Про що домовилися Вільнюс та Брюссель в контексті врегулювання транзитного конфлікту, чи накладатимуть литовці вето на компромісне рішення ЄС, чи буде готове НАТО заступитися за Литву в разі, якщо Кремль зважиться застосувати силу проти цієї країни та що треба відповісти Рогозіну на його агресивні закиди в бік Вільнюса – ексклюзивно сайту 24 каналу розповів український політолог та експерт Центру дослідження України при Варшавському Університеті Олександр Шевченко.

​Читайте Вийду з пропозицією судового позову на Єврокомісію, – євродепутат від Литви про Калінінград

Переговори між Литвою та ЄС

Розкажіть про результати перемовин між Литвою та ЄС на предмет транзиту до Калінінграда...

Треба для початку сказати, що та риторика, до якої вдається зараз Росія, виглядає дуже небезпечно. Ті погрози щодо можливого відкликання Москвою визнання Литви, як такої – це дуже слизька доріжка. Так можна запустити ефект доміно.

Якщо Кремль перестане визнавати існуючі кордони та незалежність інших країн, ну то тоді дійсно постане питання, а чому ж за таких умов Німеччина мала б визнавати історично німецьке місто Кенігзберг російським Калінінградом? При чому, в цьому випадку апеляції Берліна до історії будуть абсолютно виправданими. На відміну від російської версії про Крим та Україну.

Переходячи безпосередньо до транзиту, зазначу, що ситуація близька до юридичного казусу. З одного боку РФ має домовленості з Литвою та спільну заяву з ЄС 2002-го року.

Згідно з цими домовленостями, російські громадяни можуть здійснювати транзитне провезення товарів на власну ж територію через територію литовську.

На сьогодні литовська позиція озвучена Ґабріеліусом Ландсберґісом зводиться до того, що, за його словами, Литва просто виконує відповідні рішення закладені у четвертий пакет санкцій ЄС.

А з іншого боку, знову ж таки, все ще існують згадані раніше домовленості з Москвою про транзит. Виникає питання – який документ має більшу юридичну силу – транзитний договір чи санкційні директиви? Залишу це питання для юристів-міжнародників.

Варто знати – У Литві потужно відповіли на погрози "російських хакерів": дивіться відео

Була ще заява литовського євродепутата Петраса Ауштревічуса про те, що Єврокомісія розглядає документ, на підставі якого транзит на російську територію все ж дозволять (у 7 пакеті санкцій відкоригують позицію щодо транзиту – 24 канал).

У Брюсселі всю ситуацію бачать дещо під іншим кутом, ніж у Вільнюсі, Варшаві чи Києві. Західні європейці воліють не створювати конфліктів, якщо їм можна запобігти в зародку. Європейські чиновники вважають за краще не встрявати у якусь чергову торгову чи, приміром, газову війну з Москвою.

Ну гаразд. Але постривайте. В нас виходить якась дивна ситуація. Відповідно до домовленості про безперешкодний транзит, Литва може в будь-який момент його заблокувати, за умов невідповідності своїм національним інтересам якихось моментів у цій транзитній процедурі. А ще ж є згадане колективне рішення про санкції. То які претензії можуть бути до Литви, якщо вона все робить згідно з буквою закону в обох випадках?

Литва, все ж таки, не хоче залишатися без підтримки європейської парасольки у конфлікті з Росією. Все ж таки навіть з точки зору території та людських ресурсів литовська сторона серйозно поступається путінському режиму.

Хоча литовці входять до складу Північноатлантичного альянсу і я дуже сумніваюся в тому, що РФ може піти на збройний конфлікт з країною НАТО, з політичної чи економічної точки зору, якщо Литва сама буде посилатися на цей пункт двостороннього договору, який каже, що за рішенням нашого уряду ми забороняємо транзит, то усі інші наслідки, і я зараз не кажу про військові, а радше про саме наслідки економічні, політичні та так далі, ляжуть на плечі виключно литовської держави.

І навпаки, якщо литовська сторона заблокує транзит виходячи з колективного рішення ЄС про санкції, тобто їх четвертий за рахунком пакет, то всі заходи, до яких вдадуться у Москві, будуть впроваджені проти всього Євросоюзу як такого. Тоді це буде вже зовсім інша розмова.

Тому, на мою думку, саме через це литовські політики зараз дуже обережно себе поводять в цьому аспекті, пояснює експерт / Фото Delfi

Заяви Росії та право вето

А що Ви скажете на випади росіян з претензією на адресу литовців, що наче б то, ті вводять "блокаду Калінінграда"?

Хотів би зазначити, що прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте підкреслила, що мова про блокаду зовсім не йде. Ті товари, котрі не пропускаються, становлять лише близько 1% від всієї товарної маси.

Продукти, товари першої необхідності проходять транзитом. А відтак, росіянам нічого бідкатися, кажучи, що європейці морять голодом мешканців Калінінграда та області.

Литовці перед цим заявляли, що можуть скористатися правом вето, щоб не допустити ухвалення оцього "брюссельського транзитного компромісу". Питання про його використання все ще на порядку денному?

Думаю, що так.

Добре, давайте тоді змоделюємо ситуацію: право вето застосовують. Що може відбутися далі?

По-перше, ці всі розмови про можливі військові дії з боку Росії і те, що вже починають з'являтися карти того, в який саме спосіб РФ може пробити собі Сувалкський коридор, не мають під собою логічного підґрунтя.

Логіка підказує що такого бути не може. Але. З іншого боку, після 24-го лютого звична нам логіка більше не діє.

Діє альтернативна логіка – російська.

Так, діє альтернативна логіка. І передбачити реакцію Росії дуже важко. Та все ж таки думаю, що буде серйозний тиск. Буде накладено економічні обмеження з російського боку. До прикладу, обмеження зворотного транзиту товарів, себто з РФ до Литви. А це дуже серйозний крок з урахуванням того, яким є географічне розташування литовської території на мапі.

Товарообіг з азійськими країнами відбувається зазвичай через російську територію. Тож обмеження, накладені Росією, призведуть до серйозних ускладнень логістики.

Крім того, росіяни можуть задіяти енергетичний шантаж. Цей важіль тиску путінська Росія використовує постійно протягом усіх 20-ти років правління свого вождя.

Путін знову шантажує Європу / Фото Getty Images

Проте, знову ж таки, це означає відкриття другого, дуже серйозного фронту, на який у Кремля просто немає військових сил. Ми бачимо, як точиться війна в Україні. Жодної російської переваги і близько нема.

То чи може все ж Росія вчинити аж так безглуздо? Логіка, про яку ми вже згадували, говорить, що ні. Але після 24-го лютого закони логіки можна поставити під серйозний сумнів, коли йдеться про дії Москви. Впевненим не можна бути ні в чому.

Реакція НАТО

Столтенберг заявляв, що НАТО готове в разі чого воювати за Литву. Та чи готове воно взятися до справи достатньо швидко? Ми ж знаємо, як на Заході люблять часом розтягнути процес прийняття необхідних рішень. А це зволікання може дуже дорого коштувати Литві, як державі.

З юридичної точки зору НАТО прямо зобов'язане воювати за будь-яку державу, яка входить до цієї структури (див статтю 5 Вашингтонського договору – 24 канал). Відповідно до зобо'язань, накладених відповідним пунктом договору про колективну безпеку, всі країни-підписанти повинні надавати, власне кажучи, військову допомогу та обороняти спільний кордон Альянсу.

Допомога може бути інша – розвіддані, техніка і так далі. Врешті-решт, країни НАТО захищені системою протиракетних установок ПРО, встановленою ще в середині нульових. Тоді були великі скандали, ініційовані якраз-таки Москвою. Росія активно протестувала проти встановлення системи ПРО, кажучи, що "Ну як так? Ви їх встановлюєте проти нас". За нинішніх часів ці протести звучать доволі смішно.

Отже, якщо ракети полетять у напрямку НАТО, то вони одразу будуть збиті. В результаті, такої переваги в повітрі, яку мають росіяни в Україні, там бути не може.

Важливо Литва планує розмістити ще більше військ НАТО через загрозу Росії

А ще ж варто розуміти, що атака на Сувалкський коридор означає також і напад на Польщу. І тут уже безпосередньо включаються дві країни одразу. А також долучаться латвійці та естонці.

Литва має союзників, які її підтримають / Фото Getty Images

Відповідно, в сумі ми матимемо 4 країни проти однієї Росії. І це не кажучи вже про військово-технічну допомогу від інших країн.

Мене непокоїть саме процедурна частина, тому що якось, ще за студентських часів, я читав книжку одного з британських високопоставлених генералів під назвою "Війна з Росією" (мається на увазі роман Річарда Ширреффа, який свого часу працював у штабі верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі – 24 канал). Так от, там автор описує сценарій, коли росіяни нападають на одну з країн Балтії і таки її окупуповують через нерішучість окремих країн-членів Альянсу.

Якщо Росія матиме якийсь успіх або зуміє досягти військовим шляхом якихось своїх цілей, то це буде страшним ударом по авторитету організації. Бо якщо Росії вдалося, то чому має не вдатися, скажімо, Китаю? Чи Ірану, до прикладу. Та будь-якому черговому шаленому диктатору. От хоч би й Кіму з Північної Кореї.

В результаті зникне всезагальна переконаність у недоторканості НАТО. Такого розвитку подій абсолютно точно не можуть допустити, в першу чергу, Сполучені Штати, Великобританія, та ж Німеччина. Для них дуже важливо, щоб цей військово-політичний блок залишався недоторканим. Щоб нікому і в голову не прийшло піти в атаку на НАТО.

Тому жодних компромісів бути не може. Це ж питання захисту не лише Литви, а й Альянсу в цілому.

Що б Ви відповіли нешановному Рогозіну, який каже, що Литва позбудеться власних кордонів через непоступливість по транзиту?

РФ перестане існувати у нинішніх кордонах значно раніше, ніж Литва. Я в цьому не сумніваюся.

Також важливо знати – Путін хоче зараз посадити Україну за стіл перемовин, – радник глави МВС: дивіться відео