Тамтешній Конституційний суд, вища судова інстанція країни, фактично дозволив чехам не знатися з російськими громадянами. Відтепер будь-який чеський приватний заклад – готель чи кафе, ресторан чи бюро перекладів – має право вивісити оголошення: "Громадян Російської Федерації не обслуговуємо". І це не вважатиметься дискримінацією на національній основі – ні, це буде висловленням політичної позиції.
Пан Томаш Крчмарж, власник готелю "Бріоні Бутік" з мальовничого чеського міста Острава, певно, цілком заслуговує на те, аби в Україні його ім'я стало знаним та славетним. П'ять років тому, коли Євросоюз лише "прокидався" та збирався запроваджувати санкції проти Росії за військову інтервенцію до України та анексію Криму, пан Томаш "прокинувся", певно, раніш за всіх інших європейців. Він першим у Європі запровадив антиросійські санкції – свої власні, самотуж.
Читайте також: Чеський військовий може отримати довічне за участь у війні на Донбасі
24 березня 2014 року на ресепшені його готелю з'явилася добре видима оголошення: "Через російську анексію Криму, громадян Російської Федерації в цьому готелі не поселятимуть". Щоправда, вже за кілька днів характер санкцій трохи змінився: "Бріоні Бутік" погодився поселяти в себе росіян, але за однієї умови – ті мали письмово заявити про те, що вони засуджують російську окупацію Криму.
Записка на дверях готелю / Фото Радіо Свобода
Цей випадок став тоді причиною страшенного лементу – не стільки в Чехії, скільки в Росії. Соловйови-Кісєльови та вся російська пропагандистська гоп-компанія накинулися на Томаша Крчмаржа, ледве вимовляючи його прізвище, але чудово інтонуючи численні прокляття та погрози в його бік. Не забарилася з відповіддю й ватно-скрєпна "діаспора" в самій Чехії: на власника "антиросійського" готелю посипалися скарги. За однією з них чеська торговельна інспекція винесла рішення, що подібні дії є дискримінацією за національною ознакою й наклала на пана Томаша штраф розміром в 50 тисяч крон (це десь 2 тисячі євро).
З іншого боку, в сміливого чеського підприємця знайшлись численні прихильники, дехто з них навіть пропонував йому взяти цей штраф на себе й сплатити його – на ознаку своєї солідарності як зі змістом цієї акції, так і з її автором. Але Томаш Крчмарж вирішив, що має боротися за свої переконання й взагалі не схотів платити штраф за висловлювання власної політичної позиції. Він заявив, що не вчинив нічого поганого:
Я вважав ці дії своїм громадським обов'язком, – підкреслював він в одному з інтерв'ю з цього приводу, – Якби я мав власну армію, то запровадив би надзвичайний стан. Позаяк я армії не маю, то роблю, що можу.
На думку Крчмаржа, "потрібно нагадувати людям, які погано вивчали історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни тут вже колись були. Я їх тут більше не хочу – ні для себе, ані для своїх дітей. Путін зробив те ж саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах".
З того моменту почалася запекла судова боротьба між Томашем Крчмаржем та чеською виконавчою владою. Вони "бомбили" його нагадуваннями про необхідність сплати штрафу, а впертий власник остравського готелю в відповідь "бомбив" скаргами та заявами чеські суди, не скупився на адвокатів та відмовлявся платити за те, що вважав власною політичною та суспільною позицією.
Читайте також: У Чехії Україну назвали "фашистською", а Зеленського – "євреєм": як відповів Київ
Зрештою, суд вирішив піти на поступку й зменшив суму штрафу вдесятеро – до 5 тисяч крон, але й це не влаштовувало Томаша Крчмаржа. Він, який встиг на цей момент витратити на адвокатські гонорари кілька тисяч євро, відмовився платити й цей, скорочений штраф:
Навіть в тому разі, якщо мені доведеться заплатити лише одну крону – я все одно не погоджуся з таким рішенням,
– підкреслював він.
Протягом п'яти років Томашеві Крчмаржу довелося пережити цілу низку судових процесів – як успішних для нього, так і провальних. Зрештою, після численних юридичних інстанцій, справу цю взявся розглядати Конституційний суд. І от, в останній день квітня, вердикт найвищої судової інстанції Чехії було оголошено: Конституційний суд вирішив, що в цьому випадку ні про яку дискримінацію не йдеться. Таким чином, було скасовано попереднє рішення Вищого адміністративного суду, який визначив дії Крчмаржа, як "національну нетерпимість". Конституційний суд підкреслив також, що дії власника готелю "Бріоні Бутік" є цілком раціональними.
Окрім того, чеські судді констатували з посиланням на Генасамблею ООН та на МЗС Чехії, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, а також наголосили, що так само й чеські державні органи дотримуються різних підходів до різних людей, в залежності від їх громадянства – і поняття "громадянство" має принципову відміну від поняття "національність". Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, за визначенням суду, справді є дискримінацією, а от відмова з огляду на громадянство – ні.
Таким чином, справа невблаганного Томаша Крчмаржа повертається тепер до Вищого адмінистративного суду Чехії, який має винести вердикт на його користь – з огляду на рішення Конституційного суду.
Можна привітати пана Крчмаржа з перемогою, можна привітати українців з таким мужнім та стійким прихильником – громадянином сусідньої європейської держави. Кого аж ніяк не доведеться вітати – так це "дарагіх расіян". Тому що, окрім пропагандистського ефекту, якого, скоріш за все, в Росії буде зведено нанівець (навряд чи тамтешні Кісєльови-Соловйови так вже радісно повідомлять свою аудиторію про поразку, як радісно вони повідомляли її про "покарання чеського расиста"), ця історія має ефект цілком практичний, так би мовити, життєвий. А саме: рішення Конституційного суду Чехії відтепер стає прецедентним на теренах усього Євросоюзу. Віднині будь-який крамар або готельєр, будь-який перекладач чи власник бюро прокату автівок не лише в Чехії, а й в будь-якій країні ЄС має повне право спитати в російського туриста: "А Крим чий?" – і, в залежності від відповіді, обслуговувати його або ж ні.
Завдяки Томашеві Крамаржу, було не лише відновлено справедливість щодо нього самого, а й вагомим судовим рішенням підтверджена протиправність російської анексії Криму.
Děkuji vám, pane Kramarzi!
Читайте також: Чеське видання у дивний спосіб вибачилося перед Зеленським