Про це йдеться в матеріалі Бена Холла для видання Financial Times.

Цікаво Зеленський поговорив із прем'єром Словаччини Фіцо

Як у ЄС бачать членство України?

За оцінками Єврокомісії, повна відповідність критеріям членства може зайняти 10 – 15 років. Водночас країни ЄС остерігаються повторення угорського сценарію, де за правління Віктора Орбана відбувся відкат від демократичних стандартів.

Окремим фактором напруги є зростання невдоволення в оточенні президента Володимира Зеленського через повільність процесу інтеграції, адже, на думку Києва, українці фактично платять високу ціну за безпеку Європи.

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Журналіст нагадав, що Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року – через чотири місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало символом підтримки з боку Євросоюзу та важливим політичним сигналом. Очікується, що членство допоможе гарантувати суверенітет України, сприятиме її економічному відновленню та стане частиною потенційної мирної угоди з Росією.

Втім, стандартні процедури розширення ЄС виявилися надто повільними для нинішніх умов. Зокрема, ідея вступу України до 2027 року, яка обговорювалася в межах мирних ініціатив, була відхилена як нереалістична.

Які альтернативні ідеї пропонували для України в Євросоюзі?

У відповідь у Єврокомісії запропонували концепцію так званого зворотного розширення" – варіант, за якого країна може приєднатися до ЄС раніше, але з обмеженими правами, які розширюватимуться поступово.

Ця ідея викликала критику серед держав-членів. Зокрема, її вважають такою, що підриває принципи ЄС і створює нерівні умови для інших кандидатів. Крім того, повноцінне членство потребує ратифікації всіма 27 країнами, що може стати проблемою, наприклад, у Франції, де значна частина суспільства скептично ставиться до подальшого розширення.

Довідка! Зворотне розширення – це концепція прискореного, поетапного вступу України до ЄС, який працює за принципом "інтеграція вже зараз, реформи в процесі". Якщо зазвичай країна спочатку виконує всі вимоги, а потім стає членом, то тут порядок змінюють: Україна отримує доступ до переваг ЄС (ринків, грошей, спільних рішень) поетапно, не чекаючи десятиліттями фінального підписання всіх паперів.

Головна мета – максимально швидко "прив'язати" Україну до Європи, щоб цей процес став незворотним ще до офіційного завершення всіх бюрократичних процедур.

На цьому тлі Франція та Німеччина запропонували альтернативний підхід – асоційоване членство. Він передбачає участь України в інституціях ЄС без права голосу, поступову інтеграцію до спільного ринку та участь у зовнішній політиці Євросоюзу, але без доступу до всіх фінансових інструментів на ранньому етапі.

Такий формат, на думку експертів, може стати компромісом: з одного боку, дасть Україні чітку перспективу членства, з іншого – дасть змогу підготувати громадську думку в країнах ЄС. Водночас існує великий ризик, що Київ сприйме це як затягнуте очікування без реального прогресу.

Окрему увагу в ЄС приділяють безпековому компоненту. Серед пропозицій – залучення України до механізмів колективної оборони ЄС, розширення співпраці у сфері оборонної промисловості та довгострокова фінансова підтримка української армії.

У Євросоюзі сподіваються, що запуск переговорів уже цього літа, чітка дорожня карта та фінансовий пакет на 90 мільярдів євро допоможуть зменшити напругу у відносинах з Києвом. Утім, попереду ще багато складних рішень.

До речі, політолог Ігор Рейтерович в етері 24 Каналу назвав пропозицію Франції та Німеччини щодо символічного членства України в ЄС – неповагою. Експерт відзначив, що Україна виконує всі вимоги для реального вступу та багато років воює за європейські цінності.

Звідки з'явилася ідея про символічне членство та яка реакція України?

  • Видання FT писало, що Німеччина виступає за формат асоційованого членства. Така модель передбачає участь України в засіданнях лідерів ЄС, однак без права голосу. Крім того, Київ не матиме доступу до спільного бюджету Євросоюзу.

  • Франція, своєю чергою, пропонує надати Україні статус інтегрованої держави. У цьому разі країна також не отримуватиме фінансування ЄС і не матиме доступу до спільної аграрної політики доти, доки не стане повноправним членом блоку.

  • Володимир Зеленський відреагував на цей матеріал ЗМІ, зазначивши, що Україна заслуговує на повноправне членство в ЄС, а не на символічне. Президент підкреслив, що Україна реально захищає Європу, і закликав відмовитися від символічних союзів без реальних гарантій.

  • Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що вступ України до ЄС до 2028 року є нереалістичним. Німецький лідер підкреслив, що Україна має виконати умови, зокрема дотримання верховенства права та боротьбу з корупцією, перед вступом у ЄС.