Юрист-аналітик Андрій Вігірінський розповів 24 Каналу, що це надто вузький погляд виключно на політичну проблематику, пов'язану з парламентськими виборами чи виборами президента Польщі, які мають відбутися у 2025 році. За такою логікою процес блокади українсько-польського кордону мав би тривати ще рік.

Дивіться також 40% ягід може пропасти: у Польщі – катастрофа з сезонними працівниками з України

Навантаження починає знижуватись

За його словами, насправді це питання не стосується виключно політики, оскільки самі блокувальники не очікували політичного лідерства. Це були представники бізнесу, фермери, логісти, а також агітатори, які очолювали весь стихійний процес. А от проблематика стосується насамперед економічного інтересу Польщі.

Українській стороні через сукупність обставин і факторів вдалося досягти можливості експортувати свою продукцію меншою мірою через територію Польщі.

Ми говоримо про цілий комплекс заходів і початок інтенсивнішої роботи з нормальним тоннажем роботи наших портів, тобто експорту продукції через Чорне море, а також покращення залізничного сполучення через Молдову, який є альтернативним логістичним маршрутом. Як наслідок, навантаження на Польщу починає поступово знижуватись,
– зауважив Вігірінський.

Він додав, що Європейський Союз вживає також організаційних заходів, тобто надання можливостей, пов'язаних із квотуванням для поляків перевезення наших вантажів.

Загроза польській економіці

За словами юриста-аналітика, Польща розглядає українську сільськогосподарську продукцію як загрозу для власної економіки, фермерства і зайнятих в економіці осіб.

Вони будуть вживати заходів, пов'язаних з контролем за логістикою, щоб наша продукція не залишалася на території Польщі. Якщо вона прямує транзитом через територію Польщі, то відповідні суверенні органи відслідкують, щоб продукція виїхала з Польщі і поїхала в напрямку іншої країни чи портів Греції, Середземного моря тощо,
– сказав Андрій Вігірінський.

Він підкреслив, що це питання все ж таки економічне, і нашими представниками уряду вживаються комплексні заходи – альтернативні маршрути, домовленості та поступки, на які доводиться йти.

Блокування українсько-польського кордону: що відомо

  • Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна втратила можливість перевозити свої товари авіасполученням та морськими шляхами. Щоб підтримати економічний та оборонний сектори, Україна погодила з ЄС тимчасову лібералізацію торговельних відносин: скасування мит на українські товари та транспортний безвіз.
  • 6 листопада 2023 року польські перевізники почали блокувати кордон з вимогою скасувати транспортний безвіз для України. Вони заблокували три пункти перетину кордону: "Ягодин — Дорогуськ", "Краківець — Корчова", "Рава-Руська — Гребенне", а з 27 листопада до заблокованих додався пункту пропуску "Медика – Шегині". Внаслідок блокади утворилися величезні черги з-понад 3 тисяч транспортних засобів.
  • Блокування начебто вщухли у січні 2024 року, однак вже у лютому спалахнули з новою силою проти експорту українського зерна, яке продавалося значно дешевше за польське і створювало непомірну конкуренцію на ринку. Також поляки протестували проти української сільськогосподарської продукції, такої як кукурудза, м'ясо птиці та цукор. Лише у березні Україна через блокування кордону втратила 6,3 мільярда гривень.
  • Польський прем'єр Дональд Туск після саміту Європейської ради в Брюсселі закликав польських фермерів припинити блокування кордону з Україною. "Ми не можемо жодним чином завдати шкоди Україні в ситуації, коли вирішується доля війни", – наголосив польський прем'єр.