До чого може призвести напруга в "Слузі народу": пояснення політологів
У найбільшій фракції "Слуга народу" зростає напруга. Дискусії довкола окремих питань стають все запеклішими, а голосування не завжди є одностайними. Чи витримає монобільшість перевірку карантином – читайте в матеріалі 24 каналу.
Втримати дисципліну у монобільшості – складне завдання. Карантин лише допоміг продемонструвати скандали всередині "Слуги народу". Зрозуміло, що 248 депутатів не можуть мати однакову точку зору. Однак наразі конфлікт між різними групами впливу загострився.
Читайте також В "Слузі народу" утворилось "парламентське болото", – Верстюк
Найбільше виокремилась так звана "група Коломойського". Нардепи ігнорували засідання фракції, а також дискредитували минулий уряд. Політологи відзначили, що незгода у великому колективі – це закономірно, а іноді – це навіть на краще.
Як тільки вони починають гостро, навіть критично обмінюватися питаннями, вони ухвалюють більш правильні, кваліфіковані рішення, стримують один одного від дурниць,
– розповів політолог Олександр Солонтай.
За словами, експертів фракція "Слуга народу" політично дорослішає. Однак, водночас, і проблеми стають більшими. Тож часом, конфлікти вириваються і назовні. Наприклад, провладна фракція починає сперечатися з Офісом президента, ім'я якого і допомогло їм сісти у свої депутатські крісла.
Доказом можуть бути реакція слуг на "плівки Єрмака" та протести проти консультативної ради з представниками ОРДЛО.
Це говорить про провал в комунікаціях між Офісом Президента і фракціями: малою фракцією, великою тощо. Тому що, мені здається, є дуже багато контроверсійних позицій,
– пояснив політолог Олександр Антонюк.
Також у фракції не спостерігається єдність щодо ухвалення важливих рішень. На минулому позачерговому засіданні Ради парламентарі не могли призначити монобільшістю двох міністрів.
Для ухвалення законопроєктів для МВФ: відкриття ринку землі і антиколомойського закону теж довелось просити допомоги у інших фракцій, адже забракло власних голосів.
"Я не виключаю, що, можливо, восени ми будемо бачити формат можливої коаліції між цими політичними силами. "Голос" і "Європейська солідарність" зацікавлені в цьому, – прокоментував політолог Тарас Семенюк.
Як розподілилися голоси за законопроєкт про відкриття ринку землі по фракціях та групах
Підтримали законопроєкт 259 депутатів
- "Слуга народу" – 206,
- "Європейська Солідарність" – 23,
- "Голос" – 13,
- "Довіра" – 12,
- Позафракційні – 5.
- "Опозиційна платформа – За життя" – 0,
- "Батьківщина" – 0,
- "За майбутнє" – 0.
Проголосували проти 24 депутати
- "Батьківщина" – 12,
- Позафракційні – 4,
- "Слуга народу" – 2,
- "Опозиційна платформа – За життя" – 2,
- "За майбутнє" – 2,
- "Європейська Солідарність" – 1,
- "Довіра" – 1,
- "Голос" – 0.
Конфлікти у монобільшості можуть мати позитивні наслідки і для ОПЗЖ. Розмови про розкол можуть дати їм додатковий рейтинг як другій за величиною фракції. Нардепи з "Опозиційної платформи – За життя" навіть запрошували деяких "слуг" приєднатись до себе.
Електорат цього не зрозуміє. Натомість, ОПЗЖ може бути ситуативним союзником, особливо що стосується законів щодо Донбасу. Тому там "Слуга народу" може отримати підтримку,
– відзначив Тарас Семенюк.
За словами експертів, цей пошук підтримки у інших – не до вподоби Зеленському. Однак наразі йому не є вигідно втілювати давню обіцянку "розігнати парламент". Адже більше крісел, ніж є зараз, уже не буде.
"Наступні результати виборів не дадуть президенту України сформувати монобільшість. Навіть якщо його "слуги народу" як бренд пройдуть в парламент, а вони, очевидно, пройдуть, все одно будуть не в тому кількісному складі", – розповів політолог Олександр Антонюк.
Зверніть увагу Зеленському все складніше втримати свою фракцію, – політолог
У "Слузі народу" кризу і розкол заперечують. Адже це все дискусія, і створювати коаліції з іншими фракціями не планують. Однак ще більш показовим може стати найближче позачергове засідання Ради. Саме там мають розглянути спірні правки до держбюджету і уже скандальний "антиколомойський законопроєкт.
Що відомо про "антиколомойський" законопроєкт?Він є однією з головних вимог МВФ для наступного кредиту Україні. Законопроєкт називають "антиколомойським", оскільки наразі найбільше значення він має для державного "Приватбанку" в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським.
Закон передбачає, що власники і ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.