Про моделі безпеки, які можуть розглядати в команді Дональда Трампа, та про обмеження таких підходів в ефірі 24 Каналу розповів громадський і політичний діяч зі США Юрій Рашкін. Він пояснив, чому жодні паперові гарантії самі по собі не працюють.

Дивіться також Усе заради одного телефонного дзвінка: політолог пояснив задум США щодо Білорусі

Які гарантії безпеки готова брати на себе Європа?

Європейські країни поступово перебирають на себе частину відповідальності за безпеку України. Йдеться не про введення військ, а про продовження підтримки, яка послаблює воєнний потенціал Росії без прямого втручання. Такий підхід дозволяє діяти жорстко, але без відкритої ескалації.

Тепер цю роль бере на себе Європа, але хоче робити це за російські гроші. Якщо вони заберуть ці кошти і витратять на допомогу Україні, це буде серйозний аргумент, що вони налаштовані серйозно,
– пояснив Рашкін.

Йдеться про заморожені російські активи як можливе джерело фінансування допомоги Україні. Такий сценарій означає пряме економічне протистояння з Росією. Москва забрала б ці кошти одразу, якби мала таку можливість.

Гарантії безпеки на папері не працюють

Навіть формальні міжнародні угоди не дають Україні реального захисту, якщо за ними не стоїть сила. Досвід минулих домовленостей показує, що підписані документи самі по собі не стримують Росію і не зупиняють агресію. Саме тому будь-які пропозиції про нові гарантії викликають сумніви.

Цю логіку дедалі частіше озвучують і в російському інформаційному просторі, де визнають обмеженість будь-яких паперових домовленостей.

Будь-який документ, який ми сьогодні підпишемо, нічого не гарантує. Міжнародне право, про яке всі говорять, просто не працює,
– прозвучало в ефірі російського телебачення.

Ключове значення має не форма домовленостей, а ситуація на полі бою. Поки Росія не зазнає поразки, жодні паперові гарантії не стануть запобіжником від нової війни, вважає Рашкін. Саме тому вирішальним залишається силовий фактор.

Від чого залежать гарантії США для України?

Американський підхід до гарантій безпеки залишається нестабільним і сильно персоналізованим. Рішення ухвалюються не в межах чіткої стратегії, а залежать від політичної кон'юнктури та особистих мотивів керівництва. Це робить будь-які обіцянки вразливими.

Усі ці гарантії від Сполучених Штатів тримаються на хорошому настрої американського президента. Якщо він у поганому настрої – гарантій не буде,
– пояснив громадський діяч.

За такого підходу Росія отримує простір для маніпуляцій і тиску. Москва, за його оцінкою, намагається виторгувати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою. У цих умовах Україна не може розраховувати на сталі гарантії, якщо вони не підкріплені реальними діями та силою.

Мирний план і переговори: останні новини

  • Володимир Зеленський разом із європейськими партнерами виробив підхід до плану Дональда Трампа у форматі "так, але". Київ готовий обговорювати пропозиції, але наполягає на механізмах реалізації суперечливих пунктів, зокрема щодо виборів лише після припинення вогню, чисельності армії на рівні нинішніх показників і гарантій безпеки у разі ідей про "демілітаризовану зону".

  • Після контактів США з Олександром Лукашенком у медіа заговорили про можливе пом'якшення санкцій проти Білорусі, а згодом повідомлялося про звільнення понад сотні ув'язнених. Олексій Буряченко пояснив, що американська активність навколо Мінська має безпековий підтекст через ризики у Східній Європі, зокрема сценарії навколо Сувальського коридору та можливі провокації проти Польщі.

  • У переговорах окремо обговорюють питання чисельності українського війська після припинення вогню. Марк Канчіан оцінив, що нині українська армія має близько 900 тисяч, а після запровадження режиму припинення вогню може скоротитися до 300 – 400 тисяч, і назвав це типовим процесом після завершення бойових дій. У плані США фігурували різні ліміти, а Україна, за словами Зеленського, погоджувалася на планку 800 тисяч.