Про підозру олігарху повідомили НАБУ та САП 7 вересня. До речі, це не перше підозра Коломойського – 2 вересня йому вручили підозру одразу за кількома статтями. Зокрема, вони стосуються легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом.
Дивіться також Ігор Коломойський без "кофе" в СІЗО: біографія найвідомішого олігарха країни
Що відомо про нову підозру Коломойському
Детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ “Приватбанк” та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень,
– заявили у Національному антикорупційному бюро.
Там пояснили, що, за даними слідства:
- у січні – березні 2015 року Коломойський, бувши тоді главою Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами “Приватбанку”, щоб фінансувати підконтрольну йому офшорну компанію та збільшити власну частку у статутному капіталі банку;
- для цього банк штучно зобов’язали виплатити вищезгаданій компанії понад 9,2 мільярда гривень нібито для зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю;
- далі частину суми – понад 446 мільйона гривень – перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Це зробили, щоб легалізувати гроші.
Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ “Приватбанк”. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу “Приватбанку” на виконання вимог Національного банку України,
– заявило слідство.
У НАБУ назвали всіх підозрюваних у справі. Ними виявились:
- колишній кінцевий бенефіціарний власник “Приватбанку”, організатор групи;
- колишній голова правління “Приватбанку”;
- заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов'язаної з “Приватбанком”;
- заступник голови правління “Приватбанку” – директор казначейства;
- начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства “Приватбанку”;
- заступник керівника Департаменту з обслуговування ЛОРО-банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу “Приватбанку”.
Що загрожує підозрюваним
У Національному антикорупційному бюро розповіли, що дії підозрюваних кваліфікували за трьома статтями кримінального кодексу України:
- 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- 209 – легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- 366 – погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали.
Окрім того, НАБУ затримало заступника керівника напрямку – директора департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов'язаної з “Приватбанком”.
Слідчі пояснили, що розслідування триває та пригадали, що це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами “Приватбанку”. Адже в жовтні 2022 року НАБУ і САП заявили, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства.
Вже 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.
Деталі справи “Приватбанку” / Інфографіка НАБУ
Дивіться також Нові схеми корупції: за що засудили топменеджерів "Приватбанку"
Коломойський вже перебуває у СІЗО: коротко
- 2 вересня 2023 року Ігорю Коломойському повідомили про підозру за статтями про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
- За даними слідства, він шахрайським шляхом заволодів понад 570 мільйонами гривень. Далі легалізував кошти, вивівши їх за кордон.
- У цей же день Коломойському обрали запобіжний захід – його взяли під варту на 2 місяці з можливістю внесення застави у понад 500 мільйонів гривень. Тобто у СІЗО він пробуде щонайменше до 31 жовтня 2023 року, якщо не внесе заставу.
- Згодом адвокати олігарха заявили, що він не вноситиме заставу. Однак вони подаватимуть апеляцію.
- 6 вересня мало відбутись засідання в Київському апеляційному суді щодо справи Ігоря Коломойського. Проте воно не відбулося через відсутність матеріалів – тобто рішення ще не надійшло в інстанцію. Засідання перенесли на 25 вересня 2023 року.