(Не)рівна битва двох дін-донів: навіщо Пригожин і Кадиров влаштували публічні розбірки

Протистояння, яке глобально закінчиться нічим, хіба що потішить українців та змусить російське суспільство ще більше розколотися. Адже наразі серед рашистів дуже багато фанатів як Пригожина, так і Кадирова, а конфлікт між ними щонайменше трохи послабить популярність власника групи "Вагнера". Кому вигідно, аби представники двох угруповань із ну дуже сумнівною репутацією влаштували привселюдні розбірки в соцмережах, читайте у матеріалі 24 Каналу.  

До теми Стратити не можна помилувати: чому Путін не нагодує Пригожина "новачком"

Перш за все треба відзначити, що всередині Росії так чи інакше вирує боротьба за місце під сонцем між купою кланів. Спрямована вона виключно на те, аби отримати більше можливостей для збагачення, користуючись станом війни. Крім того, представники багатьої угруповань б'ються за поул-позишн під час глобального дерибану імперії, коли вона почне розвалюватися.

Телеграмний напад на тіктокерів

Розглядати перепалку, яка виникла між бахмутським м'ясником та рядженими тіктокерами варто виключно у контексті політичного піару.

Колишні союзники, що наприкінці 2022 року об'єдналися заради боротьби із міноборони, а також взяттю під власне кураторство окупованих територій Донбасу, тепер опинилися по різні боки майданчика для півнячих боїв.

Можна констатувати, що почав цю перепалку здебільшого Пригожин. Він просто вкотре намагається загравати з представниками глибинного населення боліт, для яких кадировці – це кровожерливі чеченці, які постійно принижують чистокровних бурятів, удмуртів та мордву росіян. У контексті ж російсько-української війни загони зрадника Ічкерії у нерівних боях зі світлофорами здобули славу нікчемних бійців, які здатні лише розповідати про свій вигаданий неймовірний героїзм.

Фактично єдине, чим насправді запам'яталися "хоробрі" підлеглі Кадирова – це розстріли мобілізованих дезертирів, а також масові зґвалтування тих, хто відмовлявся йти на забій. Усі чеченські батальйони, які Дон відправляв дійсно брати участь у війні, складалися здебільшого зі звичайних мешканців поневоленої Ічкерії, а також найнятих царьком Чечні рашистів слов'янського походження.

Класичні кадировці, що служать своєму власнику у загонах Росгвардії, на передовій були лише пару разів на початку повномасштабного вторгнення. Та й то лише через свою пихатість та нерозуміння здатностей Сил Оборони України смажити окупантів без розбору, чи їх загони вважаються елітними, чи ні. То ж після отриманих у Гостомелі лящів бородаті відкотилися поглибше в тил та лише звітували про свої вигадані геройства у тіктоці.

Якихось реальних досягнень на війні кадировці не здобули, чого не можна сказати про "вагнерів", адже ті завдяки неймовірній жорстокості та абсолютно байдужому ставленню до людських життів з боку Пригожина все ж таки забезпечили Росії просування на 30 – 40 кілометрів вглиб України. Звісно, це відбулося виключно через нестачу боєприпасів в українських оборонців, а також через нелімітовану кількість снарядів в окупантів, із повним знищенням міст та селищ, а також величезними втратами з боку ворога.

Тим не менше, саме приватна армія путінського кухаря в якийсь момент стала головною рушійною силу загарбницького контингенту. Що й дало любителю кувалд можливість розпочати свою політичну кампанію та виїжджати на хайпі.

Вся тактика просування особистості кривавого кухаря у російському суспільстві полягає виключно у протиставленні себе паркетним генералам та іншим недолугим командирам. Мовляв, Пригожин – такий собі правдоруб та людина з народу, який нібито перебуває поруч із бійцями, переймається їх життям та бореться за батьківщину. Аудиторія власника групи "Вагнер" – фанати імперської Росії, розчаровані пасивністю та слабкістю Путіна і компанії, які не зтерли Захід ядерними ракетами. При цьому чим більше слабшає фюрер, тим більше у Пригожина прихильників. Та й він сам постійно "кусає" та обирає опонентів із числа тих, кого не люблять у російському суспільстві. 

Цим і можна пояснити стрибки здичавілого м'ясника на кадирівських недокозаків. Адже всередині загарбницького війська Донів дуже бояться, але й ненавидять. То ж спраглий до снарядів та влади "революціонер" просто скористався моментом, коли у Кремлі дозволили Кадирову "реанімувати" свої загони. Зробили це у противагу Пригожину, чиє обвуглене військо відповзло з Бахмута.

Втім, повестися на провокацію та насправді відправити геть недолугих вояк у місто смерті, головний Дон навідріз відмовився – хай у потенційно оточеному місті гинуть росіяни. Натомість відрядити головорізів "на курорт" та ще й оголосити про "звільнення" кількох міст за 5 секунд – цілком нормальний план. Бородачів привезли у Донецьк, де вони зможуть ґвалтувати, розстрілювати місцевих та нормально розважатися. Щоб вони мали змогу одразу ж розповідати про "виконання наказу президента по просуванню в бік адмінкордонів Донбасу", загони "Ахмата" (бойові, а не ряджені) заслали у досі не захоплену Мар'їнку (кого хвилюють ті нюанси), звідки по ротації вивели рештки розбитих десантних і не дуже підрозділів. Тепер ряджені позери мають гучно оголосити про "звільнення" цього зруйнованого міста, хоча самі вони у цьому населеному пункті жодного вистрілу не зробили, а Пригожин просто намагається через телеграм зайвий раз видатися правдорубом та здобути собі рейтинг завдяки критиці подібного піару. В очі якимось кадирівським генералам він подібного не скаже.

Одвічна боротьба жаби з гадюкою

Самі ж тіктокери, які постійно позиціонують себе як героїчних вояк, ніяк не могли пройти повз дорікання. Мовляв, взагалі незрозуміло, чим ви на цій війні займаєтеся. І почалася епічна битва ветеранів незрозумілих війн у складі депутата держдуми Адама Делімханова, очільника парламенту Чечні Магомеда Даудова та командира спецзагону Росгвардії "Ахмат" Апті Алаудінова з одного боку, та колишнього зека і нинішнього олігарха Пригожина з нацистом та ексбійцем ГРУ Дмитром Уткіним.

Тим часом Все на захист Рубльовки: як атака дронів на Москву показала, що Росія абсолютно беззахисна

Переможців у цій шаленій дуелі, звісно ж, не буде, оскільки самому путінському гарсону зовсім не потрібні реальні, а не вигадані розбірки. Та й кадировці здатні лише змушувати росіян сідати на пляшки та стріляти в спини переляканим мобілізованим студентам, а "стрибати" на людину з реальною кишеньковою армією поза камерами їм занадто страшно. Звісно, після всіляких перепалок, коли хайп на темі з'ясувань, хто крутіший, стане шкодити обом сторонам, ймовірна й реальна зустріч Кадирова та Пригожина. Із взаємними визнаннями героїчних "взяттів Львова" та розповідями про "от ці справжні патріоти". І тут вже точно буде забутий натяк Уткіна на готовність знову зустрітися з чеченцями десь на полі бою, як то було у 94-му, коли Делімханов різав голови російським окупантам, а один із очільників групи "Вагнера" полював на місцевих жінок та дітей.

На цій ниві між кадировцями і путінськими військовими/найманцями якраз ніяких конфліктів немає. Адже окупанти помстилися вільному народу за опір, підкупивши зрадників, і досі сплачують за це данину, а сам Кадиров та його оточення, які за 30 срібняків забули про кровну помсту, – сіли на фінансові потоки та отримали індульгенцію за всі злочини. 

То ж для всіх учасників конфлікту ця перепалка – не більше, ніж бізнес. По великому рахунку, їм немає чого ділити хоча б тому, що сфери інтересів обох діячів майже не перетинаються. Принаймні Пригожин поки що не намагався зайти у бізнес торговлі наркотиками, а Кадиров не так щоб виказував наміри стати політичним опонентом кухарю. 

Ба більше, що зрадникам Ічкерії, що власнику групи "Вагнера" вигідно разом критикувати Шойгу, Герасимова та всіх інших рашистських фельдмаршалів. Адже саме гучними криками та перекладанням провини за всі провали вони зможуть відволікти населення боліт від величезних втрат у підрозділах. Мовляв, це не через Кадирова додому повернулися лише одиниці з бойового угруповання "Ахмат" (не Росгвардія), то все командування армією. Дуже зручно.

У Кремлі хочуть, аби всі кишенькові армії були знищені

Якщо ж міркувати про те, чому взагалі Кадиров та його поплічники вкотре вилізли з тіні та знову заїхали на Донбас, то тут все достатньо просто. Путіну та його оточенню так чи інакше треба якомога більше "гарматного м'яса". Особливо в умовах початку контрнаступу, провалу захисту Росії у Бєлгородській області, а також загальному ослабленню окупаційного контингенту. То ж паркетним генералам не залишається нічого, окрім як гнати у бій взагалі всіх, хто тільки здатен тримати в руках зброю. Якщо вже у Шебекіному дійшло до перекидання курсантів буцімто для "стажування", то важко навіть спробувати здогадатись, наскільки у Кремля все погано.

У той же час самому Путіну та частині діючої влади, як і тому самому Шойгу та іншим кланам, зовсім не потрібні численні армії, які лише умовно підкорюються загарбницькому генштабу. Тисячі обстріляних та незадоволених мешканців глибинки, про яких держава просто забула, і яких у той же час хоч якось підтримував умовний губернатор, цілком можуть виступити проти центральної влади.

Так само небезпечні для Кремля Пригожин та Кадиров із їх геть неадекватною риторикою. Ресторатор зібрав біля себе зеків-вбивць, які навіть попри всі знущання та пекло Бахмута вкрай вдячні йому за визволення з неволі. У бойових загонах Дона є купа найманців, які ніколи в житті нічого геть не бачили, а тут їм дали можливість підзаробити на війні. Сам же росгвардійський "Ахмат" складається з жорстоких головорізів, що хоч і не здатні протистояти справжній армії, цілком можуть битися з будь-яким російським угрупованням.

Саме тому у Москві й хочуть, так би мовити, поєднати приємне з корисним: і використати всі загони для досягнення своїх цілей на війні, і перемолоти всі ці національно-кишенькові угруповання.

Тому найближчим часом можна очікувати не лише заяви ряжених клоунів про захоплення Мар'їнки, але й цікаві прильоти GMLRS по таємних базах скупчення кадировців із Росгвардії в Донецьку та агломерації.