Про це та багато іншого радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк розповів 24 Каналу в інтерв'ю нашій Катерині Соляр. Перша частина інтерв'ю – за посиланням.
Також цікаво Війна буде довгою, та чи готові до цього на Заході: що про Україну пишуть іноземні ЗМІ
Черговий маразм Медведєва
Я дивлюся, що в очікуванні "Рамштайну" Медведєв знову заговорив про ядерні погрози. Не знаю, чи бачив колись Медведєв ядерну кнопку, бо мені здається, що навіть в той час, коли він був заступником Путіна, він її не бачив.
У руки йому точно її не давали, бо то не просто мавпа з гранатою, то інфузорія в туфельках. Боялися, певно, доручити йому таку місію. Але знову хто про що, а Медведєв, коли дістає до клавіатури, починає говорити про ядерні загрози.
Давайте я вам про Медведєва поясню, як буде відбуватися далі. Перше – коли Росія програє, Медведєв одним з перших буде давати свідчення, що він під примусом просто сидів. Ці всі тексти, погрози писали якісь незнайомі йому люди.
Він, як юрист, дуже швидко знайде формулу, чому він тут ні до чого. Він скаже, що перебував довгий час під впливом стимуляторів. Здасть свою кров на аналіз і з'ясується, що він десятиліттями перебуває під впливом тих дивних, ілюзорних стимуляторі. Але між тим його руки нічого не писали.
Тому Медведєву можете дати спокій. Ба більше, що його аргументи виглядають трошки дивно. Він говорить наступне: "Ми зайшли в іншу країну вбивати людей, і на відміну від якихось інших країн, з'ясувалось, що Україна вміє давати відсіч, вміє давати здачу. Тобто вміє бити так само дуже боляче".
Цей суб'єкт говорить, що вони можуть програти цю війну. Попри те, що вони в десятки разів більше зброї накопичили, що вони взагалі й людей своїх не шкодують, бо їм немає різниці, хто це. Це для них, вибачте мені за цю термінологію, м'ясо, просто м'ясо, яке вони відправляють, щоб закидати поле бою.
Але між тим Україна може виграти цю війну, на рахуючись з класичною математикою війни. І тому вони говорять, що в них є ядерна зброя. Так Медведєв говорить світу: "Всі країни, які мають ядерну зброю, мають право заходити будь-куди, вбивати будь-кого у великій кількості, нищити що завгодно, тобто цивільну інфраструктуру й не нести за це відповідальності".
А чому вони можуть це робити, бо в них є ядерна зброя, мовляв, якщо вони почнуть програвати, то вони її використають – це ж нонсенс. Це повністю обнуляє традиційний, класичний каркас глобальної безпеки, який був напрацьований після Другої світової війни.
Мені здається, що двісті з гаком країн не дуже хочуть жити в такому світі, де 5, 6 чи 7 країн будуть мати пріоритетне право тебе вбити. От Медведєв каже: "У нас є пріоритетне право вбити вас. І ви не маєте права нам це заборонити".
Тобто він просто опосередковано говорить про те, що ми з вами спостерігали на початку війни. Коли вони заходили нас вбивати, їхали на танках, використовували артилерію, просто вбивали, ми почали вбивати їх у відповідь.
Вони нам кажуть на різних майданчиках, особливо в ООН: "Ми не зрозуміли. А що це таке? Україна вбиває наших пацанів. Україна наших "мальчіков убіваєт". А як же так? Ми ж прийшли просто трошки порізати, а вони нас вбивають. Це неможливо, давайте приймемо резолюцію. Заборонимо Україні вбивати у відповідь. Це не можна".
Медведєв зараз те ж саме говорить: "Давайте ми зайдемо в якусь країну, будемо вирізати там тисячу людей, дві, десять, п'ятнадцять, двадцять, знищимо усі міста. Але якщо вони почнуть спротив показувати ефективний, ми тоді використаємо ядерну зброю. Тому що вони не мають право захищатись. Вони мають право стояти на колінах і чекати, поки їх будуть вбивати".
Четверте – я постійно говорю, що давайте ставитися до них, як до людей з певним дефіцитом інтелектуальних спроможностей. І тоді все стає на свої місця. Не треба аналізувати, там немає логіки. Це достатньо примітивні люди, це виродження російської цивілізації, остаточне, безповоротне й нещадне.
У нас тільки дві технології мають бути, як ставитись до таких людей. Перше – лікувати, але навіщо нам лікувати цих людей. Немає сенсу. Друге – знищувати. Тому що вони не є адекватними, не сприймають адекватно сучасний світ. Вони не несуть відповідальності за свої дії, тобто не критично ставляться до свого здоров'я і своїх компетенцій.
Тому такі люди або мають бути ізольовані в межах певних юридичних процедур, або знищені, або вилікувані. Але ви розумієте, що вилікувати 140 мільйонів неможливо. Ми просто не зможемо з вами напрацювати таку кількість сучасних медикаментів.
Інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео
Фейковий Путін
Ви знаєте, тут ще дивлюся, що Пєсков повідомляє дуже важливу новину. Каже, що Путін по традиції поїхав на Хрещення в ополонку в Підмосков'є. На цей раз ніяких фото і відео матеріалів немає. Просто повідомив про це все.
І відповідно дивлюся, що скоро там заборонять навіть фото та відео матеріали на Росії. Тому що в принципі а навіщо? Повірте на слово. Ми все знищили, ми молодці, ми працюємо, називається. І в цей час там Лавров напередодні виступав із заявами, називав війну війною нарешті.
Мені цікаво, чи будуть вони вибачатися перед тими, кого вони засудили, чи зняли з них штраф і чи повернуть вони гроші. Тому що як я розумію, що все, можна вже називати СВО війною – це абсолютно нормально. Ну і 18-го числа анонсували звернення Путіна до народу. Анонсував його щоправда запорізький гауляйтер.
Чомусь саме він знав, що Путін буде саме з чимось, з якимись словами звертатися. Ми це все не те щоб очікували, але думали, щоб такого може сказати Путін. Раптом 18-го числа?
І побачили, що нічого нового. Фактично та сама альтернативна історія, ті самі розказні про те, як Росія "врятувала" світ, про те, що саме вона виграла, виявляється, Другу світову війну і якби не вона, то я і не знаю, що відбулося б. Ну і додали до того всього, що він там сказав, здається, що під час Другої світової війни вони боролися з європейськими солдатами, я так розумію, що вже тоді.
Ви знаєте, щодо Путіна, він робить зараз гарну роботу. Подивіться, світ дуже коректний. Я маю на увазі після Другої світової війни. Дуже вів себе коректно, дозволяючи Росії вибудовувати оцю міфологію, що Росія виграла.
Чим би дитина не гралася, знаєте.
Так, але світ дуже коректний. І ми коректні, і світ коректний. Але Путін сьогодні практично обнуляє цю концепцію, яка тримала ще низку часу Російську Федерацію у своїй величі.
Ви ж розумієте, що він робить? Він практично ставить хрест на всій цій міфології про Другу світову війну. Це перше. Путін закоханий в альтернативну історію, де є тільки Путін і тільки Росія. Це завжди в авторитарних системах користується величезним попитом, але в сучасному світі це виглядає трошки дивно.
І тому я ще раз підкреслюю, дуже гарно, що Путін обнуляє оцей весь жах, міфи, які Росія створювала. Зокрема, і щодо ролі Росії у війні, щодо ролі інших країн у війні й таке інше. Це перше.
Друга складова – ви вчора, до речі, мали побачити, коли він покладав ці квіти формально в Ленінградській області, ви бачили кількість людей, які були присутні на цьому. Жодної.
А я вже задумалася. Я не бачила людей там.
Так, і там не буде людей. Людей не буває там, де є Путін. Путін – це фейк. І президент Зеленський вчора абсолютно правильно зауважив. Він сумнівається, що він ще живий. Тому що це людина-фейк, людина-онлайн. Він постійно зустрічається з кимось, але онлайн-формат, тобто його не існує.
Мені видається, що ми сьогодні живемо в світі, де Путіна вже не існує. Це треба зафіксувати просто. Просто це ще остаточні рефлексії, фантомні болі. Росія просто не розуміє, як треба провести транзит влади і використовує це сьогодні.
До речі, є такий гарний фільм, раджу. Я вам раджу подивитися 2 фільми, виходячи з тематики розмови. "Еквілібріум". Там чітко показано, що вже немає авторитарія, але картинка телевізійна є. І він 60-річчя про це говорив.
До речі, щодо того, як розуміти росіян сьогодні. Хто у них. Є інший фільм, правда, 88-го року, старий фільм Джона Карпентера "Чужие среди нас". Там видно, чим ми відрізняємось від росіян, у цих фільмах. Повернімося до всіх людей, які сьогодні роблять ті чи інші заяви.
Зеленський засумнівався в існуванні Путіна: дивіться відео
Перше – Пєсков, ніби здається, що Пєсков скоро буде говорити про те, що "господин Путин встал с кровати, господин Путин, совершил два шага в направлении уборной, господин Путин сегодня приймет господина с содержательным докладом о глобальной региональной политике".
Це буде вже зовсім скоро, тому що всі ворогуючі нації вироджуються однаково. Це я перефразовую зараз одного російського письменника Толстого. Між тим Лавров вчора перевернувся з ніг на голову, образив ізраїльтян.
Про "окончательные вопросы" він знову ж таки говорив. Образив Європу в цілому. Вони остаточно зрозуміли, що це не міністр закордонних справ. Тому що Лавров, який говорить, що тоді була якась коаліція, і сьогодні західний світ схожий на Гітлера.
Це виглядає наступним чином: антигітлерівська коаліція, яка підтримувала фінансово, ресурсно, зброєю Радянський Союз на 90%, і є ключовою складовою перемоги у Другій світовій війні. Тобто для всіх Гітлер був саме тим, ким був.
І вони проти нього суттєво воювали. Я вже не кажу про Британію. Ви пам'ятаєте, що було з Лондоном. Це трошки дивно, що людина, яка опікується дипломатією російською, не знає очевидних речей. Але між тим тоді була антигітлерівська коаліція, куди входили, до речі, і США, і багато європейських країн.
До слова Лайкни військового і україномовні на Кубані: як Кремль посилив інформаційні атаки на Україну
А в деякій низці європейських країн були потужні партизанські рухи, спротиви, як ми беремо у Франції. Просто людині треба не альтернативну історію читати, яку написав Путін, а треба читати історію, яку дійсно пишуть історики.
Але сьогодні ми маємо абсолютно ідентичну систему. Є точно така сама антипутінська, абсолютно аналогічна антигітлерівській коаліції, яка надає нам те ж саме, що робили з Радянським Союзом. Надає нам військову зброю, ресурси, гуманітарну допомогу, фінанси.
Усе один до одного, тобто історія пройшла по спіралі, тільки сьогодні є антигітлерівська коаліція, яка називається антипутінською. І Лаврову треба зрозуміти, що це Росія хоче з Україною зробити "окончательное решение", тобто знищити Україну як державу, знищити нас навіть не за принципом етнічної приналежності, а за принципом державної приналежності.
Мені видається, що дуже чудово, я зараз закільцую це. По-перше, Путін, дуже чудово, що він говорить. У такий спосіб Путін доводить світу, що він є абсолютно неспівставний з тим, що треба зробити, щоб ми отримали перемогу і мирний процес як такий.
Тому що з Путіним говорити немає про що. Друге, ми бачимо Лаврова. Світ розуміє, що Росія живе в іншій реальності і ображає максимально жорстоко європейські спільноти в цілому. Ми маємо Пєскова, який вже працює дивним чином. І у такий спосіб своєму народу доводить, що царя скоро не буде, що сакральність втрачається. Це все, що ми бачимо з вами.
Зброя для України
Бачу також з новин, що Швеція повідомила, що передасть Україні 155-міліметрові гаубиці, бойові машини піхоти й гранатомети NLAW.
Днями ми говорили про те, що нам ще мають надійти з Британії вертольоти Apache. Але щось пішло не так. ЗМІ повідомили про те, що не сьогодні, то завтра мають оголосити про це рішення, а за кілька днів у Британії сказали: "Підождіть, ми про це не говорили". То повідомили завчасно, чи дійсно таких розмов не було і не велося?
Давайте алгоритм накидаєм, щоб було зрозуміло, як треба про зброю говорити й не було зайвого.
- Перше і дуже важливе: переговори по всіх позиціях Україна веде, по всіх позиціях, по всіх видах зброї, які нам потрібні, з урахуванням типу, інтенсивності війни і математичних розрахунків. Дуже важливо. Це є бронетехніка, авіація, ЗРК різні, артилерії різні знову ж таки. І особливо, що стосується снарядів. Тобто всі позиції на столі переговорів на різних рівнях з різними країнами.
- Друга складова дуже важлива. Кожна країна сама вирішує, що може віддати, виходячи зі свого розуміння війни як такої і зі свого розуміння, що робить Росія і що робить Україна. Практично всі країни розуміють, що треба допомогти максимально. І бачимо, наприклад, по країнах Балтії, які, може мають не стільки зброї, скільки величезні країни, але віддають практично все нам. Тому що вони розуміють ціну цієї війни.
- Але й тут вже третє. Тільки уряди цих країн можуть ініціативно нам розказати, що вони нам передають. Це дуже важливо. Це їхнє історичне право зафіксувати свою роль у війні проти авторитарної Російської Федерації, своє право, назву своїх країн. Дуже важливу історичну подію. Тобто ініціативно можуть говорити про це тільки уряди.
- Четверте. Безумовно, після того, як уряди про це говорять, про це буде говорити або Верховний головнокомандувач як людина, яка на 90% забезпечує переговорний процес особисто, я про президента Зеленського. Або вже очільники відповідних міністерств. Мається на увазі Міністерства оборони чи Міністерства закордонних справ. Тоді вже можемо проговорювати з вами як про факт. Це дуже важливо.
- І нарешті п'яте. Безумовно, газети, я не маю на увазі масмедіа в цілому, мають право говорити про щось, з інсайду виходячи. Але не думаю, що офіційно інсайди треба обговорювати. Чому? Тому що не завжди інсайди є правдою. А подекуди вони є моментами інформаційної гри.
І, до речі, про інформаційну гру. В цілому ми сьогодні бачимо суттєве збільшення спроб панічно налякати Україну. Величезними наступами, білоруським напрямком, 40 дивізіями які формуються за Уральськими горами, балістичними ракетами, експериментальним використанням С-400 і таке інше.
Це все відбувається тому що головою об'єднаного окупаційного угрупування Росії став пан Герасимов. Герасимов – це людина, яка продавлювала весь час концепцію гібридної війни. Він не стільки про війну на полі бою, скільки про війну інформаційну.
І ключовим моментом того, що сьогодні відбувається, оці всі "давайте очікувати виступ Путіна, він зараз там щось заявить", "давайте все ж таки говорити про мобілізацію, підвищення кількості людей, яких треба забрати в армію", "про перехід на військові рейки російської економіки", "про закриті кордони".
Це все елементи ключової концепції, яку сьогодні реалізує Герасимов. Тому все іде так само, як йшло до призначення Герасимова. Війна сьогодні контролюється Україною і нашими партнерами. Це перше. Друге – ми чітко розуміємо, які є ресурсні спроможності в Росії.
І коли ми говоримо про збільшення постачання зброї нам, ми виходимо тільки з одного мотиву – хочемо якомога швидше закінчити війну, а для цього потрібно все ж таки вписатися в певні математичні формули, щоб був певний паритет на полі бою.
Третє – треба спокійно іти і критично ставитися до будь-яких панічних масштабних інформаційних кампаній, бо вони будуть тільки збільшуватися в обсязі. Я маю на увазі критично ставитися до інформації, джерел інформації. Треба розуміти мотиви з появи тієї чи іншої інформації.
Варто знати Зло має бути покаране: поіменний список відповідальних за масове вбивство українців у Дніпрі
І нарешті четверте – дуже важливо. Незалежно від того, що говорить Росія, ключовим джерелом інформації про війну як таку на сьогодні є пан Зеленський як Верховний головнокомандувач, який абсолютно точно більше всіх розуміється в оперативному сенсі, навіть що відбувається скрізь, не тільки на полі бою, і Генеральний штаб. Точно розуміють, що, де, на якому напрямку, скільки в кого сил і що будемо робити.
Терористичні обстріли Росії
Від самого ранку в Україні знову ж таки була повітряна тривога, тому що ми розуміємо, що там розпочалися нові, чергові навчання "союзных государств" на території Білорусі. Бачу зараз з повідомлень, що в російському МіГ-31К в Білорусі спалахнув двигун.
На жаль, звісно, не так, щоб бавовна-бавовна, але тим не менше карма їх періодично знаходить. Я так розумію, що поки триватимуть ці навчання, тривоги будуть періодичними, будуть тривати довгий час. Але тим не менше ми, я так розумію, від цих навчань нічого нового не чекаємо. Ми розуміємо, що вони просто наганяють страх і паніку.
Абсолютно. Чотири складові щодо Білорусі:
- Перше – Білорусь абсолютно точно бере участь у війні, надаючи російській армії інфраструктурні можливості: аеродроми знову ж таки, щоб "сушки" підіймалися і проводили або конкретні атаки, або імітацію атак.
- Друга частина – Білорусь дає використовувати інфраструктуру можливість наземних комплексів "Іскандерів" чи комплексів СУ-400 для атаки шої території.
- Третє – Білорусь сьогодні абсолютно практично віддала всі свої полігони для того, щоб проводити там хоча б якесь навчання мобілізованих росіян і надала інструкторів для цього.
- І четверте – білоруський напрямок використовується як один із ключових елементів для масштабних інформаційних провокацій для того, щоб створити враження начебто буде відкритий другий фронт, північний фронт, з якого буде влаштований новий наступ на ті чи інші регіони України включно з містом Києвом.
Це чотири складові, які використовує Росія з білоруського напрямку щодо війни проти України. Ми маємо це розуміти, ми маємо це відслідковувати. У нас абсолютно інша ситуація з точки зору оборони на цьому напрямку. У нас абсолютно в повному обсязі є розвідувальна інформація.
Ми розуміємо всі сенси, які вкладаються в інформаційні складові щодо Білорусі в цілому. Тому давайте так, якщо буде щось необхідно сказати, будемо говорити.
Панічні настрої, мені видається, сьогодні в Україні неможливі, виходячи з того, що 11 місяців нас не просто лякають, нас пробують знищити. І мені видається, що Україна вже довела, що, по-перше, не боїться, по-друге, буде йти до кінця, і, по-третє, знищить тих, хто хоче вбити нас.
Пане Михайле, перед тим як Х-22 прилетіла в українське Дніпро, були ще зафіксовані вибухи в Києві. Тоді говорили про те, що це може бути С-300 чи С-400, але невідомо.
Вона пролетіла за балістичним курсом, але невідомо, з якого напрямку: або з Білорусі, але Беларускі Гаюн писав про те, що не було цих запусків, або ж десь з території Росії.
І питання в тому, що ми тоді говорили про те, що невже Росія знайшла спосіб тероризувати тепер Київ так само, як вона тероризувала свого часу Харків, і як вона тероризує тепер Херсон. Чи знайшла вона цей спосіб?
Росія шукає цей спосіб. Тому експериментальні ракети С-400 – дві територіальні локалізації встановлені нами, але продовжуємо розслідування цього всього.
Це білоруська територія і територія Брестської області. Спосіб протидії сьогодні шукають наші ЗСУ. Я думаю, що ми знайдемо, як цьому протидіяти, не хвилюйтесь. Тобто хвилюватися треба, тому що це війна, це безумовно.
Реагувати треба.
Так, реагувати треба. Дуже обережно ставитися до сигналів сирен і таке інше, тому що все-таки життя. Ви ж бачите, що робить Росія.
Я повернусь зараз до Х-22, який в Дніпро прилетів в будівлю, в багатоквартирну будівлю. Ви розумієте, що це протикорабельна ракета. Вона не може бути використана. Це абсолютно свідоме порушення Міжнародного гуманітарного права. Це злочин проти людяності.
Ти використовуєш протикорабельну, тому що вона має влучити в корабель, де немає нічого, крім корабля – в акваторії десь. А тут багато об'єктів. Це не розумна ракета, не високоточна ракета.
Вона могла відхилитися від будь-якої цілі й влучити будь-куди. І росіяни пішли на це свідомо – використовують заборонену ракету для удару по землі, де перебуває багато цивільної інфраструктури.
Тобто я вважаю, що це був свідомий удар по цивільній інфраструктурі й використання максимально забороненої зброї. Та ми все одно будемо шукати спосіб протидіяти цьому, зокрема С-400.
С-400 – це не точна зброя. Це балістичні траєкторії. Але ви ж зрозуміли, що навіть для вкрай важких завдань ми потім знаходимо рішення, як цьому протидіяти. Я думаю, що ми так само знайдемо рішення протидії цим усім спробам Росії завдавати спецударів для того, щоб викликати масштабні панічні настрої.
Повертаючись до зброї, яку нам дають наші партнери, ми постійно говоримо, що ЗРК – це не подарунок, це спроба захистити, максимально закрити все, що можна, щоб знищити навіть думки Росії про атаки на цивільну чи критичну інфраструктуру.
Переворот у Росії вже близько
Традиційно наостанок завершуємо тим, що я спитаю у вас, яка ситуація зараз на фронтах. Що стосується Соледара, Бахмута. Те, що ми можемо сказати. Наскільки ситуація під нашим контролем?
Можемо сказати тільки те, що говорить Генеральний штаб і говорять наші військові. Дуже важкі бої на цих напрямках, у Соледарі в тому числі, у Бахмуті в тому числі.
Я думаю, що ніхто там суттєво не просунувся. Просто Соледара вже немає. Тобто, там навіть коли бої були в місті, Росія його накривала артилерією. Їм немає різниці кого вбивати.
Бої на цих напрямках ідуть. Суттєвих якихось переміщень Росії вперед абсолютно точно немає. Це, на мій погляд, єдиний такий напрямок, де в Росії ще бодай щось є з точки зору контрактних можливостей. Я маю на увазі людей, які підготовлені для того, щоб активно вести бойові дії. Тому що мобілізовані й контрактники, мобілізовані й "чвкашники" – це трохи дві різні речі.
Розвідка розповіла про ситуацію в Соледарі: дивіться відео
Бачимо, що там Пригожин намагається отримати чергові здобутки. Осмілів вже настільки, що почав шукати зрадників в оточенні Путіна. Я так розумію, що мітить кудись далі в політичну кар'єру.
Суб'єкт Путін недавно зустрівся з губернатором Лєнінградської області Бєгловим, а це один з ключових опонентів Пригожина. Таким чином Путін продемонстрував, що Пригожин дійсно в опалі.
Пригожин дуже швидко просувався кар'єрною драбинкою й хотів зайняти якесь певне місце в оточенні самого Путіна. Але всі ці кадрові перестановки, всі ці інформаційні атаки міноборони на Пригожина, зустріч Путіна з Бєгловим говорять про те, що Пригожин дуже переоцінив себе.
І це дуже добре. Він не захоче повернутися на те місце, яке він займав до бахмутської кампанії. Пригожин це був одним з елементів Ковальчуків у системі особистої армії, яку вони використовували для того, щоб зайти в інші країни й там взяти під контроль певні ресурси.
Та сьогодні Пригожин піднявся дуже високо. Вже, напевно, вважав себе на певний час людиною, яка не рівна Путіну, але десь має бути однією з наближених осіб, тому ми маємо очікувати реалізацію внутрішнього конфлікта з дуже негативними кінцевими положеннями для Пригожина чи для когось іншого. Це нормально.
А в нас є розуміння, чому так сталося? Чому Путін почав від себе настільки Пригожина віддаляти? Бачить у ньому себе, бачить наступника? Чи щось Пригожин зробив не те, що Путін собі бачив?
Пригожин усе робить не так, як треба російській політичній еліті. Він для них чужий. Але Пригожин вже представляв певну небезпеку для самого Путіна.
Тому що Пригожин активно працював з ультрапатріотичною спільнотою, з телеграм-каналами. Вони дуже потужно просували точку зору, що треба інтенсифікувати війну як таку, що Росія має стати країною, яка буде всіх вбивати, демонстративно це робити буде.
І Пригожин став таким прапором цієї спільноти, дуже агресивної, пасіонарної. Це 10%–12%, але вони дуже агресивні й пасіонарні. І вже почалися ознаки того, що може бути такий внутрішній переворот.
Не переворот класичного типу, але що може бути інший перерозподіл, хто буде яку роль грати в оточенні Путіна. І вся класична пропутінська еліта, яка була біля нього ці роки, вже злякалася. І вони думають, як цьому запобігти.
Тому вони "сіли на вуха" Путіну й пропонували позбутися такого впливу Пригожина, який Путін дозволив протягом останніх 3–4 місяців.