Про це йдеться у матеріалі видання Politico.

Цікаво "Путін може жити ще 10 років": Зеленський закликав Європу готуватися до нових викликів

Що приховується за доброзичливою поведінкою американських політиків у Мюнхені?

Журналісти зазначили, що Сполучені Штати направили на щорічний міжнародний форум у Мюнхені понад пів дюжини високопосадовців. У певному сенсі це стало рідкісним прикладом активної участі адміністрації Трампа в роботі багатосторонніх інституцій, які вона протягом минулого року неодноразово різко критикувала.

Керівник з питань політики Пентагону Елбрідж Колбі отримав схвальні відгуки в кулуарах готелю Bayerischer Hof після примирливих заяв із закликом до США та союзників спільно гарантувати безпеку Європи. Держсекретар Марко Рубіо також зустрів тепле прийняття: під час суботнього виступу йому аплодували стоячи, коли він заявив, що США та Європа "належать одне одному".

Втім, попри дружні потиски рук у коридорах і неформальне спілкування в барі Trader Vic's, легендарному місці готелю, де свого часу збиралися делегації на чолі з сенатором Джоном Маккейном, європейські чиновники не приховували невдоволення. Хоча тон Вашингтона змінився, залишилося переконання, що адміністрація Трампа хотіла б бачити Європу білішою та більш правоконсервативною,
– ідеться в матеріалі.

Один європейський посадовець зазначив, що сигнал США звучить так: приєднуйтеся до нас, і якщо ні, ми підемо самі.

"Звісно, ми хочемо бути зі США. Але якщо США хочуть зруйнувати так званий міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах, то для нас саме "що ґрунтується на правилах" є принципово важливим", – наголосив європейський політик.

Такі застереження, видається, не надто турбують американську делегацію, яка відчула додаткову впевненість після торішнього удару Трампа по Ірану, захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро та нещодавніх погроз анексувати Гренландію.

У суботу Рубіо взяв участь у зустрічі "Великої сімки", однак проігнорував окрему зустріч європейських союзників щодо України, пояснивши це браком часу. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що Вашингтон прагне "передати відчуття терміновості", але водночас "не спричиняти у всіх паніку".

Попри примирливу риторику, головна промова Рубіо не переконала багатьох європейців. Понад десяток чиновників висловили занепокоєння тим, що, попри слова про спільну долю, політика США щодо Європи фактично не змінилася. Деякі країни, які витратили мільярди на закупівлю американської зброї, досі не розуміють, коли отримають обіцяні постачі.

Один із колишніх європейських посадовців зазначив, що суть меседжу залишилася незмінною: США не хочуть "слабких союзників" і не мають наміру захищати старий порядок. Якщо спільними знаменниками залишаються лише історичні зв'язки з часів Колумба та вузькі національні інтереси, це свідчить про дедалі більший дрейф між Європою та США.

Як реагують європейські лідери на риторику США у Мюнхені?

Хоча частина виступу Рубіо була сприйнята позитивно, він також торкнувся теми культурних війн руху MAGA, яку деякі представники адміністрації намагаються просувати й в Європі. Прем'єр-міністр Фінляндії Александер Стубб заявив, що Європа не поділяє таких підходів. За його словами, MAGA означає антиєвропейський курс, відмову від ліберального світового порядку та заперечення кліматичних викликів.

За зачиненими дверима американські представники висловлювалися ще відвертіше. Колбі на приватному заході заявив, що США мають із Європою спільні інтереси, але не обов'язково спільні цінності. За його словами, світ перейшов від ціннісної політики до логіки інтересів.

Якщо торік кулуари конференції були сповнені розгубленості після різкої критики Європи з боку віцепрезидента Джей Ді Венса, то цього року атмосфера виглядала спокійнішою. Дипломати навіть дозволяли собі перепочинок між зустрічами – курили сигарети та грали в шахи у внутрішніх двориках готелів.

Втім, події в Мюнхені навряд чи суттєво вплинуть на політичні рішення у Вашингтоні. Радники Трампа прагнуть, щоб він більше зосереджувався на внутрішній політиці, а команда Венса дала зрозуміти, що він не приїде, аби сконцентруватися саме на внутрішньому порядку денному.

Деякі європейські чиновники наголошують: стратегічна риторика не може приховати реальний курс США після повернення Трампа до влади. Заступниця міністра оборони Франції Аліс Руфо заявила, що варто уважно читати документи американської адміністрації, адже вони чітко окреслюють її бачення.

Попри пом'якшений тон, поїздка Рубіо до Угорщини та Словаччини, країн ЄС і НАТО, які демонструють більш націоналістичний і проросійський курс, стала показовим сигналом.

Один європейський депутат зауважив: "Марко Рубіо говорить примирливо, але потім їде до Будапешта і Братислави. Що це за сигнал?"

Водночас частина чиновників визнає, що жорстке нагадування було необхідним. За словами одного представника ЄС, час "єдинорогів, які їздять на велосипедах під веселкою з тофу і мигдальним молоком", минув. Ідеться не про заспокоєння, а про готовність жити в реальному світі, а не у світі гучних декларацій.

Чому ввічливість Рубіо – це ілюзія для Європи?

Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон зауважив, що європейська аудиторія, яка слухала держсекретаря США Марко Рубіо на Мюнхенській конференції з безпеки, нібито з полегшенням сприйняла його багатонадійливі сигнали, – принаймні так це описав німецький дипломат і модератор заходу Вольфганг Ішингер. Однак, як зазначають спостерігачі, така реакція могла бути передчасною.

Після різкої промови віцепрезидента Джей Ді Венса рік тому планка очікувань була доволі низькою, і Рубіо справді виглядав стриманішим. Тоді Венс звинуватив Європу у відході від спільних цінностей – демократії та свободи слова, натякаючи, що континент втрачає значення для трансатлантичного союзу.

Згодом адміністрація Дональда Трампа підкріпила цю риторику конкретними кроками: припиненням оборонної допомоги Україні, новою Стратегією національної безпеки із застереженнями про "цивілізаційне знищення" Європи та навіть погрозами захоплення Гренландії, що належить союзниці по НАТО Данії.

Попри м'якший тон, зміст виступу Рубіо, на думку критиків, майже не відрізнявся від попередніх сигналів Вашингтона. Європу й надалі розглядають як слабку ланку, якій пропонують перебудувати союз відповідно до політичної логіки руху MAGA,
– пише Марк Чемпіон.

Як зауважує колумніст, на думку багатьох європейських політиків, ввічлива дипломатична манера Рубіо не означає змін у політиці США.

Президент Дональд Трамп тим часом знову заявив, що Росія нібито прагне миру, водночас посилюючи тиск на Київ щодо прийняття умов Москви. Як наголосив Зеленський у власному виступі в Мюнхені, Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах і не демонструє готовності до компромісів. Європа ж досі фактично усунута від ключових переговорів – як щодо України, так і щодо ситуації в Газі.

Водночас у Європі поступово зникають ілюзії щодо власної безпекової залежності від США. Ішингер у передконференційному звіті описав сучасну політику як світ "руйнівної кулі", де Вашингтон зберігає найбільший вплив.

Європейські країни вже відкрито обговорюють створення власного ядерного стримування, хоча практичних рішень поки немає. Велика Британія залежить від американських ракет для свого обмеженого арсеналу, а перспектива спільного контролю над французькою ядерною зброєю залишається малоймовірною,
– зазначає автор матеріалу.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер запропонував поглибити безпекову інтеграцію Лондона з Європою після Brexit, однак давні проблеми оборонної координації нікуди не зникли. Зокрема, Європа досі витрачає ресурси на паралельне виробництво кількох моделей бойових танків, тоді як США використовують єдину основну платформу.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час свого виступу провела чітку червону лінію, заявивши про необхідність захисту європейського "цифрового суверенітету". Проте експерти зазначають: досягти цього неможливо без появи потужних європейських технологічних компаній, здатних конкурувати з американськими та китайськими гігантами.

Головна проблема Європи, як визнають аналітики, полягає у зв'язку між суверенітетом і реальними можливостями. Це особливо помітно в оборонній сфері: хоча європейські члени НАТО суттєво збільшили витрати через російську загрозу, неефективність системи означає, що їхня сумарна військова потужність усе ще нижча, ніж могла б бути,
– зазначає Марк Чемпіон.

Серед позитивних змін – рішення реформувати командну структуру НАТО. У перспективі повітряне, сухопутне та морське командування, яке нині контролюють США, мають перейти до Великої Британії, Франції та Німеччини. Однак експерти застерігають: без власних європейських військ і техніки така реформа ризикує залишитися символічною, адже малоймовірно, що американські сили підпорядковуватимуться країнам, які забезпечують меншу частину операцій.

Це створює подвійний ризик: для Європи – пришвидшене дистанціювання США, а для Вашингтона – поступову втрату контролю над союзниками.

Як пройшла зустріч Рубіо та Зеленського?