Експерти вважають, що така політика, як і всі попередні, зазнає невдачі. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Wall Street Journal.

Дивіться також Трамп може готувати масштабну угоду з Росією та Китаєм щодо поділу сфер впливу у світі, – NYT

Чому підхід Трампа до Росії не є вдалим

Критики та прихильники американського лідера вважають, що його політика щодо Росії є революційною, адже він намагається налагодити відносини з Москвою, попри її війну в Україні. Це може розцінюватися як зрада американських цінностей або як "геніальна" спроба геополітичного перегрупування проти Китаю.

Проте президент Інституту Йорктаун Сет Кропсі та науковий співробітник цього ж інституту Гаррі Хейлем кажуть, що така політика є цілком звичайною. За їхніми словами, вона зазнає невдачі, якщо Трамп не спробує зробити щось по-справжньому радикальне.

Там пояснюють, що об'єднання Німеччини та розпад Радянського Союзу відкинули Росію назад у євразійський степ і відродили менші держави Східної Європи, включаючи Польщу, країни Балтії, Білорусь, Україну та чорноморські держави.

Зі слабкістю Москви та відсутністю загрози німецької експансії раптом стало можливим побудувати цілісну європейську систему безпеки, щоб блокувати російські завоювання. Це було б можливо, якби до неї були повністю інтегровані Польща та Україна – єдині країни між Німеччиною та Росією, які достатньо великі, щоб мати значні збройні сили.

Втім, з 1989 року адміністрації Білого дому обрали інший підхід. Американські президенти вважали, що краще налагоджувати відносини з Росією, а не підтримувати стратегічний баланс у Європі.

Зокрема, коли СРСР розпався, адміністрація Джорджа Герберта Вокера Буша намагалася підтримати тодішнього лідера союзу Михайла Горбачова. Тоді команда американського лідера відкинула пропозиції України, адже там вважали дрібний націоналізм значнішою проблемою, ніж відродження "російської могутності".

Білл Клінтон також зробив Москву пріоритетом. Окрім цього, його команда розглядала можливість створення псевдопреференційної ролі для Росії в європейських структурах безпеки через перекривання договірних домовленостей і змусила Україну здати свою ядерну зброю без офіційних гарантій безпеки або реальної фінансової підтримки.

Щодо Барака Обами та його адміністрації, то вони були зосереджені на "перезавантаженні" відносин з Москвою, що дало тільки невеликі результати для європейської безпеки.

Автори матеріалу нагадують, що у своєму горезвісному інциденті з відкритим мікрофоном у березні 2012 року Обама сказав російському президенту Дмітрію Медведєву, що після переобрання він матиме "більше гнучкості", зокрема в питаннях протиракетної оборони.

Проте вторгнення Росії в Україну у 2014 році змусило адміністрацію скоротити свої плани щодо "перезавантаження" відносин. Водночас Обама дозволив Франції та Німеччині зберегти економічні зв'язки з Росією, попри порушення нею суверенітету демократичної держави.

Адміністрація Джо Байдена теж хотіла перезавантажити відносини з Росією, коли організувала саміт з російським диктатором Владіміром Путіним через шість місяців після інавгурації президента та за сім місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У зв'язку з цим друга адміністрація Трампа, яка прагне налагодити відносини з Москвою, виглядає далеко не радикальною та приреченою на провал.

Єдине питання полягає в тому, чи доведе Трамп, що він все-таки є руйнівником, і зробить в переговорах з Україною те, чого не вдалося жодному президенту після 1989 року: протистояти Росії та перемогти її,
– кажуть експерти.

Водночас там зазначають, що Трамп не може досягти мирної угоди між сторонами війни. А також додають, що Україна виявилася жорстким і енергійним партнером у переговорах.

Проте Київ обережно дав адміністрації Трампа те, чого вона хотіла: згоду на переговори. Його єдиною вимогою було, щоб переговори розпочалися з припинення вогню та не мали попередніх умов.

Однак, Росія наполягає на тому, що Україна має піти на капітуляцію та не вести переговори. Тому адміністрація Трампа, яка хоче укласти будь-яку угоду, швидше за все, була б готова на це, але в Білому домі зрозуміли, що не можуть змусити Київ укласти таку угоду.

На думку оглядачів, єдиний шлях вперед – накласти на Росію достатні санкції, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів. Це було б різким розривом з недавньою історією, адже навіть за адміністрації Байдена, яка після лютого 2022 року проводила найбільш конфронтаційну політику щодо Москви з 1989 року, США вагалися надати Україні сучасне військове обладнання, побоюючись спровокувати "ескалацію" з боку Росії.

Цей підхід прирік на смерть десятки тисяч українців і не дав Україні можливості створити таку загрозу нападу, яка змусила б Москву сісти за стіл переговорів.

Автори матеріалу додають, що США потрібно надати Україні, Польщі та країнам Балтії перевагу над Росією. Така політика зобов'яже військовий персонал, розвідку та інші засоби підтримки під керівництвом США долучитися до військового розгортання під керівництвом Європи на українській території й гарантуватиме суверенну незалежність України та її приєднання до Заходу.

Оглядачі наголошують, що єдиною відповіддю від США для Росії є ефективне стримування, в іншому випадку історія з численними провалами Америки може повторитися.