24 Канал вирішив нагадати читачам про історичний контекст терміну "гауляйтер" та чому неправильно його вживати в сучасних умовах.

Читайте також Як у Путіна та росіян з'явився комплекс меншовартості

"Гауляйтер" – термін середини 20 століття, так іменували топів нацистської партії. Оскільки сучасний російський режим за багатьма (якщо не всіма) ознаками є фашистським і чимало запозичив у нацистів (німецького варіанту фашизму), то очевидно напрошуються алюзії на політику росіян із естетикою та злочинами Третього Рейху.

Хоча історичні порівняння і зіставлення – справа невдячна, паралелей і збігів дуже багато, а тому з глибин історичної пам'яті виринають "забуті" терміни.

Це сталося не у 2022 році, а практично синхронно з окупацією росіянами частини українських територій у 2014. Тоді "першими гауляйтерами" стали Аксьонов, Плотницький і Захарченко. Останній швидко з "гауляйтера" перетворився на "курляйтера" (до питомого німецького терміну приєдналася смачна згадка про довоєнне бізнесове минуле колаборанта, коли той торгував на Донеччині курятиною (за однією з версій).

"Курляйтер" Захарченко на концерті Кобзона / РосЗМІ

Далі це слово підхопили ЗМІ й так сформували поширений "штамп", який дуже далеко відійшов від оригіналу. Спочатку його вживали в значенні управителя окупованих росіянами територій, до прикладу, Донеччини. А потім поширили ледь не на всіх працівників окупаційних адміністрацій не лише на рівні областей, а й в тимчасово окупованих містах, містечках і селах. Так, до прикладу, "з'явилися" такі собі "гауляйтери" Кирилівки та Верхнього Рогачика.

Путін, Сальдо та інші зрадники / РосЗМІ

До деяких це слово назавжди прилипло й замінило ім'я, як у випадку "гауляйтера Сальдо" (нині, мабуть, ніхто вже й не згадає, що зрадника звуть Володимир).

Термін походить від об'єднання двох слів "гау" та "ляйтер". "Ляйтер" – це звичайне німецьке слово, яке перекладається як провідник, лідер або очільник. "Гау" – це давнє німецьке слово, яке спочатку означало територію, яку займає якесь германське плем'я, в середньовіччі за часів Карла Великого стало визначенням територіально-адміністративної одиниці (аналогом англійського графства).

Нацисти з їхньою любов'ю до старовини, в якій вбачали ідеал, надали "гау" нового сенсу. Вони стали називати "гау" територіальні осередки НСДАП в різних землях Німеччині, а їхніх провідників – "гауляйтерами". Вперше такі назви фіксуються десь у 1925 році.


Путін і кримські колаборанти Аксьонов, Константінов, Чалий / РосЗМІ

Після приходу до влади в Німеччині НСДАП та встановлення диктатури Гітлера та нацистів, уся країна була вже офіційно поділена на партійні (виборчі) округи – гау, а їхні керівники-гауляйтери отримали велику владу.

Спочатку гау було 33, згодом їх кількість зросла до 38, а в роки Другої світової їх було 43. Відбулась також еволюція посади гауляйтера – з партійної вона розширилась до адміністративно-господарської. Схожі процеси відбувались в іншій партійній диктатурі – СРСР, де партійні керівники більшовиків (комуністів) стали фактичними адміністраторами захоплених ними територій. Грубо кажучи, умовний Косіор, який був першим секретарем ЦК КП(б)У і фактичним керівником УРСР, є таким собі аналогом гауляйтера.

Гауляйтер Східної Прусії Еріх Кох є одним з найбільших нацистських злочинців, ця людина особисто страчувала та винна у смертях сотень тисяч людей / Архівне фото

Можливо, саме помилка істориків і публіцистів з номінуванням Коха й започаткувала нову еру для російських гауляйтерів 21 століття.

З натяжкою і тільки якщо дуже хочеться, можна вживати "гауляйтер" до очільників окупаційних адміністрацій загарбаних росіянами на українських територіях. Це теж буде неточність, проте, не така значна.

  • Так, кримський зрадник Сергій Аксьонов не лише "голова" так званої невизнаної "Республіки Крим", а є членом так званого "бюро" так званої "вищої ради" партії "Єдина Росія", проте не є очільником кримського осередку путінської партії "Єдина Росія".
  • Її в тимчасово окупованому Криму очолює інший зрадник – Володимир Константінов, який має титул "секретаря" партії "Єдина Росія" та є керівником фейкового місцевого "парламенту". Ось це вже, коли дуже хочеться, "гауляйтер". Але точно не треба називати "гауляйтерами" всіх підряд, це штучний товар.
  • Для влучання у "яблучко" потрібно використовувати термін "рейхскомісар", проте, він зовсім не поширений і не співзвучний, ЗМІ його не використовують, також не "шукає" його СЕО. Те саме з "генерал-губернаторами" чи "штадтгауптманом" – мером або міським старостою.

Натомість "поліцай" або "шуцман" для зрадників, що перейшли на бік російських окупантів і приєдналися до їх каральних органів – в принципі, підходить. До речі, нещодавно в окупованому Енергодарі один такий "поліцай" чомусь вибухнув і таким чином припинив свою зрадницьку діяльність.

Для зрадників є термін "колаборант", він походить від французького слова collaboration – співпраця та означає співпрацю з ворогом. Нині в українській мові є слово колаборація, проте, воно не має негативних конотацій і означає просту співпрацю, наприклад, у творчій сфері.


Еріх Кох на лаві підсудних / архівне фото

Що ж до адміністраторів окупованих росіянами українських територій – їх можна і правильно називати окупантами. Звісно ж, вони ніякі не гауляйтери, а просто вороги. На всіх них чекає невідворотнє покарання і це їх споріднює з Геббельсом і Кохом.