Командувач безпілотних систем протиповітряної оборони Юрій Черевашенко в ефірі 24 Каналу сказав, що дрони такого типу українська ППО не використовує. Він також пояснив, чому в цій історії варто дивитися не лише на версію про втрату керування, а й на дії самої Росії поблизу кордонів країн НАТО.
Дивіться також Росіяни готують операцію проти систем водопостачання, – Зеленський
Росія провокує країни НАТО дронами
Черевашенко одразу зауважив, що дрони, які залітали до країн Балтії, не належать до тих засобів, які використовує українська протиповітряна оборона.
До слова: Після падіння кількох дронів у Литві та Естонії в МЗС України не підтвердили й не спростували, що вони могли бути українськими. Речник Георгій Тихий заявив, що Київ з'ясовує всі обставини разом із партнерами. Він також наголосив, що в країнах Балтії пов'язують такі інциденти з російською агресією проти України і вважають, що відповіддю має бути посилення тиску на Москву.
Але далі він звернув увагу на інше: Росія вже давно перевіряє реакцію країн НАТО польотами своїх безпілотників поблизу кордонів і навіть із їх перетином. Саме в цій логіці він пропонує дивитися і на нові інциденти в Балтії.
Противник випробовує на міцність країни НАТО. Противник провокує країни НАТО польотами своїх безпілотників поблизу державного кордону країн – членів НАТО та з пересіканням державного кордону,
– пояснив Черевашенко.
Він не виключив, що частину таких цілей ближче до кордону можуть придушувати засобами радіоелектронної боротьби, після чого безпілотники втрачають контроль. Але випадки, які раніше бачили у Польщі, Румунії та Молдові, він радше відносить не до випадкових зальотів, а до свідомих провокацій.
До уваги! У Молдові під час масованої російської атаки на Україну виявили уламки безпілотника з вибухівкою. За попередніми даними, йшлося про російський ударний дрон, який порушив повітряний простір країни і впав поблизу українського кордону. Президентка Мая Санду заявила, що цей випадок є серйозним порушенням суверенітету Молдови і ще одним доказом того, що війна Росії проти України напряму впливає на безпеку всього регіону.
На це, за його словами, вказує і те, що багато таких дронів не мали бойової частини, зате були оснащені збільшеними баками для більш далекого польоту.
Більшість безпілотників, які туди залітали, вони не мали бойової частини, але мали збільшені баки, тобто були розраховані на проліт більшої відстані, ніж це територія України,
– наголосив командувач безпілотних систем протиповітряної оборони.
Тому він вважає, що Росія не просто запускає безпілотники наосліп, а цілеспрямовано створює напругу біля кордонів Альянсу. Такі польоти дають їй змогу одночасно тестувати реакцію партнерів і підживлювати нервозність у регіоні.
Що відомо про інциденти з дронами в країнах Балтії та Молдові?
У Латвії в ніч проти 25 березня зафіксували два інциденти з невідомими повітряними цілями. Один дрон залетів із Білорусі, пролетів уздовж кордону і зник у бік Росії. Другий рухався з російського напрямку, а згодом вибухнув біля села Добровичина.
У Збройних силах Латвії припустили, що безпілотник міг бути як російським, так і українським, а також, імовірно, мав боєголовку.
У Литві 23 березня після інциденту з невідомим дроном підняли військову авіацію. Об'єкт упав поблизу села Лавісас у Варенському районі, на місці знайшли двигун внутрішнього згоряння та уламки.
Походження дрона на той момент не встановили, але серед версій розглядали і його приліт із боку Білорусі, оскільки об'єкт помітили неподалік кордону.