Ситуація на Донбасі та дзвінок Путіну
Зеленський поговорив з Путіним та Макроном, потім поїхав до Ердогана, пообіцяв продавати землю та легалізувати гральний бізнес. В цей час в Україні відбулось підготовче засідання Верховної ради 9-го скликання. За депутатами тепер буде стежити "Великий брат", а найбільша фракція ще до початку роботи нового парламенту розділилась на 15 груп. Крім того, потенційний генпрокурор анонсував карколомні зміни у судах і прокуратурі та пообіцяв море посадок. Тиждень вийшов дуже насичений.
Читайте також: Голобородько VS Зеленський: кандидати у нардепи від "Слуги народу" пояснили, чому пішли у Раду
6 серпня, не дивлячись, на діючий режим припинення вогню, в результаті ворожого обстрілу в зоні проведення Операції об'єднаних сил одномоментно загинуло четверо українських воїнів. Подія не пересічна і президент не міг залишити її без уваги. Вже зранку 7 серпня Володимир Зеленський провів термінову розмову з президентом Росії.
Я сказав, що це нас не наближує до миру. Я дуже вас прошу вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивство наших людей,
– заявив на брифінгу Зеленський.
Ця фраза викликала гостру реакцію в українському суспільстві, мовляв, немає ніякої "тої сторони". І це зрозуміло – треба визнавати, що з Україною воює Росія, а не якесь там "апалчєніє". Проте, я б сприймав цей вислів скоріше як фігуру мови, над якою ще треба попрацювати і в команді президента це теж розуміють. Інша річ, на яку звернули увагу в Україні – це відповідь Путіна.
"Підтверджено також виняткову важливість послідовної реалізації Мінських домовленостей, включаючи юридичні аспекти надання ДНР і ЛНР особливого статусу", – йшлося у відповіді.
Проте і тут українська сторона відповіла достойно. Позиція української влади чітка.
Зеленський у Туреччині
Вже перебуваючи у Туреччині, президент України, як і обіцяв, провів телефонну розмову з президентом Франції. Зустріч у Нормандському форматі, про яку просить український президент, – необхідна. Навряд чи вона щось суттєво змінить, але на ній можна буде розставити, так би мовити "усі крапки над і". А це дасть новій українській владі чітке розуміння, на що і на кого можна розраховувати.
І на завершення дня питання російської агресії проти України обговорювали в Туречині.
Я думаю, що було би справедливо, якщо б ми зараз вшанували хвилиною мовчання наших загиблих,
– заявив Зеленський у Туреччині.
Хвилина мовчання
Президент Туречини вчергове підтримав територіальну цілісність і суверенітет України.
Ми будемо продовжувати нашу боротьбу. І бажаю, щоб нам нарешті в якийсь із днів вдалося досягнути позитивного результату,
– сказав Ердоган.
Зеленський та Ердоган
Реакція Зеленського на вбивства українців достатньо чітка і, що не мало важливо, дуже людяна. Можна, звісно, спробувати критикувати його і говорити, що все президент робить не так. Але є один дуже чіткий маркер, який говорить про зворотнє. Якщо на російському телебаченні критикують українську владу, значить ми усе робимо вірно. Взагалі іноді здається, що вони існують тільки для того, аби українці об'єднувались і гуртувались.
А ще Зеленський зустрівся з турецьким бізнесом і запропонував їм інвестувати в Україну на умовах захисту цих вкладень. І це найважливіше. Якщо новій владі вдасться залучити іноземні інвестиції в Україну, це буде найкращою гарантією нашої безпеки. Адже усі держави будуть захищати свої гроші, вкладені в нашу країну. Зеленський не просто кличе інвесторів, він пропонує цілком конкретні напрями інвестицій.
Ми проінвестуємо в нашу інфраструктуру щонайменше 20 мільярдів доларів. Восени ми приймаємо закон про коніесії. В цьому році ми обов'язково проведемо земельну реформу. Ми легалізуємо азартні ігри, а саме – роботу казино в п'ятизіркових готелях,
– розповів Зеленський турецькому бізнесу.
Звісно, навколо зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення купа маніпуляцій. Але тут варто пам'ятати, що в жодній країні Європи подібного мораторію не існує. Натомість, він є в Демократичні Республіці Конго, Північній Кореї, на Кубі та у Венесуелі. Це явно не ті країни, на які варто рівнятись.
Початок робти ВРУ та претенденти на головні посади
А в цей час в Україні у Раді провели перше підготовче засідання, на якому вже визначили дату початку роботи парламенту – 29 серпня. А ЦВК опублікувала списки обраних народних депутатів. У парламенті буде 254 "слуги народу", тепер – офіційно. Такої великої фракції у парламенті не було ще ніколи.
Читайте також: З якими проблемами зіткнуться нові парламент та уряд
Тож побоювання стосовно того, що усіх цих людей буде складно контролювати тільки посилюється. Основний претендент на посаду голови фракції Давид Арахамія запропонував контролювати голосування депутатів за допомогою системи, яку вони умовно назвали "великий брат". І це поневолі нагадує про Орвелла і його утопію, де великий брат стежить за кожним. Проте мова йде усього лише про алгоритм, який відслідковуватиме тенденції голосування депутатів.
А от на практиці організовувати роботу своїх депутатів вони будуть, об'єднавши їх у групи по 16-17 чоловік. І тут власне нічого нового. У законі про регламент Верховної ради так і сказано заступників голови фракції може бути не більше ніж 1 на 15 депутатів. Головуватиме в українському парламенті, ймовірно, голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков.
Читайте також: Голобородько VS Зеленський: чим встиг прославитись Андрій Богдан
А ще стало ясно хто, зі "слуг народу", який комітет у Раді очолить. Нарешті офіційно назвали і претендентів на посаду прем'єр-міністра.
Офіційно назвали і претендентів на посаду прем'єр-міністра
Коли дивишся на цих людей стає ясно: безпрецедентного підвищення пенсій, зарплат і соцвиплат не буде. Зате, ймовірно, будуть ліберальні реформи в економіці. І тут ще одна цікава заява від Давида Арахамії.
Ми хочемо одразу ж пакетне голосування по економічних законах, по дерегуляції, там 30-40, можливо, навіть 50 законів,
– заявив Арахамія.
Якщо підсумувати, то точно стає зрозуміло одне: у "слуг народу" поступово з'являється бачення того, що вони будуть робити у найближчі місяці. Так у них точно ще буде багато труднощів і суперечок, але певний вектор руху вже закладений. Крім того, назрівають глобальні зміни і у правовій галузі. Реформи у судовій системі, прокуратурі, Національній поліції, перезапуск Нацагенції з запобігання корупції. Невже усе це запрацює?
Це обіцяє головний претендент на посаду генпрокурора Руслан Рябошапка в інтерв'ю 24 каналу
Інтерв'ю Рябошапки та наслідки
► Військова прокуратура
А зараз я вам розкажу, як працюють засоби масової інформації і для чого вони потрібні. Відповідаючи на моє питання про долю військової прокуратури, Руслан Рябошапка сказав наступне: "Моя позиція в тому, що я не бачу необхідності існування військової прокуратури". Вже наступного дня орли головного військового прокурора Анатолія Матіоса розродились колективною заявою: "Вважаємо наприйнятними заяви щодо непотрбіності військової прокруатури".
Читайте також: Я не бачу необхідності в існуванні військової прокуратури, – Рябошапка
Військові прокурори радо звітують про кількість справ, які вони ведуть та допитів, які провели.І тут хочеться нагадати, що згідно з Конституцією прокуратура в Україні має тільки 3 функції: підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та представництво інтересів держави в суді. Як бачите, немає у прокуратури такої функції, як розслідування. Більше того, військові злочини, згідно з законом, має розслідувати Державне бюро розслідувань.
Та разом з тим військова прокуратура і її прокурори неодноразово потрапляли до гучних скандалів. Військового прокурора АТО звинувачували у незаконному збагачені. Або так звана "Вертолітна справа податківців", яку теж вели військові прокурори. Пам'ятаєте, як усе гучно починалось? декілька десятків затриманих, військові гвинтокрили, обшуки по усій країні. А знаєте, як усе закінчилось? Усіх затриманих відпустили. Справа зависла. А в фіналі може дійти до Європейського суду і тоді буде відшкодування.
►Робота Вищої кваліфкомісії суддів
А ось ще один наслідок роботи журналістів. Я спитав у Руслана Рябошапки, що вони планують робити з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка відповідає за формування судівського корпусу. Він відповів про її перезапуск. А вже наступного дня Заступник голови цього органу сам пішов у відставку.
Тому коли пан Андрій Богдан каже про непотрібних журналістів, я щиро дивуюсь. Звісно, можна і далі продовжувати давати інтерв'ю теслі – це зручно і комфортно. Але тесла не задасть питань, які допоможуть зробити нашу країну кращою. А президент здається закликав робити все разом.
Читайте також: Вища кваліфкомісія суддів – жертва номер один, – Рябошапка анонсував перезапуск органу
Ось такий насичений тиждень видався. Але навіть у такому морі подій і новин кожен з вас зможе розібратись, адже щотижня я, Антон Голобородько, розповідаю, що в цій країні відбулось насправді.