24 канал разом з експертами розібрався, коли ж українці обиратимуть новий парламент.
Бути чи не бути…
На думку представника президента в Конституційному суді України (КСУ) Федора Веніславського – указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів повністю відповідає нормам Основного закону.
Читайте також: Конституційний суд перейшов до закритого слухання щодо розпуску Ради
За його словами, указ видано на підставі Конституції України, яка передбачає право президента достроково припиняти повноваження Верховної Ради. Щоправда, експерти не поділяють такої впевненості представника президента. На їхнє переконання, наразі шанси проведення виборів восени – 50% на 50%.
З точки зору Конституції може бути як одне, так і інше рішення: юристи зможуть довести правову позицію й того, й іншого. Потрібно рахувати голоси в КСУ: хто від кого залежить, які у кого мотивації. Якщо не помиляюсь, необхідно 10 голосів, вже є 7 за визнання указу неконституційним,
– розповідає політичний експерт Михайло Чаплига.
Скільки разів та за яких президентів розпускали Раду дивіться тут:
Читайте також: Як дострокові вибори вплинуть на кишені українців
На користь версії, що вибори відбудуться восени, є чимало аргументів. Передовсім, той факт, що КСУ прийняв подання до розгляду. Другий момент, на який варто звернути увагу – суд розглядатиме справу в формі усного провадження. Завдяки чому суттєво пришвидшиться сам процес. Також посилаючись на статтю 75 закону про КСУ, Велика палата КСУ визнала конституційне провадження цієї справи невідкладним. Таким чином остаточне рішення повинно бути ухвалене до кінця червня тобто до виборів. Тож, у випадку визнання указу неконституційним його просто скасують. Як наслідок, вибори відбудуться восени.
Якби в КСУ захотіли "злити" це подання, достатньо було б просто потягнути час: відмовити у прийнятті позову до розгляду, просити доопрацювати тощо. Рішення суду, винесене наступного дня після оголошення результатів виборів, не відобразилось би на результатах,
– говорить політолог Кирило Сазонов.
Неспростовні докази
Відкрита частина пленарного засідання з розгляду цієї справи відбулася 11 червня. На ній був присутній президент Володимир Зеленський. На думку деяких експертів, рішення винесуть 20 червня.
Читайте також: Зеленський прийшов на засідання Конституційного суду щодо розпуску Ради
Варто звернути увагу – усні слухання призначили акурат на наступний день після завершення з’їздів. 10 червня закінчили висувати кандидатів від партій і одразу суд почав усні слухання. Тобто слухання розпочалися після того, як партії засвітили свою мажоритарку і списки,
– додає Михайло Чаплига.
Водночас, "Народний фронт" заявляв про надання суду беззаперечних доказів, які засвідчували – 17 травня у ВРУ все ж була коаліція із 226 депутатів. Можна припустити, йдеться про підписи. В цій ситуації варто згадати про рішення КСУ від 2010 року, де зазначалось – коаліцію складають не лише фракції, але й позафракційні депутати.
Читайте також: Парубій: На момент розпуску Ради до коаліції входили 227 депутатів
В Конституційному суді обіцяють швидко дослідити указ президента
Кирило Сазонов вважає, що депутати від "Народного фронту" надали суду переконливі докази, що коаліція існувала до 17 травня. Вірогідніше за все, йдеться про список з підписами депутатів.
Щось прогнозувати вкрай важко, проте з великою долею вірогідності можна говорити – вибори відбудуться восени,
– додає експерт.
Читайте також: Нардепи оскаржили в Конституційному суді указ Зеленського про розпуск Ради
Михайло Чаплига також вважає, що рішення Конституційного суду буде не на користь конституційності указу й вибори відбудуться восени. За його прогнозами, до осені політичне поле буде "випалене".
Зрозуміло, що почнуть аналізувати і тих, кого висунули по мажоритарці, й тих, кого висунули за списками, та порівнювати із заявами, ідеологіями, позиціями. Тут програють всі, Зеленський теж. Думаю, можуть виграти нові сили, приміром, "Сила людей", партія "Голос",
– зазначив Михайло Чаплига.
На думку політолога Тараса Загороднього, шанси на визнання КСУ указу президента неконституційним – 60% на 40%. Адже є зацікавленість всіх ключових гравців. Певною мірою це цікаво Зеленському, оскільки з’являється час ретельніше підготуватись до виборів. І є зацікавленість наших західних партнерів, які на відміну від вітчизняних політиків, мають горизонт планування на кілька десятиліть і розуміють важливість стабільних інститутів, особливо в нашій країні.
Насамкінець, варто нагадати – рішення КСУ остаточне і спростуванню не підлягає.