Як законодавчі новації вплинуть на звичайних споживачів та що зміниться в маркуванні продуктів – дізнавалась журналістка 24 каналу.
Очікувані новації
Останні роки на якість продуктів харчування не нарікає хіба що ледачий. Навіть відповідальні споживачі, які уважно читають етикетки перед тим, як щось купити в магазині, скаржаться на неправдивість надписів на етикетках.
Новації: Чи покращить європейське законодавство якість українських продуктів
Приміром, сир, згідно з маркуванням, виготовлений з молока, а має незрозумілий хімічний присмак. Чи зможе новий закон виправити цю ганебну ситуацію – питання. Водночас, певні новації на споживачів все ж очікують.
Що таке маркування? Маркування – умовні позначення, малюнок, штриховий код, які наносяться, залежно від конкретних умов, безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію
Відтепер шрифт на етикетці має бути чіткий, розбірливий і контрастний. Інформація про алергени, які є в складі продукту, повинні вирізнятись на фоні загального надпису: кольором, шрифтом чи стилем. Висота маленьких літер повинна бути щонайменше 1,2 міліметра, тобто більшими літерами можна писати, а от меншими – ні. До речі, до ухвалення цих змін мінімальна висота складала 0,8 міліметра. Проте є деякі винятки – якщо площа, у разі використання упаковки або тари, найбільшої поверхні менша за 80 квадратних сантиметрів, висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 0,9 міліметра.
За новим законом на маркуванні вся інформація про продукт має наноситись шрифтом 0,9 міліметра. Також на етикетці мають бути відображені всі алергени: вони повинні виділятись кольором, формою чи на розсуд підприємців. Щоправда, не зрозуміло як це – на розсуд виробника,
– каже виконавчий директор "Союз споживачів України" Максим Несміянов.
Чому українські продукти дорожчі за польські, дивіться тут:
За спостереженнями експерта, наразі підприємці виробляють неякісну, а часто небезпечну продукцію і не несуть жодного покарання. Органи ринкового нагляду не працюють: ніхто не контролює виробників, які з дешевих інгредієнтів виготовляють те, що їм вигідно. В Україні нікого не дивує ситуація, коли в магазині продається масло з правильно прописаним маркуванням, але фактично це – якийсь незрозумілий продукт. Добре, якщо спред, а може бути взагалі хімія. Такий продукт Максим Несміянов бачив у київських супермаркетах, вартістю 22 гривні за брусок у 200 грамів, а вже в Білій Церкві воно продавалось по 14 гривень.
Законодавчі зміни: В Україні діють нові правила перевірки виробників харчових продуктів: що вони означають
Ми знайшли підприємство, яке виготовляє таке "масло". Воно дислокується на окраїні міста Біла Церква. В цехах старе і брудне обладнання. Візуально це схоже на якесь хімічне виробництво, проте органи ринкового нагляду не працюють, тому фірма продовжує виготовляти отруту,
– додає Максим Несміянов.
На жаль, подібних фірм в Україні багато. Допоки ніхто не контролюватиме їх діяльність, вони продовжуватимуть годувати споживачів небезпечним "незрозуміло чим" в гарному пакуванні.
Обов'язково для споживача
Справедливості заради варто сказати, що полюбляють виробники мухлювати не лише зі складом продукту, а й з маркуванням. Приміром, брехати про склад продукту чи приписати своїм харчам дивовижні властивості. Проте законодавчі новації забороняють це робити. Адже в законі чітко прописано, що інформація про продукти харчування повинна бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. Водночас, вона не може вводити в оману. Зокрема, не дозволяється приписувати продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання. Приміром, вип'єш такого-то газованого напою – вилікуєшся від низки хвороб. Забороняє закон також приписувати продукту особливі характеристики, якщо на ринку є аналоги з такими ж характеристиками.
Обираючи продукт, необхідно уважно вивчити його склад / Фото 24 каналу
Не повинно вводити в оману споживача й припущення, яке можна зробити через зовнішній вигляд продукту, його опис чи графічні зображення про наявність у складі певного компонента або інгредієнта, якщо його замінено. Приміром, продаються тістечка в коробці з намальованими на ній апельсинами, але в їх складі помаранчів немає, натомість є штучні добавки з відповідним ароматом. Це вже є порушенням закону.
Важливо: Продукти харчування за європейським стандартом: як це діятиме в Україні
Покупець повинен знати про продукт все або майже все. Особливо, коли йдеться про його склад. Ця інформація має бути правдивою, навіть коли йдеться про рекламу.
Передовсім вся інформація повинна наноситись українською мовою. Допускаються надписи іншими мовами, але це робиться винятково за бажанням оператора ринку. Надписи на упаковці чи етикетці мають бути чіткими, зрозумілими, точними і розміщатись на видному місці. Їх не можна ховати за картинками, графіками тощо.
Нові терміни придатності
Ще одна новація полягає в тому, що поняття "мінімальний термін придатності харчового продукту" зазначається з дотриманням таких вимог: перед датою пишуть слова "краще спожити до…", якщо дата вказує на день, або "краще спожити до кінця…". Коли на маркуванні бачимо надпис "вжити до…", йдеться про те, що наступного за цією датою дня продукт може ставати небезпечним для споживання. Приміром, сира риба, м'ясо тощо. Водночас чимало продуктів, якщо їх правильно зберігати, безпечні протягом певного часу після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці. Йдеться про цукор, каву тощо.
Цікаво: Які продукти не можна довго зберігати в морозилці: перелік
Щоправда, після закінчення дати "краще спожити до…", як і після "вжити до…" харчі не повинні продаватися в торгівельній мережі.
Цікаво, що новий закон дозволяє взагалі не вказувати термін придатності на хлібобулочних, кондитерських виробах та інших продуктах, які швидко псуються. До них також віднесли алкогольні напої міцністю понад 10%. Експерти вважають, що ця новація не є хорошою. Часто булочки продають в пакуванні й виявити "на око", наскільки вони свіжі, неможливо. Тому вірогідність купівлі несвіжої плюшки з цвіллю зростає.
Водночас, закон дозволяє виробникам самим визначати, вказувати чи ні термін придатності на деяких продуктах. До таких харчів належать:
- лікерні, ігристі, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, які вироблені з винограду та виноградного сусла;
- кондитерські вироби, які складаються майже з ароматизованих та підфарбованих цукрів;
- напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
- оцет;
- свіжі фрукти й овочі, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких як пророщені бобові культури;
- харчова сіль;
- цукор у твердому стані;
- жувальна гумка та інші аналогічні продукти.
Якщо харчовий продукт зберігається до 3 місяців, у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 місяців – місяць і рік; понад 18 місяців – рік.
На деяких продуктах можна не вказувати термін придатності / Фото unsplash.com
Натуральний чи не дуже
Обираючи продукти, захисники прав споживачів радять уважно читати їхній склад, зазначений на етикетці. Перелік інгредієнтів наводиться від більшого до меншого. Тобто першими вказується той інгредієнт, якого найбільше. До речі, ця вимога існувала й до ухвалення закону. Приміром, якщо першим у складі ковбаси є куряче м'ясо, то зрозуміло що курятини в ній найбільше.
Інфографіка: Які продукти Україна найбільше експортує
Часто виробники на етикетці пишуть – натуральний. Постає питання – чи справді продукт є таким, чи це лише маркетинговий хід. В законі прописали чіткі умови застосування слова "натуральний". Таке позначення може бути лише якщо ароматичний компонент містить винятково натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.
Позначати молочні продукти терміном "натуральний" дозволяється якщо вони відповідають таким критеріям:
- не вироблені з сировини штучного походження;
- продукт або інгредієнт не містить добавок штучного походження;
- продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
- продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних або ферментативних, чи мікробіологічних процесів переробки;
- продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.
Якщо виробник замінив молочний жир на, приміром, пальмовий або додав до продукції консерванти чи стабілізатори – на такому продукті не дозволяється зазначати надпис "натуральний".
Порушнику цих норм "світить " штраф у розмірі 3-5 мінімальних зарплат (зараз це 12,5-21 тисяча гривень).
Розморожений чи свіжий?
Продається в магазинах чимало й замороженої продукції, до якості та заморозки якої у покупців виникає багато питань. Наприклад, риба – після розмороження на тарілці залишається багато води і мало м'яса. В законі звернули увагу на цю проблему і прописали, що на маркуванні буде зазначена загальна маса й вага безпосередньо продукції. Також на етикетці мають вказувати й дату замороження продукту.
Якщо продукт було заморожено, покупця повинні поінформувати / Фото 24 каналу
Крім того, відтепер на маркуванні тієї ж риби повинно бути написано – "розморожена". Звісно, якщо до продажу товар заморожували.
До теми: Виживуть лише найкращі: що дає євроінтеграція для української торгівлі
Яка інформація має бути вказана на продукті:
- кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
- мінімальний термін придатності або дата "вжити до";
- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт. Для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;
- для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої;
- інформація про поживну цінність харчового продукту;
- інструкції з використання – у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
- країна походження або місце походження харчів;
- дані про заморозку продукту;
- умови зберігання чи використання, якщо ці продукти потребують спеціальних умов зберігання тощо.
Новий закон посилює вимоги до маркування, але ніхто не контролює їх дотримання. Законодавчі новації – це добре, але наразі виробники порушують вимоги і їм за це нічого не загрожує. Цю проблему закон не вирішує,
– резюмує Максим Несміянов.
Допоки виробників не почнуть контролювати, споживачі самі повинні уважно ставитись до того, що вони купують. А головне пам’ятати – не може якісний продукт коштувати дешево.