Після дослідження матеріалів справи сторони виступили з заключними словами, після чого очільниця Конституційного суду Наталія Шаптала заявила про завершення відкритої частини засідання у справі і перехід до розгляду подання про конституційність указу в закритому режимі.

Експерти розповіли 24 каналу, чи можуть перенести вибори в Раду на жовтень

За рішення про перехід в закриту частину слухання судді КС проголосували одноголосно.

На думку деяких експертів, рішення в цій справі КС ухвалить 20 червня.

Як пройшла відкрита частина слухань щодо указу про розпуск парламенту?

11 червня Велика палата КС розпочала публічні слухання справи за поданням 62 народних депутатів щодо конституційності указу президента про розпуск Ради.

На початку засідання Зеленський висловив упевненість, що його рішення про достроковий розпуск парламенту і призначення позачергових виборів відповідає всім критеріям законності. Після цього президент передав слово своєму представнику в Конституційному суді Федору Веніславському і покинув зал, "щоб не сказали, що рішення було під тиском".

Дивіться відео з Зеленським на засіданні Конституційного суду:

Що відомо про указ Зеленського про розпуск Ради і кому він не сподобався?

Зеленський підписав відповідний указ 21 травня. Згідно з ним, день голосування на позачергових виборах депутатів призначений на 21 липня. Своє рішення президент аргументував тим, що фактично в Раді вже давно немає коаліції, що дає йому право її розпустити. Проте офіційно було зафіксовано, що коаліція в Раді розпалася тільки 17 травня, коли з неї вийшов "Народний фронт". А відповідно до закону, президент не може розпустити парламент, якщо йде процес формування нової коаліції або якщо до завершення каденції парламенту залишилося півроку (тобто за півроку до парламентських виборів). Два цих пункти існували на момент указу Зеленського.

Тож свою незгоду з указом президента висловили 62 народних депутатів. Тож вони 24 травня скерували до КС конституційне подання щодо відповідності Конституції указу президента.

Нардепи вважають, що указ не відповідає такому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав для дострокового припинення повноважень парламенту.

Читайте також: Парламентські вибори-2019: які партії-кандидати йдуть і які в них шанси

Автори клопотання зазначають, що відповідно до Конституції, президент не встановлює відсутність або наявність коаліції в Раді. Глава держави тільки видає указ за наявності юридичного факту – відсутність коаліції у парламенті протягом 1 місяця з дня припинення її діяльності. Тож, на думку народних депутатів, указ Зеленського суперечить низці норм Конституції.

Поки що позачергові парламентські вибори заплановані на 21 липня. Проте, якщо КС визнає неконституційним указ Зеленського, вибори в Раду можуть перенести на осінь.