Дональд Трамп мріяв про великий бізнес та нерухомість в Росії ще з 1990-х років, проте не зміг це реалізувати через складнощі ведення бізнесу там. У 2013 році Трамп доклав чимало зусиль, щоб особисто зустрітися з Володимиром Путіним, але не вийшло. Тоді він отримав записку від російського диктатора, і Трамп був у захваті, бо дійсно фанатіє від Путіна.

Спроби втягнути Трампа у свої ігри почалися ще за часів Радянського Союзу і продовжилися потім. Як Путіну вдалося змусити Трампа грати на свою користь і чи може президент США бути російським агентом – читайте в інтерв'ю 24 Каналу з професором американістики Скоттом Лукасом.

Не пропустіть Росія планує захоплення океану та розподіл світу до 2035 року․ Розслідування

На вашу думку, які головні причини особливих стосунків між Стівом Віткоффом, Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним?

Що стосується Трампа, то оскільки я працюю над книгою про нього, у мене є чимало матеріалів на цю тему. Насамперед Трамп давно плекав мрію про великий бізнес у Росії. Він завжди хотів мати там багато нерухомості. Це тягнеться ще з 1990-х років, коли він вперше заговорив про Трамп-тауер ("вежа Трампа", величезний хмарочос, – 24 Канал) у Москві.

Його діти їздили туди. Іванка була там, здається, разом із Дональдом-молодшим або Еріком. Для них влаштували велику екскурсію Москвою, й Іванка навіть сиділа в кріслі Путіна в Кремлі. Щоправда, Путіна в той момент там не було.

Ідея Дональда Трампа щодо будівництва Трамп-тауера в Росії так і не була реалізована через складнощі ведення бізнесу в країні та неможливість знайти потрібних людей. У 2013 році він хотів зустрітися з Путіним особисто. Саме тому він вирішив провести конкурс "Міс Всесвіт" у Москві, оскільки мав телевізійні права на нього. Трамп буквально привіз цей конкурс до Москви в надії побачитися з Путіним.

Путін зрештою не зміг зустрітися з ним, але надіслав подарунок із власноруч підписаною листівкою, і Трамп був у захваті. Іншими словами, Трамп – фанат Володимира Путіна. Він дійсно ним захоплюється. І росіяни дуже добре зіграли на цьому у 2016 році, коли співпрацювали з командою Трампа. Було багато контактів, і вони передавали йому електронні листи, які вкрали у демократів. І тому Трамп теж має бути вдячний Путіну за це.

Повне інтерв'ю Скотта Лукаса: дивіться відео

Це видно навіть у 2026 році, коли, попри всі докази, про які ми з вами говоримо, що росіяни не хочуть припинення вогню, не хочуть зупиняти вторгнення, не відмовляються від планів захопити весь Донбас і схід України, – Трамп все одно виходить і каже, що саме Зеленський є перешкодою для угоди, а Путін насправді хоче домовитися.

Що стосується Віткоффа, то, на мою думку, він просто наївний. Він друг Трампа ще з 1980-х років. Очевидно, він заробив багато грошей у сфері нерухомості, хоча я, чесно кажучи, не розумію, як, бо в питанні Росії він безнадійно наївний. Росіяни його розкусили.

Вони проаналізували всіх людей Трампа, коли той повернувся до Білого дому в січні, і сказали, що не хочуть, щоб генерал і фахівець із зовнішньої політики, Кіт Келлог, був спеціальним представником з питань України та Росії, а хочуть Віткоффа. Вони вважали, що ним можна маніпулювати, і не помилилися.

Коли Віткофф вперше приїхав до Росії, здається, це було на початку квітня 2025 року, то його супроводжував Кирило Дмитрієв, головний фінансовий радник Путіна, який також працював із людьми Трампа щонайменше з січня 2017 року. Він возив його по Санкт-Петербургу, показував різні високотехнологічні підприємства і говорив, що ми можемо мати великі спільні проєкти. І думаю, саме це спрацювало з Віткоффом.

У нього виникла думка, що тут можна заробити. Забудовник нерухомості Віткофф раптом побачив себе глобальним гравцем із великими російсько-американськими проєктами. Це можна простежити від квітня до ультиматуму наприкінці жовтня 2025 року, коли Дмитрієв працював з Віткофом і Кушнером над ультиматумом Україні, то сказав їм: "Якщо змусите Україну прийняти це, ми могли б мати великі російсько-американські проєкти".

Віткофф і Путін
Віткофф і Путін / Getty Images

І ви знаєте, що на це сказав президент Володимир Зеленський? 12 трильйонів доларів. Саме стільки пропонують росіяни Віткоффу, а він просто бачить перед собою долари чи рублі та насправді не замислюється над геополітикою.

Було дуже багато дискусій, суперечок і чуток щодо того, чи є Трамп російським активом. Чи є президент Трамп російським активом, як ви вважаєте?

Тут потрібно бути точним у термінах, коли ми говоримо про "активи" та "агентів".

Оперативник – це офіцер розвідки. Російські оперативники шукають агентів. Це можуть бути американці чи європейці. Були такі люди й в Україні, які свідомо працювали на російські спецслужби. Іноді цим агентам платять, причому досить часто. Іноді вони просто хочуть якоїсь послуги у відповідь від росіян.

Актив – це інше. Актив не обов'язково має знати, що працює на Росію. Ви можете бути активним, можете бути корисним для росіян, майже не усвідомлюючи цього. Ще наприкінці 1970-х років чехословацькі спецслужби почали налагоджувати контакти навколо Трампа. Тоді Чехословаччина була частиною радянської сфери впливу, і перша дружина Трампа якраз була з цього регіону.

У 1980-х втрутилося КДБ. У США був офіцер, який намагався налагодити стосунки з Трампом і справді зустрічався з ним особисто. Він розмовляв з ним і хвалив його. А Трамп думав, що має справу просто з кимось із радянського посольства чи консульства і був задоволений цією увагою. СРСР, а потім і Росія продовжила цю роботу. Вона підтримувала людей, які контактували з Трампом чи його найближчим оточенням.

Трамп був корисним для них, щонайменше, з кінця 1980-х, бо вже тоді з власних міркувань він говорив, що США потрібно вийти з НАТО або хоча б обмежити свою участь у ньому. Потрібно вимагати гроші від Німеччини, від Японії, потрібно вимагати гроші від Європи загалом. Потрібно обмежити свої зв'язки. Тобто Трамп уже тоді виступав як фактор дестабілізації.

Потім Радянський Союз розпався. Але протягом 1990-х росіяни все ще стежили за ним. А на початку XXI століття, коли у Трампа почалися серйозні фінансові проблеми, скористалися цим.

У Трампа була нерухомість у Флориді. Він купив її, здається, за 40 – 45 мільйонів доларів. Вона була в поганому стані, вкрита пліснявою. І раптом з'явився російський бізнесмен і вирішив купити її за 95 мільйонів доларів. І Трамп відразу побачив, що тут пахне великими грошима, а у той час він дуже потребував їх. Росіяни, з одного боку, відмили через нього гроші, а з іншого – знову заробляли "очки" в очах Трампа.

Коли у 2013 році Трамп отримав від Путіна записку, росіяни просто дуже вдало зіграли на його самолюбстві. Вони бачили, що він може бути корисним, а коли у 2015 році він вирішив балотуватися в президенти, росіяни зірвали джекпот. Бо якщо така людина приходить до влади, вона робитиме те, що їм потрібно, навіть не усвідомлюючи, що саме цього вони домагатимуться.

До речі, існує чимало публікацій та досліджень, що вказують на можливі зв'язки Трампа з російськими агентами. Які є версії можливого вербування Трампа Кремлем – читайте за посиланням.

Якщо ви хочете зрозуміти, що таке російський актив, ось вам визначення. У травні 2017 року Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, бо той відмовився присягнути йому на особисту вірність і заявити, що розслідування російського втручання у вибори 2016 року не буде.

Після цього Трамп зайшов до кімнати в Білому домі, де були міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і російський посол у Сполучених Штатах, і сказав: "Я щойно звільнив цього божевільного Джеймса Комі". Він назвав його психом, тобто він хвалився росіянам тим, що усунув американського чиновника, керівника ФБР. А під час тієї ж зустрічі він передав їм важливі розвіддані про американські операції в Сирії.

Потім на своєму першому саміті з Володимиром Путіним в Гельсінкі у 2018 році, коли його поставили перед вибором, кому вірити: американським спецслужбам чи Путіну, він обрав Путіна. Ось це і є визначення активу. Росіянам не потрібно було платити Трампу жодних грошей, принаймні не обов'язково безпосередньо. Їм не потрібно було просити його працювати на них. Вони просто маніпулювали ним і досі намагаються це робити.

На вашу думку, чи може щось змінитися найближчим часом, якщо переговори під егідою США, щодо завершення війни в Україні остаточно зірвуться, а зараз вони, очевидно, зайшли в глухий кут.

Так, але головна проблема в тому, що ми просто не знаємо, що саме може статися. Ми завжди розуміли, що домогтися припинення вогню малоймовірно. Попри те, що президент Зеленський, його команда, голова ОП Кирило Буданов, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Михайло Федоров кажуть, мовляв, добре, що американці цим займаються і ми стежимо та сподіваємося на прогрес.

Думаю, вони й самі розуміють, що припинення вогню не буде. Навіщо тоді взагалі вести ці політичні переговори з росіянами? Для того щоб здобути політичну та дипломатичну перевагу в умовах війни, яка триватиме і надалі. Щоб зберегти підтримку Європи, демонструючи європейцям, що ми працюємо з вами. Щоб показати тим людям в адміністрації Трампа, які дійсно вірять у європейську безпеку, що Україну варто захищати.

І щоб показати світу, що ми й надалі обороняємося від агресора і саме агресор не хоче зупинятися. Це і є частина політики війни. І як ми з вами вже обговорювали, – вам просто потрібно пережити росіян. Як і раніше, я вважаю, що припинення вогню не настане завдяки якомусь військовому прориву або завдяки великій дипломатичній угоді. Воно настане тоді, коли росіяни просто будуть виснажені та економічно не зможуть більше вести цю війну.

Тоді вони зрештою змиряться з тим, що можуть отримати лише ті території України, які вже окупували, але не нові. І тоді їм доведеться змиритися з тим, що Україна отримує певні гарантії безпеки. Сподіваюся, довгострокові. Так само як Росії довелося змиритися зі вступом Швеції та Фінляндії до НАТО. Їм довелося змиритися з тим, що Центральна та Східна Європа значно зміцнила свої позиції у сфері безпеки, чи то країни Балтики, чи то Польща.

Росія мусила змиритися з тим, що її економічне становище, м'яко кажучи, далеко не найкраще. Тож це станеться, коли Кремль нарешті визнає, що Україну йому не завоювати. Поки що до цього ще далеко. Можливо, через пів року вони прийдуть до цього.

Наскільки ми наблизилися до можливого вирішення війни США та Ізраїлю проти Ірану?

Аналітик не повинен відповідати "я не знаю", але це поширена відповідь. З огляду на те що минуло понад два тижні, атаки посилюються. Вони посилюються, тому що США та Ізраїль не змогли реалізувати свій початковий план, який полягав у знищенні режиму або його капітуляції.

Режим падає, коли немає верховного лідера чи вищих посадових осіб, але режим не здався, а натомість розпочав удари у відповідь, які поширили війну на весь Близький Схід. І ось де ми зараз. Насправді ситуація поглиблюється, бо США та Ізраїль тепер поширюють атаки на цивільні об'єкти та інфраструктуру Ірану. Знаєте, я не кажу, що вони як Кремль, не дай Боже, але з погляду їхньої тактики вони поводяться дуже схоже на росіян. І це означає бомбардування нафтових об'єктів.

Вони атакували й інші енергетичні об'єкти та енергетичні установки. Вони атакують транспортні об'єкти. Вони просто намагаються повністю зруйнувати країну та її здатність функціонувати. Знову ж таки, це досі не змусило режим здатися. Не думаю, що це станеться. Думаю, іранці, хоч би як вони зневажали режим, вважають, що не можуть підтримувати те, що робить США та Ізраїль, бо вони руйнують країну.

Тож ми не знаємо, як довго це триватиме та до чого призведе. Здається, я вже говорив минулого тижня, що єдині країни, які можуть зараз спробувати зупинити це, – країни Перської затоки. Катар намагається це зробити. Емір Катару поспілкувався з Трампом телефоном, але, видно, досі не зміг вплинути на американців. Не схоже, що саудівці змогли вплинути на американців. Це триватиме до певного моменту.

До теми, після початку операції США та Ізраїлю проти Ірану, Тегеран продовжує блокувати Ормузьку протоку, яка є критично важливою для світової торгівлі нафтою і природним газом. Водночас Трамп вже кілька разів оголошував перемогу, впадав в істерику та сипав погрозами. Як далі розвиватимуться події та чи може війна на Близькому Сході перерости у третю світову – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Я вважаю, що переломним моментом для Трампа стане вплив різкого зростання цін на енергоносії. Поки ми з вами розмовляємо, світова ціна на нафту підіймалася до 118 доларів за барель. А ще 28 лютого вона становила близько 60 доларів, тож вона зросла приблизно на 80 – 90%. Зараз ціна знову опустилася приблизно до 109 доларів за барель. Можливо, через часткове випущення нафти та стратегічних запасів, але це все одно зростання приблизно на 70%.

Це впливає на ціни на бензин у всьому світі, зокрема у США. Американці завжди турбуються про це. Республіканці говорили, що знизили ціни на бензин минулого року, тепер не можуть так сказати й ціни на бензин перевищать рівень, який був за часів Джо Байдена. Ціни на електроенергію зростуть, ціни на продукти зростуть, бо потрібно перевозити їжу. Виробничі витрати зростуть, буде стрибок інфляції, і ви побачите уповільнення американської економіки на тлі проблем, які вже існували.

Отже, якщо режим не здасться протягом найближчих кількох днів або тижнів, республіканці почнуть втрачати підтримку всередині країни. А коли вони втратять внутрішню підтримку, тоді під загрозою опиняться їхні життєво важливі інтереси, бо це означає, що республіканці не будуть переобрані в листопаді. Це означає, що їхнє власне майбутнє в плані лідерства обмежене.

Але Трамп досі говорить про безумовну капітуляцію. Він досі стверджує, що має право обирати наступного верховного лідера Ірану. Хоча іранці проігнорували це, оскільки нового верховного лідера вже обрали. Це син колишнього верховного лідера Алі Хаменеї.

Представники адміністрації Трампа дуже намагалися запевнити, що це триватиме лише кілька тижнів, а не місяців, і все буде добре. Трамп написав, мовляв, ціни ненадовго зростуть, але це необхідно, щоб позбутися злочинного режиму, а той, хто не підтримує це, за його словами, – нерозумний.

Якщо йому доводиться так писати, це означає, що він хвилюється. Можливо, наступного тижня з'явиться проблиск надії, що держави Перської затоки зможуть звернутися до прихильників Трампа і сказати, що це не допомагає ні американській економіці, ні їхній, і це не допомагає світовій економіці, тому треба припинити вогонь.

Як вони заявляли, мовляв, це – короткострокові втрати заради довгострокової вигоди.

Так, але де довгострокова вигода? Це те саме, що Кремль повторює вже чотири роки: 1 мільйон 400 тисяч жертв – це короткострокова втрата, але довгострокова вигода для "великої Росії". Володимире, і де зараз ваша "велика Росія"?

Добре, короткострокова втрата заради довгострокової вигоди. Але навіть якщо режим здасться або навіть впаде – що далі? Гаразд, вони втратили владу, але Іран буквально знищений у плані інфраструктури. Це означає, що всі служби зруйновані. Немає організованої опозиції, яка могла б захопити владу. Отже, різні групи почнуть боротися одна з одною.

Іран є досить єдиним з погляду релігії – це на 95% шиїтська країна, але там є курди, азербайджанці, араби та белуджі на південному сході країни. У них всіх різні цілі.

Не хочу згадувати про Ірак 2003 року, але тоді США позбулися поганих хлопців, але потім не забезпечили стабільності. І це той ризик, на який вони йдуть, проводячи цю операцію, тому що не планували цього політично. Усе, що знають прихильники Трампа, – як вбивати людей і підбивати об'єкти.

Якщо ви не планували це політично та не продумували, то ви просто стежите, що з цього вийде, а сподівань тут недостатньо. Потрібен реалістичний підхід для так званої довгострокової перспективи. Тож короткострокові втрати, ймовірно, означають довгострокову нестабільність. І невже це справді має стати вашою (команди Трампа, – 24 Канал) спадщиною?