Інвестиційний банкір, відомий політичний коментатор і блогер Сергій Фурса дав розлоге інтерв'ю 24 Каналу, в якому проаналізував наслідки для Росії українських далекобійних санкцій.

У розмові з журналісткою Дариною Труновою експерт детально пояснив, як удари по російських НПЗ, складах Wildberries і "тіньовому флоту" впливають на російську економіку, настрої всередині країни та загальну здатність Кремля вести війну.

Окремо Дарина Трунова та Сергій Фурса обговорили морську блокаду в Чорному й Азовському морях, можливі наслідки для України, перспективи нових американських санкцій, а також ризики осінньо-зимової ескалації.

Текстову версію великого інтерв’ю Сергія Фурси – читайте на 24 Каналі.

У Татарстані днями палало, тепер в Орську горить один із найбільших НПЗ. На вихідних був і Сизранський, і Ільський НПЗ. І нібито через позапланові ремонти експорт нафтопродуктів із Росії впав до мінімуму за десять років. Але це не кінець, – прогнозують експерти. Він може скорочуватись і далі. Тож нафтовим компаніям доведеться нарощувати експорт непереробленої нафти. Якщо коротко, то як ці всі удари по НПЗ впливають на росіян? Там вже кажуть, що знову є черги на їхніх заправках. Але хочеться розуміти, скільки ж вони втрачають у грошах і як це впливає на їхню здатність вести війну?

Це наближає виснаження російської економіки. Немає прямого ефекту: вдарили, вони понесли втрати, все закінчилося. Є ефект, що удари по Wildberries і удари по НПЗ, фінально лягають на російський бюджет. І це призводить до того, що необхідно більше друкувати рублів.

Вони зараз прийшли до того етапу, коли вже тільки друкарський верстат їм допомагає. Чим більше вони друкують, тим швидше приходить потенційна економічна криза або посилюється існуюча.

Плюс, коли ми говоримо про історію з бензином, то вони зараз активно імпортують бензин. Імпортний бензин, зрозуміло, призводить до зростання внутрішніх цін, які до цього були пільгові. Зростання цін підживлює інфляцію, що також є структурно дуже важливим. Висока інфляція в Росії – це те, що найбільше виснажує економіку.

Тобто такий непрямий вплив існує. Прямий ефект нам, звісно, приємно бачити: як воно палає, приємно дивитися на черги. Але ще один елемент непрямого впливу – це настрої. Насправді економіка – цепереважно про настрої. І коли настрої негативні, то це впливає на подальший економічний розвиток. Бо якщо ви очікуєте, що щось буде погано, то ви робите такі кроки, які це погане наближають.

Якщо ви представляєте бізнес, а в Росії бізнес зараз відчуває, що буде погано, то ви скорочуєте витрати, скорочуєте інвестиційні програми, іноді скорочуєте персонал, не робите інвестиції, що не дає зростати економіці. Плюс дуже активно виводите гроші з країни. Причому зараз це стосується як фізичних осіб, так і бізнесу. Останній рік – рекордні показники по виводу капіталу як бізнесом, так і людьми.

Так, у нас вчора Нацбанк розпочав валютну лібералізацію. Один з улюблених елементів українців – інвестувати на фондових ринках десь у цивілізованих країнах. Це було заблоковано останні кілька років через обмежений вивід капіталу. Зараз все стане легше. Росіяни також виводять гроші на умовні брокерські компанії, які дозволяють інвестувати, але там у середньому виводять вже чи не п'ятсот мільйонів доларів на місяць. Таким чином, це також показник погіршення настроїв.

І черги, удари, ниття в телевізорі, що у них там щось згоріло десь, – це все посилює негативні настрої в Росії, негативні настрої в російській економіці, що нам також допоможе, бо воно сприяє виснаженню економіки.

Інтерв'ю Сергія Фурси – дивіться відео:

Щодо Wildberries теж хочу більш детально зупинитися. Там палали склади під Воронєжем. Один із найбільших – 156 тисяч квадратних метрів – згорів, сподіваємось, повністю. Але якщо коротко підвести підсумки менш ніж за місяць, то їхніх складів Wildberries згоріло або знищено половину, а це півтора мільйона квадратних метрів. Збитки оцінюють у десятки мільярдів, принаймні рублів. Але ми розуміємо, що це впливає і на логістику. Вже говорять, що Wildberries ледь не в Казахстан хочуть переносити. Це більше впливає на настрої росіян чи, зокрема, на економіку, і люди будуть менше купувати одягу й не тільки? Як це все в подальшому буде на них впливати?

Переважно – на настрої. Вплив, навіть якщо весь Wildberries винести, на економіку може бути десь 0,03 відсотка від ВВП. Чи вплив є? Ну, так, є. Чи він може привести до якоїсь значної економічної катастрофи, обвалу і так далі? Ні, не може сам по собі.

Але знову ж таки, це пришвидшує друк грошей. Це створює той негативний настрій, про який ми щойно говорили.

Але як російські удари по українській логістиці не можуть призвести до гіперінфляції, голоду, всіх цих панічних настроїв, так і удари по таких речах не можуть обвалити економіку. Можуть призвести до збитків конкретного бізнесу, але на ВВП, на динаміку ВВП це дуже повільно і помірно впливає.

Стосовно операції "МоЛоЧКа", яка відбувається у морі. Командувач Сил безпілотних систем каже, що вже менш ніж за місяць вони пошкодили 218 суден російського тіньового флоту, з яких в Азовському морі 134, а в Чорному – 84. Так само росіяни скорочують кількість вивезеного збіжжя. Наприклад, за липень падіння експорту зерна з Росії становило майже сорок відсотків. Як ця морська блокада на них впливає? І до яких наслідків це може в подальшому призводити? А потім уже запитаю щодо наслідків для нас, для України?

Для нас це більш болюча історія. Наші атаки по їхніх портах і по Азовському морю спровокували російські атаки по портах (нову хвилю, – 24 Канал). Те, чого дуже давно не було. І тут якраз для нас трошки програшна історія, бо зараз вся велика дельта заблокована, і для нашої економіки це набагато болючіший удар, ніж для російської.

Тому тут ми можемо лише сподіватися, що при модерації Туреччини вдасться якось деескалювати ситуацію на морі, з портами, бо в рамках протистояння ми страждаємо набагато сильніше від цього. Єдиний плюс, що страждає також весь світ, бо і ми, і росіяни – великі експортери. Зараз наш експорт страждає більше, але не суть.

На світовий ринок не потрапляє певна кількість аграрної продукції. Це посилює негативні цінові тенденції на світовому ринку їжі, які додатково зараз посилюються Ель-Ніньйо. Цього року рекордне Ель-Ніньйо за 150 років і так далі. Це буде негативно впливати на врожаї в певних регіонах, які близько до океану.

Запаси минулих років, у тому числі наше зерно, мали б цю ситуацію трохи компенсувати. А зараз, враховуючи, що є проблеми з нашим експортом, з російським експортом і Ель-Ніньйо разом, то ціни вже вийшли на рекордний рівень із 2023 року і, певно, будуть зростати. Тому дуже велике бажання у Туреччини та інших країн світу, в тому числі Глобального Півдня, а також тих, які входять до кола клієнтів Росії, щоб ця портова блокада не продовжувалась.

Адже у нас це ще впливає не тільки на аграрну продукцію, а й значною мірою на металургів. Аграрії можуть притримати врожай, можуть поступово вивозити. А у металургів постійна плинність: вони щодня виробляють і щодня мають експортувати. І коли порти закриті, це дуже сильно впливає.

А як ви думаєте, хто з партнерів нам у цьому зможе допомогти? Чи може тут втрутитися Китай? Зацікавлена, розуміємо, Туреччина. Європейці якось будуть допомагати, чи поки не надто активно лунають такі заклики? Ми чуємо лише із засідань Радбезу ООН, що дійсно це все провокує голод. Але що далі? Чи будуть якось сприяти цьому?

Процеси вже почались. Туреччина тут модерує. Хто стоїть за Туреччиною? І Китай, і Індія в першу чергу, а і там, і там по півтора мільярда людей. І Китай, і Індія дуже залежать від імпорту харчів і від цін на продукти харчування, власне тому вони зацікавлені.

Але це такий загальний інтерес. Ніхто не зацікавлений у тому, щоб зростали ціни на продукти харчування, тому що зараз інфляція – один із найбільших викликів у розвиненому світі і в Америці, і в Європі.

Останні кілька років світ переживає cost of living crisis, коли дуже зросла вартість життя через інфляцію, яка була спровокована роками друкування грошей і потім ще ковідом.

Тому це зараз дуже чутливе питання як, в принципі, для всіх країн світу. Я думаю, що тут може бути тиск, і, з часом, не відразу, звісно, ми можемо отримати певний результат.

Ігор Луценко запропонував взагалі бити по Балтійському морю, по російських суднах там, і перекрити морські шляхи, що теж буде призводити до дефіциту російського бюджету. Що ви про це думаєте? Якщо враховувати, наприклад, що буде якесь перемир'я, то, скоріше за все, по Балтиці ми теж навряд чи будемо бити, і це теж буде входити в рамки цих перемовин?

Я думаю, що це якісь фантазії. Все ж таки досяжність балтійських портів – трошки інша історія.

Плюс треба розуміти, чому у нас так успішно все виходило в Азовському, Чорному морі? "Старлінк" працює. Над Балтикою ніякий український "Старлінк" працювати не буде.

Хоча, звісно, ми очікуємо від американців такого рішення. Можливо, все-таки щось у них у цьому напрямку буде рухатись.

Але якщо його немає, то навряд чи ми можемо фантазувати. Це небезпечні фантазії, занадто великі очікування створюються.

Ще щодо Каспійського моря хочу вас запитати. З’явилася інформація, що Україна погодилась не завдавати ударів по танкерах з казахстанською нафтою і їхньою інфраструктурою. Про це пише Bloomberg. Згідно з цією домовленістю, суди не повинні бути під українськими санкціями, перевозити російську нафту і належати російським фізичним або юридичним компаніям. Чому все-таки ми на це пішли? Чи це американці нас до цього схилили в першу чергу? І чи можна так стверджувати, що казахстанська нафта – це лише їхня нафта, а не російська?

Так, можна. І для мене питання – навіщо ми на це йшли, коли ми били по казахстанській нафті, по американських компаніях, які там вивозять? Бо це нам прям було дуже невигідно, і це не має жодних логічних пояснень. Може, просто СБУ не розібралося: щось їде – ми б'ємо. Але це єдине пояснення.

Тому що нам невигідно бити по інших країнах, які продають нафту, бо ми зацікавлені в дешевій нафті. І коли ми б'ємо по російському танкеру – то все ясно. Але з казахстанським – зовсім інша історія, тому це не мало пояснення з самого початку, навіщо ми це робили.

Не можу не обговорити зиму, яку у нас обговорюють постійно, майже щодня. Що нам потрібно готуватися, що у нас поки що немає ракет до Patriot, нам важко збивати російську балістику. Як ви думаєте, чи дійсно може бути вирішальна битва цієї осені перед важкою зимою у нас і, можливо, важкою зимою в Російській Федерації? Бо Зеленський теж казав, що ми будемо намагатися зробити їхні умови перебування під час зими нестерпними. То чи дійсно зараз буде ескалація з обох сторін, щоб потім зійтися на якомусь умовному перемир’ї? Чи навряд чи ви очікуєте взагалі якогось перемир'я?

Ні, звісно, ніякого перемир'я найближчим часом не буде. Тим більше, що наша спроможність вдарити по російських енергетичних потужностях набагато нижча, ніж російська спроможність, і тому тут взагалі неспівставно.

Не треба думати, що ми якось можемо зіпсувати росіянам зиму в Москві чи в Петербурзі. Не буде цього, тому давайте без цих дурних очікувань.

Щодо вирішальної битви – ми постійно чуємо ці вирішальні битви, вирішальні битви. Ніяких вирішальних битв поки що не буде. Йде війна на виснаження, і росіяни зараз, звісно, ескалюють. Але вони залазять у запаси, витрачають набагато більше ракет, ніж виробляють. Тобто найближчим часом вони знову візьмуть паузу, а далі, напевно, будуть робити зимову ескалацію, бо зиму вони бачать як свою перевагу.

Тут немає жодної мотивації у Путіна домовлятися перед зимою, тому що він думає, що зима для нас буде великим викликом, а для нього – ні.

А яка буде зима? Дуже суттєво все залежить від погоди насправді. Ми зараз можемо лише сподіватися, що зима буде стандартна, зима часів глобального потепління, часів зміни клімату, а не така, як минулого року з великими морозами. Бо від погоди дуже, дуже багато буде залежати.

І також по електриці все набагато краще, ніж по теплу. Ми маємо розуміти, що це дуже сегментована історія. Це про Київ, це не про всю Україну. Є Київ, є деякі міста, які ближче до фронту, ближче до Російської Федерації. Там може бути дуже дискомфортно з погляду теплої зими, якщо будуть значні удари.

У той же час наші об'єкти генерації електроенергії дуже часто знаходяться за межами досяжності російських ракет, і росіяни там тільки на електричну логістику зможуть впливати. Ми зараз бачимо, що крилаті ракети, "Шахеди" – це все практично збивається, і все, що за межами цього радіусу п'ятсот кілометрів, ймовірність, що росіянам вдасться щось уразити, дуже низька.

Тому, можливо, будуть проблеми в деяких містах, як-от Київ, з теплом. І тут усе впирається в погоду. Тому від погоди дуже багато буде залежати. Але ми маємо готуватися до дуже складної зими, маємо до цього бути готові безумовно. Та водночас не треба впадати у відчай. Ми просто маємо морально бути готові.

І нагадаю, що минулого тижня було чотири дуже спекотних дні, і ми пройшли їх абсолютно без відключень. Так, до речі, і Денис Шмигаль про це теж казав, що це можна вважати нашим досягненням, успіхом, що вдалося без вимкнень електроенергії це все пройти.

До Палати представників уже внесли законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. Потім, зрозуміло, якщо всі вже проголосують, Трамп має поставити свій підпис. Як ви думаєте, чи ці санкції вплинуть суттєво на Російську Федерацію? Чи вони просто мали би бути ухвалені ще декілька років тому, щоб вони працювали?

Краще пізно, ніж ніколи. Тому, якщо будуть ухвалені, – так, вплинуть. Подивимось, як воно буде працювати.

І знову ж таки, немає зараз якихось магічних санкцій, які включили, і російська економіка відключилася. Але люди дуже часто не розуміють, що санкції працюють, навіть ті, які зараз діють, а їх дуже багато введено. І ви просто не можете порівняти спроможності Росії зараз і ті спроможності, які були б у Росії, якби санкцій не було. Це були б дуже різні супротивники.

Тому додаткові санкції – це завжди плюс.

Це знову ж таки до того, з чого ми починали цю розмову: про виснаження російської економіки, про те, що це процес досить довгостроковий, але вони самі все роблять для того, щоб він почався і щоб він ішов

І чим швидше цей процес іде, тим швидше Росія втратить здатність вести війну. А власне, ці американські санкції будуть сприяти пришвидшенню цього процесу.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.