Під час зустрічі Сі Цзіньпін заявив Чжен Лівень, що об'єднання Тайваню з Китаєм є "історичною неминучістю". Про це пише The Financial Times.

Дивіться також Ключовими будуть дії однієї людини: британський полковник назвав умови початку третьої світової

Чому була присвячена рідкісна зустріч Сі та лідерки опозиції Тайваню?

Сі Цзіньпін наголосив, що Китай хоче активніше співпрацювати з усіма політичними силами Тайваню.

Він також дав зрозуміти, що Пекін вважає острів своєю територією і не виключає силового сценарію, якщо той у майбутньому чинитиме опір. За словами Сі, попри швидкі зміни у світі, зближення між людьми по обидва боки Тайванської протоки він вважає неминучим історичним процесом.

Водночас глава КНР підкреслив, що ідеї незалежності Тайваню підривають мир у регіоні.

У відповідь Чжен Лівень заявила, що сторони можуть разом працювати над "відродженням китайської цивілізації". Вона також зазначила, що попри різні політичні системи, люди по обидва боки протоки мають поважати одне одного і рухатися до зближення.

Поїздка Чжен, яку вона назвала "історичною подорожжю заради миру", відбувається на тлі посилення військових навчань Китаю навколо Тайваню після обрання там президента Лай Чін-те від правлячої Демократичної прогресивної партії.

На відміну від цієї партії, "Гоміндан" традиційно підтримує тісніші зв'язки з Китаєм. Хоча контакти між його керівництвом і китайськими посадовцями не є рідкістю, жоден чинний лідер партії не зустрічався із Сі з 2016 року.

Поїздка Чен відбувається трохи більше ніж за місяць до запланованого візиту президента США Дональд Трамп до Пекіна в середині травня.

Аналітики припускають, що Сі може тиснути на нього, щоб змінити позицію США щодо підтримки Тайваню та скоротити продаж зброї Тайбею.

Під час шестиденного візиту Чжен Лівень також відвідала Шанхай і Нанкін, де біля мавзолею Сунь Ятсен закликала обидві сторони уникати збройного конфлікту. У Нанкіні вона також наголосила, що всі політичні сили в Тайбеї мають "дотримуватися консенсусу 1992 року та виступати проти незалежності Тайваню". Цей консенсус означає домовленість між неофіційними представниками Пекіна і Тайбея про те, що обидві сторони визнають існування "одного Китаю", але не уточнюють, під чиєю владою.

Політолог Лев Нахман з Національний тайванський університет зазначив, що позиція Чжен відповідає її політичній лінії в "Гоміндані", яка ближча до риторики материкового Китаю. Водночас він підкреслив, що в самій партії немає повної єдності, і не всі її лідери так активно виступають проти незалежності Тайваню.

Що цьому передувало?

  • Лідерка партії "Гоміндан" Чжен Лівень прийняла запрошення генерального секретаря КПК Сі Цзіньпіна відвідати Китай із 7 по 12 квітня.

  • Брахма Челлані, індійський геостратег і оглядач, вважає Дії Дональд Трамп проти Куби можуть стати прикладом для Сі Цзіньпін у питанні Тайваню. Суть підходу – не пряме вторгнення, а поступовий тиск. Йдеться про створення кризи, зокрема через обмеження постачання енергії. Це б'є по всій країні: зникає електрика, зупиняється транспорт, виникають проблеми з водою, лікарнями та продуктами. Такий тиск може змусити країну ослабнути без великої війни. Автор припускає, що Китай може застосувати подібну тактику проти Тайваню – наприклад, блокувати або затримувати постачання палива. Оскільки острів сильно залежить від імпорту енергії, це швидко спричинить кризу й послабить економіку. Головна ідея – не швидка атака, а поступове виснаження. Такий підхід складніше сприймати як привід для війни, тому інші країни можуть не втрутитися.

  • Китай розмістив понад 200 переобладнаних на дрони винищувачів J-6 біля Тайванської протоки, які можуть бути використані для виснаження систем ППО у разі конфлікту. Експерти вважають, що Китай може здійснити масовану комбіновану атаку з використанням різних типів авіації, ракет та безпілотників для досягнення своїх цілей щодо Тайваню.