Що це рішення дає звичайним українцям та чим керувалась Феміда, ухвалюючи його, розповіла журналістці 24 каналу юристка ЮФ "Місечко та Партнери" Яна Квасниця.
15 травня 2019 року другий сенат Конституційного Суду України з’ясував – відповідає чи ні нормам Основного закону положення ч. 2 ст. 26 Закону "Про виконавче провадження". В цьому положенні йдеться про підтвердження сплати авансового внеску в розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню. Цей платіж є обов’язковим для відкриття виконавчого провадження.
Читайте також: Жодним законом не виправити рішення Конституційного Суду, – нардеп
Пояснюючи норму закону Яна Квасниця зазначає, що згідно з цим законом до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додавати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню. Щоправда, ця сума не може перевищувати 10 мінімальних розмірів заробітної плати. А за рішення немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.
Скасовуючи вказану норму, суд керувався тим, що обов’язковість авансового внеску, як умова виконання судового рішення, порушує фундаментальні та гарантовані Конституцією права на судовий захист, передбачені Конституцією,
– наголошує юрист.
Саме на державу покладено обов’язок щодо забезпечення виконання судового рішення. Право на судовий захист є фундаментальним, і за рахунок нього забезпечується реалізація та захист в судовому порядку інших прав. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист.
Читайте також: Зеленський призначив представника президента в Конституційному суді
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна сказати, що цей суд в низці рішень розглядав це питання. Так, у своєму рішенні КСУ посилається на рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006. В цьому рішенні ЄСПЛ прямо вказав: визнання владою заявника відповідальними за ініціювання виконавчих проваджень стосовно судового рішення на його користь і нехтування нею його фінансовим станом були надмірним обтяженням і призвели до обмеження його права на доступ до суду такою мірою, що знівелювали сутність цього права.
Положення частини другої статті 26 закону "Про виконавче провадження", що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено,
– наголошує юрист.
Наразі відповідні роз'яснення вже надав департамент Державної виконавчої служби. У їх листі йдеться про наступне: під час пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачі не зобов’язані платити авансовий внесок та додавати відповідні квитанції до заяв про примусове виконання рішення.