Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на публікацію дипломатичного кореспондента Едварда Вонга для The New York Times.

Цікаво Допомога Україні та іншим – не основна причина: чому бюджет США тоне у боргах

Чому Трамп прагне домовитися з Росією та Китаєм

Автор наголошує, що минулого тижня Трамп заявив, що хоче нормалізувати торгівлю з Росією, нібито для того, щоб зменшити тиск на Москву щодо врегулювання війни з Україною. Також він намагається обмежити наслідки власної глобальної торгівельної війни, закликаючи лідера Китаю зателефонувати йому.

Деякі аналітики стверджують, що дії та заяви президента США свідчать про те, що він, можливо, уявляє собі світ, у якому кожна з трьох так званих "великих держав" – Сполучені Штати, Китай і Росія – домінує у своїй частині земної кулі.

Це було б поверненням до імперського стилю правління 19 століття,
– наголошує Вонг.

Так, Дональд Трамп заявив, що хоче забрати Гренландію у Данії, приєднати до США Канаду та відновити американський контроль над Панамським каналом. На думку журналіста, це є найяскравішою ознакою бажання президента США розширити сферу американського впливу у Західній півкулі.

"Президент США критикував союзників і говорив про можливість виведення американських військ з усього світу. Це може бути вигідним для Росії та Китаю, які прагнуть зменшити американську присутність у Європі та Азії. Трамп часто хвалить президента Росії Владіміра Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна як сильних і розумних людей, які є його близькими друзями", – мовиться у матеріалі.

Моніка Даффі Тофт, професорка міжнародної політики у Школі Флетчера Університету Тафтса, сказала, що лідери Сполучених Штатів, Росії та Китаю прагнуть до "уявного минулого, яке було б вільнішим і славетнішим".

Деякі уважні спостерігачі за Дональдом Трампом, зокрема посадовці з його першої адміністрації, застерігають від думки, що дії та заяви президента США є стратегічними. Бо хоча Трамп може мати тверду позицію щодо низки питань, зокрема імміграції та торгівлі, у нього немає бачення світового порядку.

Цікаво, що Китай усе ж не збирається поступатися США у сфері впливу на Західній півкулі. Так, китайські чиновники погрожують перешкодити гонконзькій компанії продати свій бізнес, що керує двома портами в Панамському каналі, американським інвесторам.

Водночас Америка також не планує поступатися своїми партнерствами в Азії. Держсекретар США Марко Рубіо, який має більш традиційні погляди на зовнішню політику, ніж Дональд Трамп, стверджував, що Сполучені Штати збережуть свої військові альянси в Азії. Ці альянси дозволяють їм базувати війська по всьому регіону.

Ми не говоримо про сфери впливу. Сполучені Штати – це індо-тихоокеанська країна. У нас є відносини з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами. Ми збираємося продовжувати ці відносини,
– сказав Рубіо.

Як цей погляд Трампа впливає на війну в Україну

Деякі аналітики кажуть, що підхід Дональда Трампа до війни в Україні відповідає концепції сфер впливу.

"Сполучені Штати ведуть переговори з іншою великою державою – Росією – про те, як визначити кордони меншої країни, і самі намагаються контролювати природні ресурси", – пише автор.

Едвард Вонг зазначає, що Дональд Трамп прагне закріпити статус-кво щодо деяких тимчасово окупованих українських територій, що може бути розцінене як спроба формалізувати російський контроль над ними. Паралельно з цим, підписання угоди про співпрацю у сфері корисних копалин, яка відкриває доступ США до українських ресурсів, викликає занепокоєння критиків. Вони вважають, що такий крок може призвести до де-факто поділу країни, що нагадує практики великих держав у колоніальну добу.

Трамп запропонував умови врегулювання, які були б вигідними переважно для Росії, зокрема визнання США суверенітету Росії над Кримом та визнання російської окупації великих територій на Сході України. Минулого тижня Дональд Трамп, видається, навіть відмовився від своєї вимоги, щоб Росія погодилася на негайне припинення вогню з Україною,
– мовиться у матеріалі.

Політика Трампа щодо Путіна та Росії, а також його постійний скептицизм щодо ролі Америки в НАТО, також викликали занепокоєння серед європейських країн щодо потенційного зменшення присутності США в їхній географічній сфері. Те саме стосується Тайваню та безпеки в Азії.