Політолог Ігор Рейтерович у розмові з 24 Каналом заявив, що вважає таку заяву Келлога хибною, оскільки вона, фактично, стимулює Росію до агресивніших дій і заперечує право на безпеку Україні та іншим державам, які прагнуть стати членами НАТО.
Дивіться також Що таке Сувальський коридор, як Росія планує окупувати Литву та Польщу і чи захистить їх НАТО
Як Келлог підігрує Росії
Кіт Келлог заявив, що рішення про розширення чи нерозширення НАТО ухвалюватиме Трамп. Подібні меседжі, на думку Рейтеровича, подобаються Кремлю. Спецпредставник або не розуміє, або свідомо ігнорує кілька важливих аспектів.
По-перше, рішення щодо вступу нових країн до НАТО ухвалюють усі 32 країни-члени Альянсу. Навіть найменша з них має такий самий голос, як і Сполучені Штати. Хоча ресурси США, безперечно, значні, але принцип колективного ухвалення рішень залишається незмінним.
У Трампа немає визначального голосу щодо ухвалення такого рішення,
– зауважив політолог.
По-друге, своєю заявою Келлог фактично визнає за Росією право вето на розширення НАТО. Це суперечить принципам будь-якого військово-політичного союзу, особливо такого як НАТО, де діє політика "відкритих дверей". Альянс завжди дотримувався цієї політики, але з урахуванням географічної специфіки: мовиться про країни Північної Америки та Європи.
Якщо погодитися з тезою Келлога, це означає заперечення права на безпеку Україні, Молдові чи Грузії.
"Чому вони мають поступатися своєю безпекою на користь міфічної "безпеки" Росії? Чим Україна відрізняється від Польщі чи країн Балтії, таких як Литва, Латвія чи Естонія, які також були частиною СРСР і межують з Росією? Або від Фінляндії, яка має понад 1000 кілометрів спільного кордону з Росією?" – підкреслив Ігор Рейтерович.
Заяви Келлога мають політичний підтекст, але, на жаль, виглядають як підігрування Кремлеві. Росія, безумовно, цим скористається – як уже зробив помічник глави Кремля Дмітрій Пєсков, подякувавши за нібито "врахування законних інтересів" Росії.
Але Україна також має свої законні інтереси. Війна, яку веде проти нас Росія, лише підтверджує: наше право на безпеку значно морально обґрунтованіше за так звану "законність", на яку посилається Москва.