані вибори в ОРДЛО, які можуть відбутися восени. Це черговий елемент політичного тиску Росії на Україну.
Києву від так званих виборів в ОРДЛО – ні холодно – ні тепло. Питання, чи вони відбудуться. Кремлю насправді не потрібні ні ці вибори, ні визнання так званих документів ОРДЛО. Росія не знає, яким чином запхати ці території назад. Росії вони не потрібні, тому вони не раз наголошували на тому, що республіки не визнані,
– наголошує Снєгирьов.
Науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймс Шерр в інтерв’ю Ukrlife.TV заявив, що з самого початку Донбас для Росії – спосіб досягнення так званого нейтралітету і федералізації України. І Росія через Суркова на переговорах з Волкером намагається домовитися про те, що Москва виводить війська, не втративши контроль. Донбас – в в обмін на зміцнення впливу РФ в усій Україні.
За його словами, це розуміє Волкер, тому не йде на компроміси. Але в США інше завдання.
США допоможуть Росії вивести війська з Донбасу і при цьому "зберегти обличчя" Путіну. Вашингтон допомагатиме усуненням санкцій, м'якою дипломатією при поверненні Україні її територій, повного суверенітету, кордонів. В цьому плані США і Захід в цілому підтримує компроміси. Поки гра триває, тому що Росія поки не змінила свої цілі щодо України,
– вважає Джеймс Шерр.
Путін з самого початку війни використовував Донбас для отримання контролю над Україною
Правник-міжнародник Геннадій Друзенко вважає: якщо конфлікт на сході України і буде розв’язаний, то не за нинішньої влади. На його переконання, влада, яка заявляє, що не повинно бути силової складової – збройного розв’язання конфлікту – апріорі його не вирішить. Це, говорить він, ознака того, що ці люди не знають, як його розв’язати. Друзенко нагадує: на війні продовжують гинути люди, а лінія розмежування, яка є сьогодні – це не лінія дипломатичних зусиль. Це лінія, на якій українські бійці зупинили російську агресію.
Військовий експерт Олег Жданов також зазначає: наразі немає жодних передумов для закінчення війни на Донбасі як з боку української влади, так і з боку Росії. Однак, все може змінитися після заходу миротворчих військ ООН на Схід України. Але миротворці, зрозуміло, не повинні бути просто спостерігачами.
Миротворці обеззброюють всіх людей. Також війська можуть ліквідувати того, хто відмовляється віддати зброю. Далі роль місцевих рад беруть на себе тимчасові міжнародні адміністрації. Вони встановлюють інфраструктуру та формують громадську думку для виборів. Після них відбувається передача влади, а війська ООН покидають територію. Такий період триває від трьох до п’яти років. Таким був досвід Югославії,
– говорить Жданов.
При цьому всі експерти переконані: військове напруження на Донбасі все одно буде. Росія використовуватиме для цього будь-який привід, щоб створити там штучну напругу. Але шикоромасштабного наступу не буде. Та перспективи дуже невизначені. Захід тисне санкціями і військовою допомогою Україні. Є закон про реінтеграцію, 30 квітня завершується АТО, українські ЗСУ матимуть інші повноваження, і це вже буде Операція об’єднаних сил. За словами Олександра Хари, Україні потрібно діяти.
"Перемога над Путіним – не у Вашингтоні і Брюсселі, а в Києві. Наша слабкість – її найголовніша зброя. Ми маємо стати менш вразливими. Це внутрішнє об’єднання, довіра до влади, реформи, готовність бути членами НАТО не тільки на папері. Це зробить Росію слабкою, а нас більш стійкими до її впливів", – підкреслив Хара.
Читайте також: Сирійський апокаліпсис: чи готові США і Росія до прямого протистояння?