Про факт нових домовленостей між Росією та Китаєм у військовій сфері свідчить присутність на форумі однієї людини. Детальніше про все це 24 Каналу розповів президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов.

Дивіться також "Один пояс – один шлях": для чого Китай зібрав у себе Путіна, Орбана та навіть "Талібан"

Росія фінансує війну за гроші Китаю

На форумі Владімір Путін намагався триматися близько коло Сі Цзіньпіна. Принаймні про це свідчать фото з події. Крім того, подейкують, що диктатори мали розмову тет-а-тет.

Путін всіляко підкреслював, наскільки для Росії важливі торгові відносини з Китаєм: товарообіг, будівництво газопроводів. Однак не менш важливим для Кремля є постачання зброї та боєприпасів від Пекіна.

Питання російської економіки, торгівлі, насичення їхнього бюджету – це питання оплати Китаю російської війни в Україні. Зараз буде новий великий стрибок Китаю в Росію для розбудови їхньої інфраструктури та логістики. Це, безумовно, дасться взнаки у війні росіян в Україні. Росіяни воюють з нами за китайський кошт,
– наголосив Артур Харитонов.

Найбільше Росія заробляє саме від КНР.

Зокрема, на зустрічі із Сі Цзіньпіном були голови ключових нафтових компаній Росії: Газпрому, Роснафти, Новатеку. Від них пролунала заява, що найближчими місяцями Китай буде закуповувати той масштаб нафти, який раніше закупляла Європа.

"Ми розуміємо, що Китай вже перекрив прогалини, накладені на Росію через її дії в Україні. Вони отримуватимуть ті ж кошти, і це велика проблема. Але це комплексне питання. Треба уважно подивитись на те, хто прибув з Путіним", – зазначив Харитонов.

Артур Харитонов про фінансування Росії через Китай: дивитись відео

Разом із Путіним до Пекіна прибули чи не усі стратегічні міністри: починаючи від очільника МЗС, закінчуючи головою Центробанку. Тобто говорили і про юань, і про фінансові операції, що ж дуже важливим складником існування Росії та продовження бойових дій.

Серед інших, у Пекіні також був директор федеральної служби з військово-технічного співробітництва. Путін цього не коментував, у китайську пресу це не потрапило, окрім інформації, що він був присутнім.

Це означає, що тематика воєнної колаборації підіймалася. І це, звісно що, корелюється з останнім конгресовим звітом США, що Америка одночасно має готуватися до війни з Росією та Китаєм. На моє переконання, не існує сценарію, в якому Китай вестиме війну без участі Росії на своєму боці
– наголосив Харинотов.

У Китаю також є проблеми

Водночас варто розуміти, що у самого Китаю є фундаментальні проблеми. Економіка країни перебуває у жахливому стані, якщо порівнювати із ситуацією, яка була раніше.

Відкат є неминучим. Як говорять фахівці, Сі Цзіньпін обрав ідеологію проти економічного розвитку. Тобто він не ухвалює рішень, які будуть економічно значущими. Він ухвалює рішення, виходячи з ідеології. Ситуація погано,
– зазначив Харитонов.

При цьому для Китаю все одно дешево забезпечувати Росію. Ті суми, які виділяють на утримання країни-терориста, є відносно незначними для китайського бюджету.

"Для проблеми – ділитися з Росією військовими технологіями та розробками. Росія більше не розробляє і не виробляє сама по собі. Багато в чому вона залежить від Китаю. Їхні спільні розробки керуються з Пекіна", – підкреслив Харитонов.

Перед відкриттям форуму "Один пояс, один шлях" були заяви російських урядовців, які дякували уряду Китаю за сприяння у військово-технологічному аспекті.

Путін у Китаї: що відомо

  • Під час візиту до Китаю Путін хотів обговорити із Сі Цзіньпіном будівництво нового газопроводу. Однак Сі мало зацікавлює подібна пропозиція. Вартий уваги і той факт, що Сі Цзіньпін зустрівся із Владіміром Путіним в останню чергу. перемовини з іншим партнерами – відбулись напередодні.
  • Інший факт приниження відбувся під час виступу російського диктатора на форумі "Один пояс – один шлях". Промову Путіна не стали слухати європейські делегати, а тому покинули залу, коли йому надали слово.
  • Цікаво зауважити, що Владімір Путін приїхав до Пекіна із ядерною валізою. Зокрема, її можна було побачити в охоронців Путіна, після його зустрічі із Сі Цзіньпіном.