Небажання Ірану капітулювати пов'язане з контролем над Ормузькою протокою, через яку проходить близько п'ятої частини світових поставок палива. Про це пише The Washinghton Post.

Дивіться також Чи може Іран вдарити по Європі: уряд Британії зробив неочікувану заяву

Чому Іран не здається, попри великі втрати?

За часткового закриття протоки Тегеран прагне зробити будь-яку агресію надзвичайно дорогою для противників. Лідери Ірану вважають, що контроль над протокою та здатність витримати удари США та Ізраїлю є короткостроковою перемогою.

Доки режим існує, вони можуть тероризувати регіон і міжнародні ринки через ціни на нафту та газ. Для них це і є перемога. Вони не відчувають тиску вести переговори,
– пояснив один із європейських дипломатів, що базується у Перській затоці.

За оцінкою дипломата, економічний вплив конфлікту на США та їхніх європейських союзників поки що "помірний" і не досягає критичного рівня, який би підвищив тиск на США щодо переговорів.

Проте зростання цін на енергоносії викликає занепокоєння у Вашингтоні. Так, міністерство фінансів США намагалося заспокоїти енергетичні ринки, знявши санкції з іранської нафти, що вже була завантажена на судна.

Чиновники Катару та Оману минулого тижня почали контактувати з Іраном щодо можливого припинення вогню, дійшовши висновку, що навіть значна військова перевага США та Ізраїлю не зможе швидко повалити іранський уряд.

Тегеран своєю чергою заявив, що розглядатиме переговори лише після того, як США та Ізраїль припинять атаки.

За словами іранського дипломата, Іран не зупинить атаки на американські інтереси, допоки Вашингтон не погодиться на низку гарантій ненападу, включно з компенсаціями за збитки війни, які Тегеран вважає необхідними для запобігання новим атакам із боку Ізраїлю та США.

Послідовні вбивства високопоставлених чиновників Ірану, за словами одного європейського дипломата, зменшили мотивацію Тегерана вести переговори.

Особливо смерть секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який мав унікальні можливості для спілкування із Заходом, зруйнувала перспективи діалогу. Протягом років Ларіджані підтримував закулісний канал зв'язку зі США через Європу і перед своєю смертю, за повідомленнями, намагався знайти шляхи через Москву для переговорів з адміністрацією Трампа.

Наразі Тегеран робить зухвалі публічні заяви, у яких обіцяє помститися своїм ворогам.

Довга війна може мати короткострокову вигоду для Ірану, але, зрештою, обернеться проти нього. Таку думку висловив Реюель Марк Ґерехт, колишній офіцер американської розвідки з питань Ірану та старший науковий співробітник Фонду захисту демократій у Вашингтоні.

"З часом, у довгій війні майже нічого не працюватиме в Ірані", – зауважив експерт.

Масові руйнування через тисячі авіаударів США та Ізраїлю зроблять уряд Ірану менш здатним реагувати на існуючі проблеми та можуть спровокувати нові хвилі народного невдоволення.

"Найкритичніші моменти для них (іранської влади – 24 Канал) не під час бою, коли вони витримують удари, а тоді, коли удари припиняться", – підсумував він.

Закриття Ормузької протоки: останні новини