Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Escenario Mundial.
Дивіться також Росія погрожує Фінляндії, як Україні в 2022: чи зможе Кремль відкрити другий фронт на півночі
Як відреагували на російську субмарину?
Морське командування Альянсу підтвердило перебування російської субмарини у водах НАТО. Відповідну заяву оприлюднили у соцмережах.
Фрегат французьких ВМС здійснює спостереження за морськими підступами Альянсу, фіксуючи присутність російського підводного човна, що діє на поверхні біля узбережжя Бретані. НАТО готове захищати наш Альянс, постійно пильнуючи та контролюючи морський простір в Атлантиці,
– написали військові.
За даними UK Defence Journal, ідентифікованим судном є B-261 "Новоросійськ", дизель-електричний ударний підводний човен, що належить до Чорноморського флоту Росії.
Цей підводний човен може перебувати в морі до 45 днів і занурюватися на глибину до 300 метрів. Він озброєний шістьма 533-міліметровими торпедними апаратами, здатними запускати торпеди, міни або крилаті ракети "Калібр", якими Росія часто тероризує Україну.
Військові джерела вважають, що вихід підводного човна на поверхню може свідчити про технічну несправність, після того, як у російських соцмережах з'явилися повідомлення про витік дизельного пального наприкінці вересня. Проте масштаб пошкодження не підтверджують західні джерела.
Як Росія пояснила спливання субмарини?
Чорноморський флот Росії спростував припущення щодо технічної несправності підводного човна. Натомість російські військові пояснили, що екіпаж здійснює плановий міжфлотський перехід після виконання завдань у Середземному морі, не уточнюючи їх зміст.
Також додали, що проходження Ла-Маншу відбувається лише у надводному режимі згідно з міжнародними правилами.
Що відомо про російські провокації?
Нагадаємо, що 3 російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії 19 вересня. Літаки кружляли в Естонії близько 12 хвилин, поки НАТО не підняло у повітря італійські F-35 для їх перехоплення.
Також невідомі безпілотники тричі помітили у Данії. Росіяни, яких підозрюють в атаках, заявили, що вони непричетні.
Загалом у 2025 році щонайменше 9 європейських країн зазнали порушення повітряного простору, зокрема Фінляндія, Норвегія, Данія, Естонія, Литва, Латвія, Польща, Румунія та Молдова. Ці інциденти призвели до активації статті 4 НАТО, що передбачає обговорення ситуації на рівні Північноатлантичної ради.