Кореспондентка з Харкова Анна Черненко в ефірі 24 Каналу розповіла про евакуацію, яку називає дивом і подвигом звичайних людей. За її словами, за цією історією – десятки небезпечних виїздів, виснаження і боротьба за кожен день.

Дивіться також Чекають "зеленку": боєць НГУ сказав, до чого готуються окупанти весною

Десять днів під дронами і два роки боротьби

Історія почалася ще після деокупації Старосалтівської громади. Власник покинув стайню, а коні залишилися самі посеред території, яка згодом опинилася в зоні активної роботи FPV-дронів. За словами Анни Черненко, тваринами опікувалися правоохоронці, волонтери та конюх Олексій, який фактично жив там і тримав господарство на власних силах, поки ситуація ставала дедалі небезпечнішою.

Знадобилося десять днів, щоб вивезти тварин. Це був третій день евакуації, і над нами висіли чотири безпілотники. Детектор фіксував, що оператор бачить територію стайні, де перебуваємо ми,
– розповіла Черненко.

Кожен виїзд був ризиком не лише для волонтерів, а й для самих коней. Частина тварин народилася вже під час повномасштабної війни, інші здичавіли за роки ізоляції, тому завантаження в транспорт перетворювалося на окрему спецоперацію.

Ми просто фізично страждали від ударів, бо коні виривалися. Це дуже складна, важка робота,
– зізнався один з учасників порятунку.

Попри небезпеку й виснаження, евакуацію довели до кінця. За ці роки боротьби це була перша реальна можливість поставити крапку в історії, яка тримала людей і тварин у постійній напрузі.

Як коні здичавіли під обстрілами

Після повторного наступу Росії на Вовчанському напрямку ситуація лише ускладнилася. Частину тварин знаходили пораненими, були старі й виснажені коні, а деякі кобили виявилися вагітними вже під час евакуації. За словами волонтерів, із кожним місяцем ставало зрозуміло, що без термінового вивезення шансів у стайні дедалі менше.

Коли ми приїхали вперше, були хворі коні, поранені уламками в голову. Одна кобила виявилася вагітною – про це ми дізналися вже після евакуації. Вона народила під час вивезення,
– розповів один із волонтерів.

Тварини, які з'явилися на світ уже під час війни, практично не знали контакту з людьми. Їхня поведінка ставала дедалі дикішою, що ускладнювало порятунок. Волонтери визнають: працювати з ними було небезпечно і фізично виснажливо.

Коні, які народилися на початку війни, сьогодні поводяться як зебри в полі. Ми завантажуємо – вони вистрибують. Ледь не придавило нас тут, 700-кілограмова кобила вискочила просто на нас,
– поділився учасник евакуації.

Попри це, щодня вдавалося вивезти бодай одну тварину. Так крок за кроком операція просувалася вперед, навіть коли над стайнею постійно кружляли дрони, а дорога до неї залишалася небезпечною.

Два роки боротьби за кожен день

Опіка над цими кіньми тривала не тижні й не місяці, а понад два роки. Взимку доводилося буквально прорубувати лід, щоб тварини могли пити, а кожен виїзд у прифронтову зону перетворювався на окрему спецоперацію.

До уваги! Через відлигу та дощі на Харківщині підтопило житлові будинки у шести районах області. Рятувальники 17 разів виїжджали на виклики та відкачували воду з приватних дворів і помешкань. В Укргідрометцентрі попереджали про тало-дощовий паводок і можливий вихід річок Лопань та Харків на заплаву.

Увесь цей час із тваринами був конюх Олексій. За словами кореспондентки, саме завдяки йому більшість коней узагалі дожили до евакуації. Восени чоловіка госпіталізували з тяжкою хворобою, і тоді тварини фактично залишилися самі серед обстрілів і морозів.

Це історія про добро. Про те, що попри втому, травми і небезпеку ударів дронами, люди не відступили. Ми забрали все живе, що було на цій стайні – 19 коней і навіть цуценят. Без людини їх би просто не було,
– наголосила Анна Черненко.

Тепер коні вже в безпеці. Але за цією фінальною крапкою – роки ризику, виснаження і впертої віри в те, що навіть під війною життя можна врятувати.

Що відомо про останні події на Харківщині:

  • На кільцевій дорозі Харкова триває встановлення антидронових сіток для захисту логістичних маршрутів. Уже визначено 23 ділянки, де проводяться роботи, а за день можуть монтувати до 800 метрів конструкцій. Сітки розраховані на FPV та інші безпілотники.
  • У ніч на 4 лютого Росія атакувала Харків ракетами та дронами, зокрема застосувавши касетні боєприпаси з РСЗВ "Торнадо-С". Удари припали на Салтівський район та інші частини міста, пошкоджено інфраструктуру і приватний сектор. Одна з касет не розірвалася, її знешкоджували сапери.
  • Міський голова Ігор Терехов заявив, що не має права радити містянам виїжджати чи повертатися до Харкова, адже кожен ухвалює рішення самостійно. Водночас міська влада обіцяє забезпечувати роботу транспорту, комунальних служб та підтримувати життєдіяльність міста попри безпекові ризики.