Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Брехня про Україну та "Празьку весну", або Хто й як розколює чехів

      "Празька весна"
      "Празька весна" / Фото з відкритих джерел

      21 серпня – страшний ювілей. Рівно 50 років тому радянські війська вторглися у повсталу Чехію.

      Почалося все дуже знайомим українцям підступним чином: нібито цивільний радянський літак Ан-24 запросив термінову посадку на празькому летовищі через аварію. Коли диспетчери посадили "аварійний" борт і до нього поїхали медики, рятувальні та пожежні команди – з нього горохом посипалися озброєні радянські десантники, які захопили аеропорт і дали "зелене світло" приземленню військово-транспортних літаків із танками та БТРами. "Празька весна" була потоплена в крові...

      Читайте також: Радянські кулі літали над головами: 50 річниця окупації Чехословаччини

      З того часу минуло 50 років. Чехія й Словакія стали окремими державами, але об‘єдналися між собою на вищому рівні – в межає Євросоюзу. Вони зірвалися з радянської орбіти й живуть нині зовсім іншим життям. Але спогади про минуле ще й досі не дають спокою принаймні чехам: придушення "Празької весни" раптом стало каменем роздору для чеського суспільства. Комуністи та неонацисти намагаються переписати історію тих подій. А президент країни Мілош Земан відмовився відкрито спом‘янути цей ювілей – незважаючи на свій президентський та людський обов‘язок перед загиблими та вигнанцями...


      Чехи протестують проти радянського вторгнення 

      З хворої голови на здорову

      Останнім часом доволі часто доводиться слухати, як московські брудні ньюси та офіційні установи звинувачують в чомусь Україну. Це й не дивина: пропаганда напасника всіма силами намагається "знелюднити" українців, перетворити їх на "озвірілих фашистів" або ж на пришелепкуватих "кастрюлеголових", які самі собі ради дати не можуть. "Дарагіє мишебраття" добре вивчили уроки доктора Йозефа Геббельса. Але те, що раптом донеслося з Праги "на честь" 50-річчя радянського вторгнення в Чехію – це просто якесь нове слово в ганебній історії брехні. Лідер чеських комуністів Войтех Філіп заявив, що винний в цьому кривавому злочині не Радянський Союз, а... Україна. Україна, яка була тоді колонією СРСР, а сьогодні навіть не є, на відміну від Росії, правонаступницею цієї померлої держави.

      Взагалі, на думку товариша Філіпа, історичний погляд на події 1968 року є "на 100 відсотків фальсифікованим" та "висловлює антиросійську позицію". Зрештою, за ватажком чеських комуністів, тодішній Генеральний секретар КПРС Леонід Брежнєв був українцем, "найбільшу частку напасників" становили українські солдати, а в Політбюро сидів, мовляв, один-єдиний росіянин та ще й той самий, який голосував проти вторгнення – так пояснив Філіп свої думки британській газеті The Guardian та чеським мас-медіа. Таким чином, на його думку, ні нинішня правонаступниця СРСР, Росія, ані чеські комуністи не мають вибачатися перед чеським народом. Винна невістка, тобто – "погана, зла, фашистська сучасна Україна". Отак!

      Войтех Філіп
      Прокремлівський блазень Войтех Філіп

      Цю свою заяву Філіп зробив за кілька днів до того, як Чехія відзначила сумний 50-річний ювілей з того моменту, як чверть мільйона солдатів з СРСР, Болгарії, Польщі та Угорщини вторглися в Чехословаччину та подавили "Празьку весну". Промови політиків, фотовиставки та концерт відомої співачки Марти Кубішової на Вацлавській площі нагадали чехам про ті часи. Виступ чеського комуніста обурив багатьох чехів: якщо приймати цю збочену логіку, – заявила, наприклад, чеська депутатка Маркета Пекарова-Адамова, – то й німці не несуть відповідальності за Другу світову війну, позаяк Адольф Гітлер був австрійцем, отже – винна Австрія.

      Правда, що тодішній лідер ЦК КПУ Петро Шелест разом з десятьма іншими членами Політбюро слухняно проголосував за вторгнення в Чехословаччину – ще й тому, що не без підстав побоювався, що революційні настрої чехів та словаків підстебнуть ніколи так і не викоренений український рух за незалежність. Але про те, що в Політбюро ЦК КПРС тоді, мовляв, "сидів лише один росіянин і той голосував проти" – це вже відверта брехня пана чеського комуніста. П'ятеро провідних, ключових членів Політбюро, які, власне, й визначали його рішення, були саме росіянами. Брежнєв хоч і народився на території України, але був росіянином. Шеф КДБ Юрій Андропов – росіянин. Та й офіційне рішення про вторгнення, ухвалене 17 серпня 1968 року, було, як можна побачити з протоколу засідання, прийняте одностайно. І правонаступниця СРСР – саме Росія, не Україна. Місце постійного члена Раді Безпеки ООН, успадковане від Радянського Союзу, про це красномовно говорить.


      Чехи прирівнювали СРСР до гітлерівської Німеччини 

      Але історична брехня шефа празьких комуністів викликала обурення ще й тому, що чеська комуністична партія та інші чеські "друзі Москви" сьогодні, через півсторіччя після подій "Празької весни", знову набрали силу. "Комуністична партія Богемії та Моравії" (офіційна назва КПЧ) взагалі – досі єдина нереформована комуністична партія в Центральній та Східній Європі. Вона все ще спирається на дуже постарілий і тому все більш "худнучий", але "твердокам‘яний" та напрочуд активний електорат із старих більшовицьких маразматиків. Під час парламентських виборів восени 2017 року комуністи зібрали трохи менше за 8% голосів, а кілька тижнів поспіль взагалі на них тримається уряд. Через те, що Андрій Бабіш, популістський прем‘єр Чехії, мільярдер, якого кличуть "чеським Трампом", потрапив під слідство за підозрою в багатомільйонному шахрайстві – абсолютна більшість чеських партій відмовила йому в співробітництві. Тому йому довелося в червні укласти угоду з комуністами про те, що 15 комуністичних депутатів підтримуватимуть його "уряд меншості". Бабіш, який, до речі, сам колись був членом КПЧ, називає тепер своїх фактично нових партнерів по коаліції не інакше, як "демократичною партією" та "стабілізуючим і конструктивним фактором чеської політики". Навіть, якщо вони брешуть, мов Бровко на Місяць. Привиди минулого фальшують історію заради власної влади...


      Навіть танки на вулицях Праги не зглякали чехів

      Такі різні друзі Москви

      Комуністичне правління в Чехословаччині було правлінням насильницьким: більш ніж чверть мільйона чехів та словаків отримали судові вироки через "політичні злочини", десятки тисяч опинилися на уранових шахтах в якості "розходного матеріалу" – рабів, які довго не жили. Й до тих, хто закликав СРСР, мов нинішні ЛДНРівці – Путіна, "ввєсті вайска", належали функціонери Комуністичної партії Чехословаччини. Вторгнення, під час якого громадян ЧССР, як, наприклад, 91-річного Антоніна Абрахама, просто давили гусеницями танків, лише в перші дні, за даними чеських істориків Прокопа Томека та Іво Пейкоча, забрало 138 життів мирних жителів. Ще близько 400 цивільних чехів та словаків загинули трохи згодом. Сотні тисяч людей внаслідок "нормалізації ситуації" (так офіційно називали чеські комуністи розгорнуті репресії) втратили роботу. Приблизно 300 тисяч чехів та словаків змушені були тікати за кордон, на Захід.

      Нинішній лідер комуністів, Філіп, чия партійна штаб-квартира в Празі розташована на вулиці з назвою "вулиця політв‘язнів", не бачить приводу за щось вибачатися та вважає, що все це "антиросійська точка зору". А деякі російські військові вже в наші часи вважають придушення "Празької весни" цілком правильною справою: в листопаді минулого року російський військовий телеканал "Звєзда" заявив на своєму вебсайті про те, що чехи мають бути вдячними за те вторгнення, позаяк, якби його не було – то було б здійснене вторгнення Заходу до ЧССР. Нічого не нагадує? "Якби Крим не захопили ми – його б захопили солдати НАТО". Час іде, а російські "відмазки" не міняються...

      Мілош Земан і Володимир Путін
      Президент Чехії Мілош Земан залицяється до Володимира Путіна

      В сьогоднішній Чехії Москва, окрім комуністів, має й інших союзників – наприклад, президента країни Мілоша Земана або обрану 11% виборців до парламенту праворадикальну партію SPD, очолювану людиною з чудовим, чисто чеським національним ім‘ям Томіо Окамура. Втім, шеф комуністів Філіп гне цілком відверту промосковську лінію: він вимагає виходу Чехії з Євросоюзу та з НАТО, вважає українську Революцію Гідності "західним переворотом", а український уряд – "фашистським режимом". Цілком в дусі Мордору.

      Петр Блазекс з празького Інституту досліджень тоталітарного режиму бачить в українських ескападах Філіпа пряму послугу Москві. Скоріш за все, підкреслив він в інтерв‘ю "Радіо Прага", йдеться про те, аби відволікти увагу від російського загарбання Криму та піддати сумніву права України. Справді: лідер чеських комуністів є частим гостем у маріонеткового московського режиму "ДНР" та в Криму, причому його аж ніяк не засмучує той факт, що гостює він там разом із чеськими неонацистами. Комуністи й неонаці разом організують в Чехії проросійські заходи та вимагають скасування європейських санкцій проти Кремля.

      Мовчазний пан Земан

      Але не лише комуністи потрапили під вогонь критики в Чехії з приводу 50-річчя радянського вторгнення. Президент країни Мілош Земан, який залюбки літає в гості до свого друга Володимира Путіна та якого празький науково-дослідний Think Tank "Європейські цінності" назвав "троянським конем Кремля", теж відзначився цілковитим провалом. Позаяк прем‘єр країни Бабіш разом з іншими політиками поклав вінки до стін будівлі чеського радіо (саме вона опинилась в 1968 році в центрі тих кривавих подій) та проголосив відповідну промову, а от Земан це зробити просто відмовився. Він, за його словами, хоча й вважає радянське вторгнення злочином, але не бачить жодної підстави, аби згадувати про ті давні, неважливі події аж через 50 років.


      "Празьку весну" треба згадувати обов'язково

      Празький письменник Міхаель Горачек, у свою чергу, вважає спогад про ті часи важливим: перш за все через те, що й сьогодні російський "цар" гадає, що має "поширювати владу та вплив російської імперії" – так написав він в своїй статті.

      Імперія була сильною, Чехословаччина – слабкою, перш за все – в глобальній "силовій грі", – зазначив він. І, якщо ми бажаємо чомусь навчитися з загарбання нашої Батьківщини, ми маємо про це згадувати – не лише в серпні, а завжди.

      Цікаво, що соціологічні опитування демонструють: саме такої думки дотримується абсолютна більшість чехів. Але, здається, не чеський президент – він, певно, вважає себе президентом якоїсь іншої Чехії...

      Читайте також: Річниця окупації Чехословаччини: у Чехії на заходи президент не прийшов, а прем'єра освистали

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук